Як записатися до лікаря за кордоном та отримати цифрові документи – досвід українців – новини України, Технології

Киянка Світлана Бовкун, яка тимчасово проживає в Німеччині, поділилася у Facebook досвідом користування місцевими цифровими послугами. Щоб відкрити онлайн-кабінет страхової служби, Світлані довелося кілька днів чекати на відповідь служби підтримки.

У результаті вона почула, що код для верифікації електронної адреси страховики надіслали паперовим листом. Але це не означає, що з онлайн-послугами у Німеччині все погано. Свої “плюси” та “мінуси” є в різних країнах. Але таки німці кажуть, що “Дія” – це “просто космос”.

Ліга.Тех поспілкувалася зі Світланою та іншими українками, які зараз живуть у ЄС. Розповідаємо, які відмінності в рівні диджиталізації в Німеччині, Італії та Чехії, чим заміняють шкільні Viber-чати та чому не потрібно знімати показники лічильників.

У ЄС обирають не цифрові документи, а “папірці”

Схожих на “Дія” додатків у Німеччині немає. Є лише сайт https://www.personalausweisportal.de. Для українців у Німеччині там доступний електронний дозвіл на проживання, але це не спрацьовує для щоденного використання. Якщо потрібно подати документ, до довідки будуть питання. І у транспорті, і в інших ситуаціях. Тому українки оформлюють “пластик”.

COVID-сертифікати, коли це було актуально, можна було завантажити в окремому додатку. Німці ним користувалися, але більшість свідомо віддає перевагу паперовому формату, тому що їм так зручніше.

Загалом запит на те, щоб усі електронні документи були в одному місці, у німців набагато менше, ніж у нас, вважає співрозмовниця. Але мешканці Німеччини, які багато подорожують та орієнтовані на модернізацію, хочуть цього.

“Моїм знайомим сподобалися наші права у Діє. Для них це просто космос”, – каже Світлана Бовкун.

Христина Оборожня із Запоріжжя прожила 13 місяців у маленькому місті Італії у горах Сан-Феліче. “З чудесами цивілізації італійці не дуже знайомі та не дуже сприймають тему хоч якихось змін”, – розповідає українка.

Про додатки типу “Дія” тут не йдеться. Максимум – пересилання електронною поштою PDF-документів.

“Коли ми оформляли робочу карту в Чехії, реєструвалися онлайн. Але інтерфейс жахливий, щойно розібралися. Все у паперовому вигляді”, – згадує киянка Тетяна Данилова, яка вже кілька років працює в Чехії в місті Ліберець. Скоро їй доведеться продовжувати карту – у Чехії кажуть, якщо потрібно буде донести якийсь документ, про це сповістять у паперовому листі на пошту. Про документи онлайн у Чехії Тетяна взагалі не чула.

Платежі триває добу, а витрати видно не відразу

Онлайн-банкінг у Німеччині досить розвинений. Але, як посилається Світлана Бовкун на слова знайомих німців, великий стрибок уперед відбувся лише під час пандемії.

“Я користуюсь послугами найпопулярнішого німецького банку Sparkasse – це як місцевий Ощадбанк. Він відносно нормальний, але довелося чекати півроку на оновлення додатка, щоб прив’язати мою картку до Apple Pay”, – каже Світлана Бовкун.

У самому банківському додатку послуг менше, вони не такі зручні. Звичні нам перекази з карти на карту тут не працюють. Є переказ з рахунку на рахунок IBAN. Це відносно проста процедура, але потребує більше інформації.

У той же час німці дуже люблять готівку. Є багато маленьких магазинчиків, кафе, ресторанів, де не беруть картки. Не тільки в містечках, а й у Берліні також. Швидше за все, вони просто не хочуть мати справу з оплатою трансакції.

Навіть якщо у тебе дві карти, і тобі потрібно переказати гроші, це потребує часу – близько доби. А якщо це випало на вихідні, доведеться чекати на понеділок, розповідає про свій італійський досвід Крістіна Оборожня.

Чеські банківські програми також мають набагато менше функцій, ніж наші. “Так, там можна сплатити комуналку, переказати кошти. Але дуже бісить, що я не бачу свої витрати відразу, тільки наступного дня або через день”, – зізнається Тетяна Данилова. Також немає можливості поповнити мобільний на будь-яку суму – мінімальний платіж складає 300 крон (близько 500 грн.). А це оплата за цілий місяць.


Автоматизовані платежі за комуналку

У Німеччині вже давно ніхто не передає вручну показники лічильників – цей процес автоматизований. З користувача щомісяця знімають плату за газ чи електроенергію – потрібно один раз надати реквізити своїх рахунків компанії-постачальнику та підписати письмовий дозвіл на те, щоб вони самі списували ці гроші.

