Тимофій Рожанський
Десятьох солдатів 11-ї окремої десантно-штурмової бригади армії РФ, які відмовилися воювати, командування зачинило в гаражі. Їхній товариш по службі єфрейтор Ілля Камінський повідомив про це телеканалу «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
«Їх тримають під замком у гаражі, зачиняють там ззовні. Годують раз на день якоюсь баландою, завтра відправлять до СІЗО», – сказав він.
Раніше військовослужбовці 11-ї ДШБ із міста Улан-Уде заявили телеканалу «Настоящее время», що не можуть звільнитися зі служби. Командування чинить на них тиск та погрожує відправити до СІЗО за відмову виконувати накази. 78 людей із бригади були налаштовані звільнитися та залишити територію України, але після тиску командування близько 50 із них передумали звільнятися.
Кореспондент телеканалу «Настоящее время» поговорив із єфрейтором Іллею Камінським, військовослужбовцем 11-ї ДШБ, який, як і раніше, налаштований повернутися додому.
«Кажуть, що поїдемо до СІЗО десь там під Луганськом. Це якийсь центр на базі СІЗО №1. Приїжджали люди з військово-слідчого відділу Херсонської та Дніпропетровської областей, змушували писати пояснювальні, що ми готові виконувати завдання. Рапорти наші рвалися, не приймалися, ми писали… За себе говоритиму, я писав близько 20 рапортів. Жоден не був розглянутий», – каже Камінський.
У розпорядженні телеканалу «Настоящее время» виявився аудіозапис розмови підполковника Агафонова, заступника командира бригади з військово-політичної роботи, з військовослужбовцями 11-ї ДШБ, на якій він пропонує полегшені, на його погляд, варіанти для продовження служби.
«Охорона командного пункту, охорона артилеристів. Ніхто не хоче? Командир бригади каже, запитай, хто хоче охороняти другий розрахунок артилеристів. Є такі? Три доби на завдання, шість діб у п’ятихатці. Вже до неможливості спрощують вам усе. Хлопці, я попереджаю, це крайня пропозиція. Якщо серед вас щодо пропозицій, які командир бригади подав, немає охочих – охороною артилерійських розрахунків, я вас не затримую. У вас час є до 18-ї години. Після 18-ї години я жодних заявок не приймаю», – сказав він.
Єфрейтор Камінський розповів телеканалу «Настоящее время», що всіх відмовників розділили на кілька груп і одну з них, вісім осіб, напередодні відвезли у невідомому напрямку. Підполковник Агафонов каже, що вони – у комендатурі у місті Луганську і вже передумали звільнятися.
«Ці вісім людей вже дуже сильно хочуть у стрій. Дуже сильно хочуть. Цілий день телефонують. Вони вже готові з кулеметом на мотоциклі. Я не знаю, що там з ними зробили, що їм розповіли по цьому Луганську, як вони їм статтю описали про невиконання наказу тощо. Я втомився вже розмовляти, вести бесіду, честь вашу захищати. Ці люди, однозначно, як поїдуть до Луганська – в стрій… (фіг) стануть. У вас ще є шанс. Готовий одного з вас зараз взяти із собою в комендатуру, щоб він послухав, що їм такого розповіли і що їм загрожує, що вони всі восьмеро дуже сильно захотіли назад сюди в стрій», – каже Агафонов.
Наразі солдати 11-ї ДШБ, які відмовляються брати участь у «спецоперації» (як Росія називає війну проти України), не називають свого місця розташування, але перебувають вони на території України. За їхніми словами, з моменту початку «спецоперації» бригада втратила близько половини свого складу – це вбиті, поранені й ті хто відмовився продовжувати службу. Але бригада вже доукомплектована новачками. Зараз, за словами Камінського, він не боїться залякування від командира і має намір повернутися додому.
«Морально втомився. Довіри до начальства та вищого командування немає ніякої абсолютно, від слова «зовсім». Тому що ігнорують усе. Ігнорують прохання. Вони почали ворушитися, висувати якісь прохання, коли люди конкретно сказали «ні». Там уже почали пропонувати різні пропозиції. Втомилися. Хочеться додому. У мене дочка народилася. Три місяці тому. Я досі її не бачив. Перший рапорт я писав наприкінці квітня, його не розглянули, його не підписали, проігнорували. Далі я вже почав писати з травня рапорти про відмову, бо довго годували обіцянками», – скаржиться Камінський.
Щойно товариш по службі Іллі, який їздив спілкуватися з відмовниками, передав йому, що побачив, як десятьох військовослужбовців 11-ї ДШБ тримають у гаражі за відмову від служби, щоб потім відвезти до СІЗО в Луганську.
Напередодні фонд «Вільна Бурятія» повідомив про 150 військовослужбовців із Бурятії, які відмовилися продовжувати участь у військових діях та повернулися додому.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були під російською окупацією.
Управління Верховного комісара ООН із прав людини станом на 24:00 26 червня змогло підтвердити 4731 випадок загибелі, 5900 – поранення цивільних людей в Україні через повномасштабну війну, розпочату Росією. При цьому в організації наголошують, що реальні цифри – значно вищі.
