Курс гривні та золотовалютні резерви – що відбувається на валютному ринку – Новини України,

Наприкінці минулого року та на початку нового попит на валюту збільшився, у зв’язку з чим курс трохи просів — до 40,5–40,7 грн/$.

Через підвищений попит НБУ довелося значно збільшити свої валютні інтервенції із резервів, проте послаблювати офіційний курс із 36,56 грн/$ регулятор не поспішає. Остання корекція відбулася у липні, коли розрив між офіційним курсом 29,25 грн/$ та ринковим перевищував 30%.

Чи варто зараз чекати на чергове ослаблення гривні і чи є загроза міжнародним резервам — у матеріалі LIGA.net.

Тиск на резерви збільшився

Влітку перев’язати офіційний курс Нацбанк був змушений через величезні витрати валюти з резервів — у травні регулятору довелося продати на міжбанку майже $3,5 млрд, у червні — майже $4 млрд.

Після цього інтервенції НБУ значно зменшилися ($1,5-2 млрд), проте в останні місяці продаж валюти знову стрімко збільшився — $3,2 млрд у грудні, а в січні за три тижні вже понад $2 млрд.

Через попит курс долара на готівковому ринку дещо збільшився, але поки що не суттєво (до 40,5-40,7 грн/$).

У зв’язку з цим головні питання: чи долар дорожчатиме далі, чи планує Нацбанк переглядати офіційний курс і який вплив на резерви матиме збільшення інтервенцій регулятора.

Сезонний попит

На черговому монетарному брифінгу Нацбанку 26 січня заступник голови НБУ Юрій Гелетій запевнив, що збільшення видатків за резервами є сезонним фактором, пов’язаним, зокрема, зі збільшенням видатків Мінфіну наприкінці року та збільшенням попиту на товари “енергетичного спрямування”.

З цим погоджується фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків. “Мінфін збільшує витрати і далі ланцюжком воно йде: хтось платить своїм постачальникам, хтось закриває кредити, тому попит на валюту збільшується”, – говорить він у коментарі LIGA.net.

Таке збільшення видатків із резервів аж ніяк не критично, підкреслили в НБУ. До того ж, у грудні Україна отримала рекордну кількість фінансової допомоги від партнерів – $5,5 млрд.

Заступник голови НБУ нагадав, що у грудні обсяг золотовалютних резервів України збільшився до $28,5 млрд, що на 1 млрд більше, ніж було на початку російського вторгнення 24 лютого.

Гривня у безпеці

За словами Юрія Гелетія, наприкінці січня резерви досягнуть $30 млрд. А до кінця 2023 року резерви не впадуть нижче за $27 млрд, прогнозує регулятор.

“Резервів достатньо і зараз немає жодних підстав для переприв’язування, перефіксування курсу. Збільшення інтервенцій повністю компенсується отриманням міжнародної допомоги”, – наголосив Гелетій.

Він нагадав, що у липні розрив між офіційним та готівковим курсом був значним (перевищував 30%), тому НБУ й послабив офіційний курс. Зараз спред становить близько 10%, і суттєвих вагань немає.

Михайло Демків також не очікує найближчим часом проблем для національної валюти та радить стежити за цим десь у середині 2023 року: “Якщо брати на побутовому рівні щодо особистих заощаджень, я думаю, півроку курс буде стабільним, тож можна вкладатись у гривню”.

Він припускає, що регулятор може не змінити офіційний курс протягом усього року.

Про це побічно може свідчити те, що НБУ покращив прогноз щодо інфляції: “Можливо, вони закладають незмінний курс і, відповідно, вартість імпорту буде меншою, завдяки чому інфляція в прогнозі нижча”.

Нацбанк настільки впевнений у гривні, що думає не про зміну курсу, а про пом’якшення обмежень на валютному ринку. Хоча яке це може бути пом’якшення, на брифінгу не уточнили.

Варіанти на майбутнє

Незважаючи на стабільну ситуацію, вже треба думати про майбутнє, зазначає Демків. Він нагадує — обіцянок із зовнішнього фінансування на 2024 рік немає, і є “різні політичні моменти” у партнерів, тому незрозуміло, якою буде допомога за обсягами.

“Ближче до літа Нацбанк повинен думати вже про 2024 рік, дивитиметься на політику в США та ЄС, які думатимуть про підтримку на 2024 рік, перспективи війни”, – каже аналітик ICU.

Сам Демків припускає, що регулятору вигідніше послабитиме офіційний курс гривні, щоб обмежити деякий імпорт, так званий некритичний — передусім предмети розкоші. Тобто у разі підвищення курсу імпорт подорожчає і попит на нього знизиться, що заощадить резерви.

Виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук у розмові з LIGA.net припускає, що НБУ доведеться “на якомусь етапі щось змінювати”. Сам він прогнозує, що це станеться навесні-влітку.

“Поки що в опалювальний сезон людям потрібно імпортувати генератори, енергетичні продукти, наприклад, дизель до генераторів, Нацбанк, гадаю, не піде на зміну курсу, бо є підвищений попит на імпорт. А коли закінчаться холоди, НБУ треба буде щось робити” , – Каже він.

Альтернативні можливості

Цілком повернутися до ринкового курсоутворення в умовах війни неможливо, але зберігати фіксований курс — не єдиний варіант, кажуть експерти.

Михайло Демків пояснює LIGA.net, що проміжним рішенням може бути спочатку ослаблення офіційного курсу, наприклад десь до 40 грн/$, а потім частково “відпустити” його. Але для цього регулятор має бути впевненим, що це “не буде дорога з одностороннім рухом”.

“Щоб були коливання в обидві сторони, а це можливо за поліпшення якихось ключових моментів, наприклад, з експорту – розблокування портів. Тобто те, що дозволить розраховувати на надходження валюти”, – пояснює він.

Дмитро Боярчук зазначає, що не має всіх даних, які є у НБУ, але виступив би за контрольований плаваючий курс. Це, наприклад, коли курс змінюється з ринкових причин, але може зрости/впасти лише на 1% на день.

Економіст також згадав необхідність мати надходження валюти, а з експортом все може бути не дуже добре. Цього року Україна матиме менше врожаю, ніж раніше, і більше того, ціни на сировинні товари, ймовірно, знижуватимуться. Тож це “не дуже приємна ситуація”.

Але є інший бік медалі, нагадує Боярчук, передусім фінансова підтримка Заходу.

“Також, я думаю, заходитимуть ресурси на відновлення. Важко сказати, в яких обсягах, але якщо ці ресурси будуть у великих обсягах, курс може почати продавлювати в іншому напрямку”, – зазначив він.

Боярчук нагадав 2019 рік, коли гривня сильно зміцнилася, і це мало свої проблеми, у тому числі із наповненням бюджету.

Але коли в Україну почнуть заходити величезні ресурси для відновлення, зараз ніхто не скаже, резюмує він.

Калашник Павло

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею та натисніть Ctrl+Enter.

Previous post Микита Добринін, який знімався в РФ з Тіматі, більше не вестиме ЖВЛ на “1+1”. Названо ім’я нового ведучого
Next post Анастасія Меркушина здобула золото – огляд спринту на ЧЄ з біатлону 2023 — Спорт — tsn.ua