“Щомісячно платиш фіксовану суму, а наступного місяця компанії перераховують її залежно від показників – повертають різницю або виставляють додатковий рахунок. У суспільства тут значно вища довіра до банків”, – розповідає Світлана.

Подібна система працює і у багатьох інших країнах Європи. Наскільки згодні українці, з якими ми спілкувалися, це дійсно зручно.

Електронні квитки є, але не скрізь

Багато хто в Німеччині досі користується паперовими квитками та проїзними, але це власний вибір людей. “Для купівлі квитків на поїзд є зручна програма Deutsche Bahn, де є англомовна версія”, – розповідає Світлана.

Для автобусів є єдина система у кожній федеральній землі Німеччини – ти можеш купити квиток онлайн та показати QR-код. Інша річ, що не всі водії мають технічну можливість його відсканувати. Вони просто дивляться і кивають головою: “Окей”.

Школа без Viber-чату та мобільних

Німецькі батьки переважно відмовляються від WhatsApp-груп (аналоги наших Viber-груп). У шкіл для цього досить зручні онлайн-платформи, де спілкуються вчителі з батьками. З головою батьківського комітету також можна зв’язатися електронною поштою.

Технічно школи обладнані дуже добре. Багато завдань у середній та старшій школі виконують на iPad – молодшому синові Світлани його видали у школі. А ось телефони, за її спостереженнями, у місцевих дітей з’являються значно пізніше, ніж у нас.

“Друзі мого молодшого сина – 10 років. І телефонів немає ні в кого. Хоча в українській школі вони вже були у всіх”, – каже Світлана.

У молодшій школі брати із собою мобільний заборонено категорично, далі за цим уже так не стежать. За її словами, дуже помітно, що ми, українці, набагато частіше дивимось у телефон.

“Дисципліна та відсутність гаджетів у щоденному користуванні тут кидаються у вічі. Це стосується не лише дітей, а й дорослих”, – розповідає Світлана.

Призначте зустріч з Helsi

В Україні надійність онлайн-запису до лікаря після скандалу з Helsi під сумнівом. У Німеччині ця опція недоступна взагалі. Щоразу лише аналоговий режим: дзвінки, зустрічі – все на папері. Звичайно, лікар веде карту пацієнта в онлайн-системі, але пацієнт не має доступу до неї.

“Час зустрічі зазвичай тобі просто озвучують телефоном чи особисто. Ти маєш записати його сам. Німці до цього звикли, вони дуже люблять паперові календарі, де вписують це руками”, – каже Світлана Бовкун. Нагадувати про запис повідомленням теж ніхто не буде.

У Чехії записатися до лікаря начебто можна по e-mail, але вони їх не читають і не відповідають. Тільки дзвонити.

“Хоча одна лікарка з нового року ввела електронний запис, як у нас на Helsi. Зручно, але в Україні це вже було кілька років”, – каже Тетяна Данилова.

В Італії записатися до вузького фахівця можна через сайт, обравши вільну дату, яка зазвичай буде не раніше ніж за тиждень-місяць. До цього обов’язково отримати направлення від сімейного лікаря, до якого йдеш згідно з розкладом. Але там на тебе може чекати сюрприз – він у відпустці, а заміна в іншому місті. Про це можна дізнатися, коли прийдеш та побачиш роздруковане оголошення.

Результати аналізів можна отримати на сайті, але деякі відправляють звичайною поштою.

“Взагалі тема аналізів та візитів для нас дивна. Ми звикли, що одразу оплачуємо щось і знаємо прайс. В Італії тобі все зроблять, а щоб скачати результат – треба сплатити”, – дивується Крістіна.

Те саме з будь-яким іншим записом – до перукаря або на манікюр. Онлайн-замовлення локальних супермаркетів у невеликих містах Німеччини не працює. Але багато що можна замовити на Amazon, і тобі це доставлять наступного дня.

У маленьких містечках Італії онлайн або навіть по телефону здебільшого не записують. Треба йти та домовлятися особисто або мати телефони конкретних майстрів. Це з тим, що вони немає звички потім дотримуватися записи. Все одно доводиться чекати у черзі. У багатьох країнах українці записуються через соціальні мережі до наших спеціалістів.

Читайте також

У німців усе на папері.  Що за кордоном замість Дії та шкільних Viber-чатів – досвід українок

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею та натисніть Ctrl+Enter.

Previous post ЗРК С-400 в Білорусі стало більше – чи загрожує ця зброя України, де вона знаходиться, карта і фото
Next post Повернення дітей з інвалідністю в Дніпро. LB.ua не пустили в інтернат. Ми також дізналися версію польської сторони