Сюрпризів із ключовою обліковою ставкою не було: залишилася на рівні 25% річних, без змін. Це відповідало очікуванням експертів.
Але через посилення ризиків безпеки та негативних наслідків для економіки країни після терористичних атак на енергетичну інфраструктуру, ми погіршили макроекономічний прогноз щодо зростання ВВП: незначне зростання у 2023 році на 0,3%.
Водночас, з тих самих причин дещо покращився прогноз інфляції, насамперед унаслідок зниження прогнозованого споживчого попиту: прогнозується уповільнення інфляції з 26,6% за підсумками 2022 року до 18,7% у 2023 році.
Із позитивного у макропрогнозі – відсутність емісійного фінансування бюджетного дефіциту, починаючи з 2023 року, за умови:
– ритмічності надходження міжнародної допомоги (яка вже анонсована);
– відновлення внутрішнього боргового ринку, як це передбачено меморандумом із Міжнародним валютним фондом.
І в цьому напрямі НБУ вже ухвалив низку рішень, зокрема, підвищив норми обов’язкового резервування сукупно на 10% і дозволив половину від обов’язкових резервів формувати за рахунок бенчмарку ОВДП.
Треба віддати належне і Міністерству фінансів України, яке поступово підвищує рівень прибутковості за гривневими ОВДП.
Все це вже пожвавило внутрішній ринок порівняно з минулим роком. Навіть доньки міжнародних банківських груп вперше з початку повномасштабного вторгнення активізувалися на цьому ринку, незважаючи на декларовану ними раніше відсутність лімітів на вкладення в ОВДП.
Норми резервування
За обговоренням цифр нового макропрогнозу НБУ якось майже непомітно пройшла ще одна новина: підвищення норм резервування для банків за поточними коштами населення ще на 10%, починаючи з березня 2023 року. І не просто підвищення. Але й неможливість покривати ці екстрарезерви за рахунок ОВДП.
Що це означає для банків? Вони не зможуть заробляти на цих рештках нічого.
Несправедливо? Ще як справедливо.
На жаль, банки, керуючись короткостроковими комерційними цілями, зовсім не поспішали підвищувати ставки за депозитами після підвищення ключової ставки, незважаючи на численні вербальні інтервенції з боку НБУ. В результаті маємо небезпечний для фінансової стабільності значний за обсягами “навіс” у вигляді залишків на поточних рахунках населення, який щомісяця збільшується. І не шляхом конкуренції чи маркетингових зусиль. Швидше, попри відсутність будь-яких зусиль з боку банків.
Два основні чинники зростання: соціальні та інші виплати Кабінету міністрів України та обмеження на зняття готівки, які запровадив НБУ 24 лютого 2022 року.
Поступово скасовуючи обмеження, ці кошти миттєво виявляться на готівковому ринку. І, з одного боку, тиснуть на готівковий курс, з іншого – погіршать стан ліквідності банків.
Тому розрахунок на те, що потенційні втрати доходів змусять банки підвищити привабливість термінових депозитів.
Загалом: які часи – такі та інструменти.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею та натисніть Ctrl+Enter.
Статті, що публікуються в розділі “Думки”, відображають думку автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net
