Фармацевтичний бізнес Костянтина Жеваго робить те, що мільярдер вміє найкраще: заплутує сліди
Банкрутство компанії “Галичфарм” зрушило з місця. Господарський суд Львівської області призначив розгляд справи по суті на 14 травня. Справа тягнеться ще з 2018 року. Близький до боржника завод “Кременчукм`ясо” намагався знов відкласти банкрутство. Він на правах третьої особи вимагав призначення повторної судово-економічної експертизи. Проте суд вирішив, що це вже занадто. Мова про чималий борг на суму 1,15 млрд грн.
“Галичфарм” – найбільший в Україні виробник ліків на основі рослинних екстрактів. Минулого року його виручка сягнула 1,5 млрд грн, а чистий прибуток – 22,5 млн грн. Загальний борг компанії складає 2,1 млрд грн, тобто Львівський суд розглядає його більшу частину. Гіпотетично це могло б дозволити ініціатору — ліквідатору збанкрутілого банку “Фінанси та Кредит” Костянтина Жеваго — очолити комітет кредиторів. Практично на це немає шансів.
По-перше, більшість вимог банка забезпечена заставою, отже, вони будуть внесені в реєстр окремо і не врахуються при формуванні комітету кредиторів. По-друге, юристи Жеваго багато років відточували вміння працювати з судами. Як з українськими, так і з французькими: минулого року Верховний суд Франції відмовив Україні в екстрадиції Жеваго. А якщо цією історією почнуть перейматися правоохоронці, в пригоді Жеваго має стати його улюблена тактика. Яку він сам в інтерв’ю Forbes багато років тому назвав “зграя дельфінів”.
Річ у тім, як саме Жеваго формував свою бізнес-групу. З кінця 90-х років, скуповуючи підприємства в різних кутках України, Жеваго не поспішав концентрувати в своїх руках контрольні чи навіть блокуючі пакети. Його група “Фінанси та Кредит”, в центрі якої стояв той самий банк, дробила частки до менш ніж 25%, та оформлювала їх на номінальних власників. Це дозволяло Жеваго діяти не озираючись на Антимонопольний комітет. Його дозвіл потрібен на купівлю більших пакетів.
Наприклад, у 2005 році підприємець Олександр Ярославський публічно заявив, що продав Жеваго білоцерківську “Росаву” — монопольного виробника шин для легкових авто в Україні. Проте до АМКУ ніхто так і не звернувся, оскільки акції були записані на трьох формально не пов’язаних з Жеваго власників: ТОВ “Укртехвуглець” (24,23%), “Міжрегіональна транспортна компанія” та “Нафтохімімпекс” (по 24,49%). Подібним чином на початку 2000-х компанії з орбіти Жеваго зайшли спочатку на “Київмедпрепарат” (один з найбільших виробників антибіотиків). А потім і на “Галичфарм”. У 2005 році ці заводи створили корпорацію “Артеріум”.
Зараз “Артеріум” є третім в країні фармацевтичним виробником після “Фармаку” Філі Жебровської і “Дарниці” родини Загорій. Минулого року виручка “Артеріуму” склала 4,1 млрд грн, а чистий прибуток – 82 млн грн. Це, звісно, менше, ніж у найближчих конкурентів, проте є одне “але”. Ані Жебровська, ані Загорії, на відміну від Жеваго, не мають проблем із законом.
ДБР оголосило Жеваго підозру щодо розтрати 2,5 млрд грн його банку та оголосило його в міжнародний розшук ще у 2019 році. А минулого року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб подав у господарський суд Києва позов до Костянтина Жеваго, вимагаючи від нього компенсації збитків, нанесених кредиторам банку “Фінанси та Кредит”, на суму майже 46 мільярдів гривень. В рамках цього процесу рік тому суд арештував контрольні пакети найцінніших активів Жеваго: Полтавського та Єристівського гірничо-збагачувальних комбінатів.
В кримінальних судових процесах проти Жеваго слідчі неодноразово намагалися арештувати і інші його активи, зокрема, акції “Галичфарму” та “Київмедпрепарату”. Проте навіть коли це виходило зробити, апеляційні інстанції швидко ці арешти знімали. Найбільшим успіхом ДБР, окрім заморожування акцій ГЗК, став торішній арешт групи компаній, на які в останні роки переоформлюється український бізнес Жеваго. Зокрема, 100% долі в ТОВ “СКН “Сучасна комерційна нерухомість”, “Таймкол” та “ФК “Фінтакт”, оформлені на номінальних власників.
Як встановили у ДБР, ці компанії у 2020 році виграли аукціони ДП “СЕТАМ” з продажу за борги цілої купи нерухомості в Києві майже на 700 млн грн. Зокрема, колишнього готелю Військово-Микільського монастиря по вул. Мазепи, 11 (біля готелю “Салют” Жеваго) за 307 млн грн та п’яти корпусів “Київмедпрепарату” майже за 360 млн грн. Гроші їм надходили від ТОВ “Феррострой” – основного обслуговчого підприємства Полтавського ГЗК (записаний на номінала Сергія Калініченка) та Fevamotiniko власне самого Жеваго. Який, поки його “зграя дельфінів” розбиралась с українськими активами, непогано проводив час в Монако на улюбленій яхті з величезним символом Z.
Яхта Костянтина Жеваго. Скриншот з відео “Української правди”
І жодні арешти та банкрутства не заважають бізнесу мільярдера. Скоріш за все, ліквідатор його банку нічого не отримає і від “Галичфарму”.
