Російські лобісти переконували політиків із ЄС визнати анексію Криму та зняти санкції – розслідування

Розслідування ґрунтується на витоку електронних листів Мірзаханяна, який працював помічником у депутатів Держдуми. Витік опублікували хакери, які називають себе “Кіберхунтою”, у 2016–2017 роках.

У цих листах журналісти знайшли проект скасування санкцій проти Росії для Латвії, Греції та Парламентської асамблеї Ради Європи (проте немає жодних вказівок на те, що ці пропозиції були офіційно висунуті), а також для Італії, Австрії та Кіпру.

Розслідувачі встановили, що у 2016 році організація Мірзаханяна працювала з італійським депутатом Стефано Вальдегамбері з регіонального парламенту Венето: це був перший регіон Євросоюзу, який ухвалив резолюцію щодо скасування санкцій проти Росії. Слідом за Венето схожі проросійські резолюції про “визнання” Криму частиною Росії прийняли ще два італійські регіони – Лігурія та Ломбардія.

Із пошти Мірзаханяна також стало відомо, що резолюцію Венето планували внести до італійського парламенту. В одному з листів йдеться, що цим візьметься сенатор Паоло Тосато – колега Вальдегамбері з правої партії “Ліга Півночі”. При цьому наприкінці документа був у розділ з назвою “Кошторис”, в якому говорилося: “20 тисяч. + 20 тис. (внесення), у разі успішного голосування +15 тис.”. Згодом Тосато вніс до парламенту проект резолюції, відхилений сенаторами.

У тому ж документі зазначено кошторис на внесення аналогічної резолюції і до австрійського парламенту: “€20 тис., у разі успішного голосування +€15 тис.”. Внести резолюцію мав депутат Йоганнес Хюбнер із “Австрійської партії свободи”. У тому ж червні 2016 року Хюбнер справді вніс таку резолюцію, але, як і в Італії, вона не знайшла підтримки більшості депутатів.

Єдиною країною, в якій за подібну австрійську та італійську резолюції проголосував національний парламент, став Кіпр. У прийнятому в 2016 році документі також потрібно було зняти персональні санкції з окремих громадян Росії та дотримуватися Мінських домовленостей, укладених Києвом та Москвою через конфлікт на сході України.

У пошті Мірзаханяна попередній текст резолюції був узгоджений за тиждень до голосування, але про фінансування будь-кого з депутатів Кіпру не йдеться. Проте того ж року російсько-кіпрський бізнесмен Сергій Козлов пожертвував €15 тис. “Прогресивній партії трудового народу”, лідер якої Андрос Кіпріану вніс резолюцію до парламенту країни.

Відповідно до злитого листування, команда Мірзаханяна також займалася налагодженням співпраці з європейськими політиками, запрошуючи їх на Ялтинський міжнародний економічний форум, який проходив щороку з 2016 до 2019 року. У листуванні є список із імен дев’яти запрошених до Ялти європейських політиків з Австрії, Німеччини, Італії, Чехії та Польщі та їхні гонорари на загальну суму €21 500.


Фото: occrp.org


З листів, датованих 2017 роком, випливає, що організація Мірзаханяна працювала з командою російського депутата Леоніда Слуцького, щоб запрошувати видатних європейських діячів для спостереження за виборами у Росії у вересні 2017 року.

Запрошення надсилали через заснований Слуцьким “Російський фонд миру”, а бюджет для оплати видатків на 2017 рік становив не менше €68 тис., у тому числі для оплати дороги та проживання, як випливає з електронних листів.

Серед спостерігачів були три члени Європарламенту: Яромір Колічок з Чехії, Домінік Більде з Франції та Андре Елісен з Нідерландів, а також депутат палати представників парламенту Бельгії Альдо Каркачі, депутат Національної ради Словаччини Марек Крайчі, депутат Народних зборів Болгарії Румен Гєчов та депутат Ріксдага Швеції Павло Гамов.

Стефано Вальдеганбері також працював спостерігачем у Криму під час президентських виборів 2018 року та парламентських виборів 2021 року.

контекст:

Росія окупувала Крим після силової блокади українських військових частин та незаконного референдуму 16 березня 2014 року. “Приєднання” півострова до РФ не визнається Україною та більшістю країн світу.

По відношенню до Росії діє кілька санкційних пакетів Євросоюзу. Частина пов’язана з незаконною окупацією Криму. Секторальні обмежувальні заходи були спочатку запроваджені у липні 2014 року у зв’язку з дестабілізуючими діями Росії проти України.

Також щодо РФ діють кілька санкційних пакетів ЄС, які забороняють європейським компаніям інвестувати у Крим.

Previous post “Це все штучна атака”: експерти та військові про скандали навколо Міноборони – новини на УНН
Next post Британія готує рішення про визнання чвк “вагнер” терористичною організацією – ЗМІ – новини на УНН