За словами Паппергера, у 2022 році Rheinmetall виробив приблизно по 60-70 тис. снарядів для танків та артилерійських гармат, але виробництво може бути негайно збільшено.
Він зазначив, що концерн здатний виробляти 240 тис. танкових боєприпасів (120 мм) на рік, що більше, ніж потрібно всьому світу.
Потужність виробництва 155-мм артилерійських снарядів може бути збільшена до 450 тис. – 500 тис. на рік, що зробить Rheinmetall найбільшим виробником обох видів боєприпасів.
Попит на ці боєприпаси різко зріс після вторгнення Росії в Україну, причому снаряди потрібні не тільки самій Україні для застосування на полі бою, а й західним військовим, щоб поповнити свої запаси через загрозу з боку РФ, зазначає Reuters.
Німецький концерн також планує запустити в середині року нову виробничу лінію для боєприпасів середнього калібру, які використовуються, наприклад, у німецьких зенітках Gepard.
У той же час Rheinmetall веде переговори з Lockheed Martin, американською компанією, що виробляє реактивні системи залпового вогню HIMARS, про можливий запуск їхнього виробництва в Німеччині. Паппергер підкреслив, що концерн має технології для виробництва боєголовок, ракетних двигунів, і є вантажівки для пускових установок. Передбачається, що більшу частину цього проекту проінвестує сам концерн.
Rheinmetall також розглядає можливість запуску нового порохового заводу в Німеччині, але для цього потрібні кошти від €700 млн до €800 млн, і їх має профінансувати уряд, оскільки йдеться про інвестиції в держбезпеку. На думку Паппергера, завод необхідний, оскільки дефіцит у виробництві спеціальних порохів може виявитися “вузьким місцем” та загальмувати зусилля щодо нарощування випуску танкових та артилерійських снарядів.
Reuters звертає увагу на те, що протягом кількох днів керівники оборонної промисловості Німеччини мають уперше зустрітися з новим міністром оборони Борисом Пісторіусом. За даними агентства, на цій зустрічі Пісторіус має намір говорити про те, як прискорити закупівлю зброї та збільшити постачання боєприпасів у довгостроковій перспективі, щоб заповнити запаси німецьких збройних сил, виснажені, зокрема, Україною.
У свою чергу, Паппергер на цій зустрічі має намір наполягати на збільшенні оборонного бюджету Німеччини. Він також сподівається на поворот до “стійкішого довгострокового планування закупівель у Німеччині” на кілька років уперед, щоб галузь мала можливість своєчасно вживати заходів.
Після повномасштабного вторгнення РФ західні країни надають Україні військову, фінансову, гуманітарну допомогу. Навіть ФРН змінила свою позицію щодо постачання зброї до зон конфлікту та погодилася постачати озброєння в Україну.
Канцлер ФРН Олаф Шольц довгий час відмовлявся передавати Україні німецькі танки Leopard, але 9 січня сказав, що Німеччина дасть Україні важкі танкиякщо це зроблять “друзі та союзники”. 25 січня уряд Німеччини ухвалило рішення про надання Україні основних бойових танків Leopard 2 та дозволило іншим країнам їхній реекспорт.
Тепер Шольц заявляє, що Німеччина “за жодних обставин” не відправить в Україну наземні війська і не постачатиме бойові літаки.
