Представники країн, що закрили кордон українській агропродукції, з журналістами сьогодні не спілкувалися.
У Євросоюзі шукають шляхи, як вивозити українське зерно за межі блоку. Затримуючись у сусідніх з Україною країнах, воно, а також інша аграрна продукція, підриває внутрішні ринки, і шкодить місцевим фермерам, кажуть аграрні міністри країн-членів ЄС. Сьогодні вони разом міркували над виходом із ситуації і пошуком балансу між підтримкою України та власних ринків, розповідає кореспондентка “Радіо Свобода” Зоряна Степаненко для ТСН.
Цілий день аграрні міністри ЄС сьогодні думали, як всидіти, фігурально висловлюючись, на кількох стільцях одночасно: і про добробут своїх ринків подбати, і солідарними з Україною, де війна триває, лишитися.
Баланс необхідно знайти, в цьому чиновники, спілкуючись уранці перед засіданням із журналістами, були одностайними. Піддаючи обережній критиці односторонні рішення Польщі, Болгарії, Угорщини та Словаччини – опустити перед українським зерном, а ще медом, вином, птицею свої шлагбауми. Виходить, однією рукою Євросоюз підтримує Україну, іншою – блокує її економічні можливості, які й без того заблоковані Росією, говорили міністри, наголошуючи на необхідності знайти інші шляхи вирішення проблеми. “Ці обмеження можуть поставити під питання єдність ЄС у підтримці України. Я боюся, що це підсилює російський наратив про війну. Тому, на нашу думку, треба шукати інші рішення щодо ситуації на ринках України й сусідніх із нею країн”, – каже міністр сільського господарства Фінляндії Антті Курвінен.
Представники країн, що закрили кордон українській агропродукції, з журналістами сьогодні не спілкувалися. Втім, раніше своє рішення виправдовували тим, що дешева агросировина з України, для якої торік скасували антидемпінгове мито, заполонила їхні власні ринки, де затримується замість того, щоби транзитом до третіх країн, рухатися далі. Відтак, наголошували сьогодні міністри й на необхідності забезпечити доставку українського зерна й не тільки з Євросоюзу до інших частин світу.
Видання Financial Times писало, що над цим розмірковують і в Єврокомісії. Щоб захистити ринки східних країн ЄС, хочуть дозволити лише реекспорт, й організувати колони вантажівок і барж, щоби транспортувати зерно до портів на «вихід» із Євросоюзу. Логістичні й фінансові питання – за чий рахунок це поки обговорюють. Щодо фінансів: постраждалим країнам і їхнім фермерам Брюссель запропонував 100 мільйонів євро компенсації. Однак у державах ЄС, що не мають спільного кордону з Україною, чекають на підхід справедливіший. “Постраждали від імпорту не лише сусідні з Україною країни, а й інші, наприклад, Латвія. Не так від зерна, як від інших видів продукції: свійської птиці, яєць і так далі. Але маємо продовжувати допомагати Україні. І, якщо ми відкриваємо резервний фонд, щоб допомогти країнам-членам, то маємо забезпечити однакове ставлення до всіх”, – переконує міністр землеробства Латвії Дідзіс Шмітс.
Чи дійшли спільного знаменника, зважаючи на кількість протиріч, озвучених перед зустріччю, ще невідомо, адже на підсумкову заяву ще чекають.
Водночас у Єврокомісії сьогодні заявили: допомагати Україні протистояти російській агресії продовжать. Як і підтримувати реформи, роботу її інституцій та інфраструктури. Така обіцянка супроводжувала новину про виплату Україні чергового траншу з 18-мільярдного макрофіну – сумою в півтора мільярди євро.
Читайте також:
У розбомбленому музеї в Куп’янську загинула працівниця, яка лише тиждень тому стала до роботи: подробиці трагедії
Чи підуть ЗСУ на лівий берег Дніпра: експерти про контрнаступ у Херсонській області
Надважливий проєкт: як рятують поранених бійців та цивільних ледь не на лінії фронту
