Росіяни можуть щомісячно виробляти 120-140 ракет великої дальності. Але, можливо, їхні виробничі потужності “підточили” західні санкції.
Водночас їхня новітня ракета Х-69, якою, ймовірно, атакували Трипільську ТЕС 11 квітня, є покращеною версією керованої авіаційної ракети Х-59. Її основна особливість – висока точність ураження та зменшена радіотехнічна помітність.
Про це в ефірі національного телемарафону “Єдині новини” розповів експерт з авіації, ексінженер з випробувань конструкторського бюро “Антонов” Костянтин Криволап.
“Росіяни зараз будуть використовувати “вікно можливостей” і вичерпувати всі свої стратегічні та нестратегічні запаси ракет, аби посіяти у нас паніку та розпач, втомленість від постійних атак. Вони намагаються нас чисто психологічно заламати. Тому що лінія фронту хоч і просувається, зважаючи на відсутність у нас артилерійських снарядів, але фронт більш-менш тримається. Тут головне поламати людей…
Стосовно кількості ракет та можливості виробляти… У нас буди такі повідомлення, що вони в місяць можуть виробляти 120-140 ракет великої дальності. Але мені здається, що у них ці можливості втрачені. Якоюсь мірою діють санкції, а якоюсь – проблеми з можливістю збільшити виробництво…
Щодо “новітньої ракети” Х-69. Це подальший розвиток старої радянської ракети Х-59, яку “допиляло” КБ “Вимпел”. Її перші зразки, коли вона в 70-ті роки з’явилася, взагалі були на дальність 90 км. Потім вони замінили пороховий двигун на турбореактивний. Потім почали посилювати радіотехнічні компоненти. І наприкінці у них була ракета Х-59, а вони почали розробляти Х-69, тому що було потрібно озброїти літак Су-57 так званого 5-го покоління…
Одна з вимог літаків цього покоління – все озброєння повинно знаходитись у фюзеляжі літака для того, щоб була зменшена його радіотехнічна помітність. Тоді вони почали цю ракету Х-59 упаковувати в ці габарити. Вони її зробили квадратною, вона стала схожа на “Таурус”. Вони з того ж класу ракет, але менша за габаритами, бойовою частиною та фактичній дальності. Єдине, що у них є спільного – система наведення – досить точна”, – розповів Костянтин Криволап.
