Став знаменитим за одну ніч. 15-річний юнак з Миколаївщини знявся в кліпі відомого гурту “Imagine Dragons”. Менше, ніж за добу нову роботу американських рокерів на пісню “Crushed” подивилися більше мільйона людей по всьому світові.
Це реальна історія дитини війни – хлопця, який живе в зруйнованому українському селі. У жителів Новогригорівки нема води, світла, більшість території навкруги заміновано. Але є нестримна жага жити на рідній землі та перемоги. З головним героєм кліпу познайомилися наші кореспонденти.
В кліпі гурту “Imagine Dragons” Сашко іде своєю рідною вулицею Миру. По розбитій дорозі. Навкруги розтрощені будинки. Це той російський мир, який прийшов в життя хлопця.
Сашко Згурський, житель села Новогригорівка:
Потім перейшли на другу вулицю. Там також знімали. Ці наші 3 вулиці вони ціліші. А ті останні, де зайшли окупанти, дуже розбиті, де садок. Ми також в садку знімали. Вони зайшли на 2 години, тут бої йшли.
Село Новогригорівка на межі Миколаївщини та Херсонщини. Окупантам вдалося сюди зайти. В перші дні війни родина Сашка разом з сусідами ховалася в погребі друзів. Хлопець каже, по кілька днів не могли вийти на вулицю.
Сашко Згурський, житель села Новогригорівка:
Вони бачили нас, у них там блокпост був. На 3 день вони почали в нас з чого хочеш стріляти, і пулі летіли, і з кулемета. Тільки десь на вулиці пройдеш, одразу починають крити. Зранку вийшов погодувати скотину – і назад.
До повномасштабного вторгнення Сашко жив із мамою в дідусевій хаті. Тепер вона повністю розбита від обстрілів.
Сашко Згурський, житель села Новогригорівка:
Треба відремонтувати стіну, дах перекрити. Стіну повело. Прильот був за вікном десь за метр, міномет, бо коли убирав траву, знайшов осколки – “Лепесток”.
Родині вдалося на певний час виїхати з села. Та коли вони повернулися з евакуації, побачили – в них тепер нічого не лишилося. Зараз живуть у знайомих.
Ліда Згурська, мати Сашка:
У мене немає коштів. Вікна, двері треба. В будинку лишилися диван, стіл та все. Шафи, ліжок немає.
В кліпі хлопець ходить порожніми вулицями, сидить зі свічкою у своїй розбитій кімнаті, ходить кабінетами зруйнованої школи та повз порожні розбиті будинки. Музикантів Сашко особисто не знає. Йому запропонував взяти участь у зйомках – волонтер. Разом із режисером працювали декілька днів – ще взимку.
Сашко Згурський, житель села Новогригорівка:
Він і знімав, і потім ми записували слова на мікрофон, щоб можна було під відео поставити. Розповідь про мене придумували разом. Приїхав, ми сіли, і разом це все складали.
Про самі зйомки – Сашко навіть нікому не розповів.
Андрій Сидор, житель села Новогригорівка:
Я не бачив. Був він, дивлюся пропав, пів дня не було його. На вечір прийшов і нічого не розказував нам.
Друзі пишуть та телефонують, незнайомі помічають хлопця у соцмережах. Вже зранку після прем’єри кліпу Сашко став знаменитістю. Незвично, зізнається. Але зараз хлопцеві не до слави – багато справ.
Згурська, мати Сашка:
Вся чоловіча праця лежить на синові. Він і біля будинку навів порядок. Траву скосив. Взимку допомагав дрова пилять. Чоловік росте.
Сашко сподівається, що завдяки кліпу про жорстокість росіян дізнається весь світ. І що знайдуться добродії, які допоможуть відбудувати його рідну Новогригорівку, бо понад усе мріє жити в мирній Україні, і їхати з села – більше не хоче.
