200 тисяч місць на мільйон населення – такі реальні потреби України у реабілітаційних центрах. Аби досягти таких показників – потрібні кадри. Фахівці з реабілітації проходять підвищення кваліфікації, опановують сучасну медицину в центрах досконалості. Один з таких працює у Дніпрі. Як там відновлюються поранені – у наступному матеріалі.
Ростислав втратив у бою обидві ноги в лютому цьогоріч.
Ростислав – військовослужбовець ЗСУ:
Права нога була перебита, на куски м’ясо трималось. Я підійматися, по касці попало. Пацани почали відстрелюватись, “задвохсотили” їх, я до ноги, і просто в нозі свою кисть держав. У мене перша реакція на те, що в мене ніг немає. Мене з реанімації в Мечникова перевели в палату, перший мій фантом – в мене зачухалась ікра, я потягнувся…
Та хлопець не втрачає оптимізму. Каже, це завдяки цілі, яку поставив собі, стати на ноги. Зараз він готується до протезування. Другий тиждень – в реабілітаційному центрі.
Завдяки реабілітації у Ростислава вже поволі проходять фантомні болі.
Ростислав – військовослужбовець ЗСУ:
Хочу стати на протези. Спочатку стать на протези, научиться рухатися спочатку з милицями. Потім вже без них. Це буде не проста путь. – Ви готові? – Так, а що в мене є вибір.
З кожним бійцем у реабілітаційному центрі працює ціла мультидисциплінарна команда. Тут лише, ерготерапевтів 4 та 2 асистенти, які вже незабаром стануть повноцінними фахівцями.
Анна Тоцька – ерготерапевтка:
Ерготерапевт ще оцінює верхні кінцівки, когнітивний стан пацієнта. Туди входить увага, пам’ять, зорово-просторові такі навички, неврологічні проблеми. Відновлення у пацієнта побутових навичок, починаючи від того, як повертатися в ліжку, як сідати, який носок, куди вдіти.
Медики займаються і з Богданом.
Боєць дістав тяжке поранення торік на Великдень.
Богдан – військовослужбовець ЗСУ:
Бої за Бахмут у приватному секторі, я витягав побратима пораненого, і мінометна міна прилетіла позаду. У мене поранені всі кінцівки. Пальців, фактично, в мене лише 4 цілих пальців залишилось і на дрібну моторику. Там речі брати, перевдягатися.
Боєць терпляче займається кожного дня щонайменше по три години з різними фахівцями.
Богдан – військовослужбовець ЗСУ:
Тут вперше за останній рік я почав їсти готовити. Так чисто прості речі, там салатики. Сказати прям, що я готовий марафон пробігти, то не, але в супермаркет вже катались. Єдине не знаю, чи можна це говорити, але тут дорога так собі. Якщо це допоможе її змінити, то я тільки залюбки.
Вже третій курс реабілітації тут проходить і Володимир. І з кожним разом, каже військовий, мрія твердо стати на ноги, дедалі набуває реальності.
Володимир – військовослужбовець ЗСУ:
Ось ця, вона, не згиналася взагалі, зараз ось що ми маємо. Пальці не згиналися взагалі, зараз ось. Ця була також важка, але вже ось що ми маємо.
Час початку реабілітації – важливий фактор, розповідають фахівці. І якщо раніше її починали після лікування, то нині ще в реанімації.
Алла Півник – керівник мультидисциплінарної команди:
Ми працюємо в гострих періодах, і це якраз і стосується відділення інтенсивної терапії, де ми буквально з перших днів починаємо займатися реабілітацією. Туди приходять фізичні терапевти, ерготерапевти й психологи в кризову терапію.
200 тисяч місць на один мільйон населення – це реальні потреби України в реабілітаційних центрах, порахували в Міністерстві охорони здоров’я. Поки що є приблизно 9 тисяч місць по всій Україні. Щоби було більше – потрібні фахівці.
Василь Стрілка – директор департаменту високотехнологічної медичної допомоги та інновацій МОЗ України:
Наше зараз завдання – це підняти фактичний досвід цих фахівців. З цією метою ми запустили 6 центрів досконалості. Це реабілітаційні відділення, найкращі реабілітаційні відділення. Вони навчають реабілітаційні команди з інших закладів.
Вже цього року так звані центри досконалості зможуть підготувати майже 80 команд реабілітологів по всій країні.
