(Рубрика «Точка зору»)
Під час піврічного головування в Раді ЄС з січня 2025 року Польща активізує зусилля із збільшення європейських витрат на оборону. Про це міністр фінансів Польщі Анджей Доманський заявив в інтерв’ю Bloomberg.
«Навіть якщо загарбницька війна РФ проти України закінчиться завтра, необхідно буде підтримувати високий рівень інвестицій в оборону… Нам потрібно більше солідарності між європейськими країнами», – наголосив польський урядовець.
Ця очевидно вірна ідея повністю відповідає проголошеній у день присяги амбітній меті прем’єр-міністра Дональда Туска бачити Польщу сильною ланкою НАТО, сильним союзником Сполучених Штатів і одним з лідерів у Європейському Союзі.
Незважаючи на внутрішньополітичні протиріччя, в даному питанні позиція прем’єра цілком сходиться з позицією президента Анджея Дуди, який під час промови до 75-ї річниці підписання Північноатлантичного договору висунув пропозицію збільшення оборонних витрат держав-членів НАТО з 2% до 3% ВВП.
Проте всередині Польщі зростають і євроскептичні настрої. Чи може це стати викликом у реалізації активної лідерської політики в Євросоюзі для керівництва демократичної країни, змушеного враховувати суспільну думку?
Євроентузіастів стає менше
Зокрема, згідно з опублікованим на початку квітня дослідженням IBRiS для «Rzeczpospolita», за три останні роки суттєво зменшилася кількість респондентів, які бачать перевагу позитиву над недоліками перебування Польщі в ЄС.
Відповідаючи на запитання: «що переважає: переваги чи недоліки членства Польщі в ЄС?», 53,5% респондентів вказали переваги, а недоліки – 16,7%. На думку 24,7% поляків, переваги і недоліки врівноважують один одного.
Ці дані демонструють набагато менший оптимізм, ніж результати попереднього опитування IBRiS у листопаді 2020 року, у якому ставилися ті самі запитання.
Тоді на переваги вказали 64,4% респондентів, на недоліки – 17,1%, а на балансування переваг і недоліків – 15,8%.
Отже, за понад три роки майже на 11 % євроентузіастів стало менше.
Відсоток євроскептиків майже не змінився, але приблизно на 9% збільшилося тих, хто бачать баланс переваг і недоліків. І схоже, що це переважно самі ті громадяни, які розчарувалися у перевагах перебування в Євросоюзі.
Хто найбільший скептик?
Найбільш скептично налаштовані жителі села та прибічники ПіС.
За словами політолога з Варшавського університету, професора Рафала Хведорука, для багатьох поляків, особливо старшого віку, світ останніх двох десятиліть стає все більш чужим, а Європейський Союз вони вважають одним із його елементів.
По-друге, вартість перебування у західному світі стає дедалі помітнішою і може ще зрости в результаті екологічної та енергетичної трансформації.
Порівнюючи опитування трирічної давнини та нинішнє, помітне зростання скепсису щодо ЄС саме у жителів сіл. Якщо у 2020 році 61% з них вважали, що переваги перебування в ЄС переважають недоліки, сьогодні таких стало менше аж на 18% – лише 43%. Отже не дивно, що саме фермери останнім часом різко протестують проти вимог «Європейської зеленої угоди», чим вони частково пояснювали і блокади на кордоні з Україною.
Однак дослідження показує й інше: ставлення до ЄС стає все більш поляризованим всередині окремих електоратів. Ще у 2020 році 47% виборців вже нині опозиційної партії «Право і справедливість» вказали на перевагу позитивів, пов’язаних з присутністю в ЄС, а серед виборців «Громадянської коаліції» – цілих 95%. Різниця вже тоді була значною, а зараз є просто разючою. Сьогодні лише 17% виборців ПіС вважають, що переваги переважують недоліки, а у випадку ГК таких 94 %.
Тому соціологи стверджують, що падіння євроентузіазму серед поляків значною мірою пов’язане з тим, що воно знизилося в одній конкретній групі – виборцях партії, яка набрала стала формальним переможцем парламентських виборів 2013 року, здобувши понад третину – 35,38% голосів, проте опинилася в опозиції.
Привид Polexi чи мандат на лідерство?
Не менш цікавими є дані квітневого дослідження іншої соціологічної структури – Opinia 24 для аналітичного центру More in Common.
Згідно з ними, більше половини поляків (59%) переконані, що європейську інтеграцію слід і далі поглиблювати, але 41% стверджує, що на даний момент вона вже зайшла занадто далеко. Хоча й переважно поляки вважають, що Польщі було б гірше поза Європейським Союзом – таку оцінку висловили 57% респондентів (20% швидше за все і 37% точно). Проте аж 29% громадян – 12% однозначно і 17% скоріше за все вважають, що Polexit покращив би становище їхньої країни.
Хоча більшість поляків все ж таки є євроентузіастами, 47% з них вважають, що голос країни в ЄС не поважають достатньо (проте 40% так не вважає). Дві третини польського суспільства дотримується думки, що великі країни ЄС, такі як Франція та Німеччина, мають надто великий вплив у Євросоюзі (кожен четвертий респондент (24%) не погоджується з цим).
Директор польської філії More in Common Адам Трачик вважає це своєрідним наративним спадком після 8 років правління «Об’єднаної правиці», але водночас також доказом більшої впевненості польського суспільства у відносинах з партнерами з ЄС.
