Скільки Україна втратила від Чорнобильської катастрофи

Вже 38 років Україна продовжує розплачуватись за наслідки аварії на ЧАЕС

Завтра, 26 квітня, буде сумна річниця. 38 років з катастрофи на Чорнобильський АЕС. “Телеграф” розбирався, скільки Україна вже витратила на ліквідацію наслідків вибуху на ЧАЕС і скільки ще потрібно буде заплатити.

Втрачене місто

26 квітня 1986 року сталась страшна катастрофа, наслідки якої Україна відчуває досі. 38 років тому вибух зруйнував реактор Чорнобильської АЕС. Україна зазнала від катастрофи величезних втрат. Підрахувати їх можна дуже приблизно. Звісно, що найбільшої шкоди зазнала екологія. Але й економічні збитки дуже великі. Отже, скільки ми втратили?

По-перше, власне електростанція. Встановлена потужність чотирьох блоків на момент катастрофи сягнула 3 800 МВт. Це чимало. Встановлена потужність всіх АЕС Енергоатому — 13 850 МВт. І саме атомна генерація завжди забезпечувала більше ніж половину українського виробітку електроенергії. Кабмін видав постанову про припинення генерації ще у 2000 році. Про які гроші тут може йти мова? Енергоатом кілька місяців тому оцінив вартість будівництва 5-го блоку Хмельницької АЕС в 5 мільярдів доларів. В Чорнобилі їх було чотири.

По-друге, у побудованому для співробітників АЕС місті Прип’яті на момент аварії було приблизно 48 000 мешканців. В місті було ще три підприємства, лікарні, школи. За підрахунками президента Українського ядерного товариства Володимира Холоші, втрати лише техніки та інфраструктури сягнули 1,4 млрд доларів.

Набагато більше сягають непрямі втрати. Мова як про безпосереднє фінансування ліквідації наслідків катастрофи, так і втрати економіки.

Лише на початковій стадії ліквідаційних робіт, у 1986—1991 роках тоді ще СРСР витратив 6 млрд доларів. В Національній доповіді України до 25-ї річниці катастрофи наведена ще більша сума: 12,6 млрд доларів. Скоріш за все, автори доповіді спробували проіндексувати видатки. Ще 7 млрд доларів Україна заплатила з бюджету на всі заходи щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи протягом наступних 13 років. Такі дані навів Холоша в, можливо, найкращому досліджені про наслідки катастрофи у 2005 році. До 2015 року загальні бюджетні видатки на ліквідацію наслідків катастрофи встигли сягнути 20 мільярдів доларів.

Незорані поля, недобудовані АЕС

Непрямі втрати набагато перевищують прямі. Загальну безповоротну шкоду українській економіці Холоша оцінював в 164 мільярди доларів. Звідки береться така величезна сума? Скорочення обсягів виробництва, робіт та послуг на забруднених територіях.

Так, через неможливість використання орних земель, водних та лісових ресурсів, а також через втрату генерації електроенергії. Через радіоактивне забруднення з користування вилучено 180 000 гектарів орних земель та 157 000 гектарів лісу. Щорічно країна втрачала від цього один-два мільярди доларів. Виходить, що за 30 років незалежності ці втрати сягнули щонайменше $30 млрд.

Після аварії було зупинено всі чотири енергоблоки ЧАЕС. Якщо спиратись на виручку Енергоатому, то можна вийти щонайменше на 300—500 мільйонів доларів щорічних втрат.

Найважче підрахувати втрати економіки від додаткових фіскальних обтяжень для покриття витрат на ліквідацію аварії. З 1991 року практично всі підприємства усіх форм власності відраховували обов’язкові внески до Чорнобильського фонду у розмірі до 12% від фонду оплати праці. Це збільшувало собівартість та негативно впливало на конкурентоспроможність українських компаній.

Станція закрита, але гроші потрібні

Навіть після закриття станції витрати на наслідки аварії не зупинились. Значна частка бюджетних видатків тепер припадає на соціальні виплати ліквідаторам та постраждалим від аварії. У 2011 році на соціальний захист чорнобильців було виділено близько $1 млрд.

Після російської агресії у 2014 році держава спробувала скоротити витрати за “чорнобильською” статтею. Для цього Кабмін провів перереєстрацію всіх “чорнобильців”, а Рада скасувала всі надбавки до зарплати та інших виплат за роботу та проживання на забруднених територіях.

Намагання уряду скоротити видатки не оцінив Конституційний суд. Він ухвалив аж два рішення стосовно “чорнобильських”. У 2018 році КС фактично повернув доплати “чорнобильцям”. А в березні 2024 року навіть скасував для них обмеження максимального розміру пенсій.

Звісно, пенсіонери-чорнобильці почали подавати позови до адміністративних судів з вимогою виплати недоотриманих доплат за час їх скасування. За даними Мінсоцполітики, у 2024 році загальний розмір заборгованості держави у справах, пов’язаних із пенсіями постраждалих від катастрофи на ЧАЕС, наблизився до 400 мільйонів доларів. Водночас у держбюджеті 2022 року, який був сформований до широкомасштабного вторгнення, на соціальний захист чорнобильців було виділено не більше 100 мільйонів доларів. Звісно, що під час війни ця сума зростати не буде.

Сумний підсумок

Виходить, що з українського бюджету на ліквідацію наслідків катастрофи вже пішло більш ніж 30 мільярдів доларів. Якщо додати до цієї суми прямі втрати та збитки економіки, то виходить цифра, що вражає. Сума у 200 мільярдів доларів виглядає дуже близькою до правди.

Previous post В Аргентині сотні тисяч осіб протестували проти скорочення фінансування держвишів
Next post У Польщі зростає євроскептицизм – дослідження. Чому та які ризики