“Мені було 13 років. Це час, коли формується жіночність, хочеться подобається, а тут по 10–12 годин на знімальному майданчику в цьому гримі хвора дитина, яка вмирає, з поголеною головою. І це вплинуло. Це на мене реально вплинуло, – сказала 32-річна артистка. – Якщо чесно, більше на мене вплинуло те, що після фільму… Мені ж було цікаво, що люди пишуть, які відгуки в інтернеті. Дівчинка, може, талановита, але така страшненька. Так шкода”. Або: “Ой, ну хто ж її туди притяг. Ця [украинский режиссер Оксана] Байрак знімає та знімає цю дівчинку, що вона взагалі в ній знайшла?” І я це читаю – і, як у підлітка, у мене не було фільтра, внутрішньої опори, коли ти можеш адекватно реагувати на критику”.
Зюркалова наголосила, що ці коментарі вплинули на її самооцінку.
“Потрібна була певна внутрішня робота, щоб подолати ці комплекси, – зізналася вона. – Це було боляче і неприємно”.
Вона додала, що наразі перебуває у процесі подолання своїх комплексів.
Контекст
Фільм “Аврора” вийшов 2006 року. Зюркалова зіграла в ньому головну роль, втіливши на екрані образ дівчинки на ім'я Аврора, яка мешкає в дитячому будинку в Прип'яті. На момент зйомок Зюркалова було 12–13 років.
Зюркалова у перші місяці повномасштабної війни виїхала до Канади, де проживає її старший брат. Наразі артистка полягає у відносинах із громадянином цієї країни.