Тобто рівень прагнень вищий, суспільство хоче більш сильної та активної ролі Польщі в Європі.
«Ми маємо активно співтворити те, що відбувається в Брюсселі, а не просто махати шаблею», – вважає дослідник. На його думку, для тих, хто при владі в Польщі, це також означає, що вони мають суспільний мандат проводити політику, яка ґрунтується на конструктивній наполегливості – проєвропейській, амбітній, але визнаючи поточні проблеми та критику.
Що ж, у такому разі можна сподіватися на громадську підтримку ініціатив уряду РП під час головування в ЄС, як і спільних зусиль Польщі та України щодо проведення у червні першої міжурядової конференції України-ЄС, яка дозволила б розпочати безпосередньо переговори про вступ.
Євроскептики посилюють позиції у владі
Проте існують і очевидні ризики. У Польщі продовжує набирати підтримку коаліція «Конфедерація свободи й незалежності», сили якої сповідують національні, консервативно-лібертаріанські та євроскептичні погляди, виступаючи за демонтаж ЄС.
Як наголошує автор відомого порталу klubjagiellonski.pl Станіслав Оконський у статті «Конфедерація витримала шторм і ловить хвилю», після місцевих виборів лідери коаліції можуть дивитися в майбутнє з оптимізмом, адже їй вдалося зберегти підтримку на місцевих виборах і зміцнити місцеві структури.
Отримавши 7,2% голосів, «Конфедерація» стала першою політичною силою за 20 років, яка після потрапляння до Сейму змогла захистити свій результат у найважчому для найменших формувань голосуванні до органів самоврядування. Її представники були обрані до гмін, повітів і воєводств, що є безпрецедентним успіхом для «ідеологічної правиці». Для порівняння – на місцевих виборах 2018 року дві її нинішніх основні складові – лібертаріанці та націоналісти окремо набрали 1,6% та 1,3%, тобто в сумі менше 3% голосів.
За оцінками експерта, на треті за останній час виборчі перегони в Польщі –до Європейського парламенту (6-9 червня 2024 року) конфедерати йдуть з вірою у власні стартові позиції, вже розпочавши першими свій «марш на Брюссель». «Конфедерація» цілком може використати і зростання невдоволення аграрних середовищ політикою ЄС, запросивши їх представників до співпраці та ще більше розширивши базу своїх виборців.
Зважаючи на те, що на місцевих виборах переважаюча більшість фермерів підтримала ПіС (близько 57%), такі додаткові євроскептичні голоси конфедерати напевно могли б зібрати переважно за рахунок партій влади – «Третього шляху» (здобув 15% голосів аграріїв), або «Громадянською коаліції» (9,5%), яким фактичне продовження аграрної політики минулого уряду не принесло додаткових голосів порівняно з парламентськими виборами.
Чи стануть європейські вибори плацдармом?
«Конфедерація» є єдиною, хто має довіру в послідовній критиці політики ЄС. Ця коаліція власне і була створена на хвилі протидії певним елементам функціонування європейської спільноти, її політики постійно критикували такі проекти, як «Зелена угода», кліматичну політику, обмеження на автомобілі, Міграційний пакт, зростаючу централізацію ЄС і домінування Німеччини та Франції.
За умови якісно проведеної кампанії європейські вибори можуть стати справжнім плацдармом для «ідейних правих», вже зараз опитування прогнозують їм понад 8%. По-перше, як видно, поляки все більш скептично ставляться до дій ЄС.
По-друге, у період повсюдного ентузіазму польського суспільства щодо ЄС тактика вказування на його недоліки не дала позитивних результатів, але в епоху загальноєвропейських фермерських протестів, зростання вартості життя, і ухваленого 10 квітня нового Міграційного пакту, ця послідовність може принести плоди (адже проти пакту виступив навіть Туск, який підкреслив, що більшість євродепутатів схвалили рішення попри спротив Польщі та заявив, що у такому вигляді ці положення будуть неприйнятними).
На виборчому з’їзді «Конфедерації» 15 квітня вже було представлено гасло: «Хочемо жити нормально». Отже, виборчий наратив буде простим і зрозумілим, а пріоритетом кампанії буде показати незручності та проблеми пересічних поляків, які створює політика ЄС.
Як подолати виклики?
Наскільки серйозними є ці виклики для продовження політики РП з підтримки України на шляху до Євросоюзу та стратегічного партнерства двох держав, ми побачимо згодом.
Але, окрім настроїв і політичної боротьби всередині Польщі, важливу роль будуть відігравати ефективність безпекової співпраці та постійність двостороннього діалогу з питань європейської інтеграції, новий етап якого розпочався за результатами польсько-українських міжурядових консультацій 28 березня у Варшаві.
У Польщі вже створена експертна Рада співробітництва з Україною на чолі з головою комітету закордонних справ Сейму РП Павелом Ковалем, яка співпрацюватиме також з G7, Європейською комісією та партнерами з інших країн.
Не менш важливим це виглядає і з огляду на наближення 75-го саміту лідерів країн НАТО, який відбудеться 9-11 липня 2024 у Вашингтоні.
На тлі послідовної політики Польщі щодо якнайшвидшого надання Україні запрошення до членства, рівень підтримки поляками (65%) продовження допомоги Україні залишається вищим, ніж середній серед громадян держав Альянсу (63%).
Анатолій Курносов – аналітик Центру політичних студій «Доктрина», експерт Українсько-Польської Медіа Платформи.
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.
