На Кіровоградщині розбудовують мережу ветерансько-психологічних хабів. У таких центрах працюють юристи, психологи та соцпрацівники. Їхнє завдання – допомогти воїнам, які повернулися з фронту, пройти реабілітацію та пристосуватися до цивільного життя. Щоб краще розуміти потреби військових, фахівці проходять тренінги з психології, медицини та юриспруденції. Які проблеми нині хвилюють ветеранів – довідався Володимир Іванченко.
Надія Мельник, мати безвісти зниклого військового:
Я звернулася до нас у військкомат, в ТЦК, но мені сказали “Ми дали вам брошурку, номери телефонів і дзвоніть”. А куди дзвонить, я вже навіть не знаю, що мені робить і куди обращаться.
Син Надії Семенівни вже місяць не виходить на зв’язок. Хлопець був на фронті. По допомогу жінка звернулася у ветерансько-психологічний хаб. Його у громаді відкрили торік. Тут соцпрацівники працюють з військовими та їхніми родинами. Допомагають оформляти документи чи домовитися про обстеження в лікарні.
Іван Хмара, координатор ветерансько-психологічного хабу:
Робота такого хабу чи таких хабів потрібна для того, щоб людина, яка демобілізувалася, змогла інтегруватися у те суспільство мирне відносно, в якому ми живемо.
Щоб краще комунікували з ветеранами, для лікарів та соцпрацівників у громаді організували навчальний тренінг з кризовим психологом. Андрій Фоменко 10 років опікується ментальним здоров’ям воїнів. Каже, військові, які повертаються з передової – дуже вразливі.
Андрій Фоменко, кризовий психолог:
Проблеми зі сном тривожать, з порушеннями харчової поведінки, сприйняттям запахів. І у кожного це супроводжується також якимось запитом на справедливість, на увагу до себе, на визнання.
Через пережитий стрес та психологічні травми ветерани схильні до депресій. А подеколи – й до спалахів агресії. І тут необхідно правильно побудувати комунікацію, у спілкуванні поводитися делікатно і уникати болісних запитань про війну.
Андрій Фоменко, кризовий психолог:
Не нав’язувати свою думку, дати людині виговоритися, приділяти увагу просто, виділити людині час, поговорити, зрозуміти запит, спробувати допомогти його скоординувати або прям супроводжувати.
Учасники тренінгу переконані, курси з побудови грамотної комунікації зараз необхідні багатьом. І не лише військовим.
Тетяна Шпак, керівниця відділу соціального захисту Маловисківської міської ради:
Вистроїти для себе дорожню карту, як правильно спілкуватися з ветеранами, щоб, не дай Боже, не травмувати їх більше, ніж вони травмовані. Так само внутрішньо переміщені особи, щоб правильно до них звернутися.
Загалом на Кіровоградщині створили вже 49 ветеранських хабів.
Катерина Колтунова, заступник начальника Кіровоградської ОВА:
Ми привезли дорожню карту “Шлях повернення”, в якій зібрано по QR-кодах, мені здається, 99,9% всіх контактів, які можуть знадобитися: від ТЦК, освітні заклади, соціальна сфера, медичне обслуговування, центри зайнятості. Тобто вся інформація, яку ми за рік збирали, оптимізували, напрацьовували.
Виїзні тренінги в громадах проводять регулярно. Ба більше, в громадах впроваджують програми з оздоровлення та працевлаштування військових.
