Фото: ZUMAPRESS
Тіла загиблих у Бучі (архівне фото)
Свій перший візит в Україну завершила Міжнародна слідча комісія, створена Радою ООН з прав людини. Експерти вивчають докази ймовірних воєнних злочинів.
10 днів тривав перший візит в Україну Незалежної міжнародної комісії з розслідування подій в Україні, створеної відповідно до березневої резолюції Ради ООН з прав людини щодо російської агресії. Ще 12 травня Рада звернулася до Комісії з проханням першочергово вивчити події, що відбулися наприкінці лютого та в березні у чотирьох регіонах України, тож нині комісари зосередилися на дослідженні ситуації у Києві, Бучі, Ірпені, Харкові та Сумах.
Незалежність та обережність
“На цьому етапі ми не можемо зробити жодних висновків або висловитися з питань правового визначення подій, однак за умови подальшого підтвердження отриманої інформації з місць, які було знищено, може підтвердитися думка про серйозні порушення міжнародного права та прав людини, міжнародного гуманітарного права та навіть воєнних злочинів і злочинів проти людяності”, – сказав у Києві на прес-конференції за підсумками візиту у середу, 15 червня, очільник комісії, суддя Ерік Мьосе з Норвегії, який у 2003-2007 роках очолював Міжнародний трибунал щодо Руанди.
Під час зустрічі з журналістами він та інші комісари – омбудсмен Боснії та Герцеговини Ясмінка Джумхур та колумбійський професор права Пабло де Грейф – кілька разів підкреслили незалежний і неупереджений статус комісії та ухилилися від будь-яких оцінок побаченого і почутого. Свій попередній звіт Раді з прав людини комісія має подати в вересні – після ще кількох візитів в Україну. Остаточний звіт представлять вже у березні 2023 року.
“Те, що ми побачили, шокує, але щодо ухвалення рішення про відповідальність, правову характеристику цих фактів – ми наполегливо працюємо для того, щоб отримати докази”, – зазначив де Грейф.
Докази і свідчення
Ерік Мьосе у розмові з DW відзначає: доказів порушень прав людини за три місяці навіть на перший погляд значно більше, ніж вдалося зібрати свого часу в Руанді. “Є численні фото, відео, які знімали не тільки журналісти чи слідчі, а навіть самі жертви та свідки страшних подій. Ці докази роблять покази очевидців ще переконливішими”, – говорить голова міжнародної комісії, згадуючи про свідчення щодо вбивства цивільних громадян, знищення та розграбування майна під Києвом, а також руйнування міських територій на Харківщині та Сумщині.
Ясмінка Джумхур стурбована численними свідченнями щодо сексуального насильства, а також злочинами, скоєними проти дітей. “Комісія вважає за необхідне додатково розслідувати повідомлення про ймовірне переведення дітей, поміщених до соціальних установ на тимчасово окупованих територіях, до Російської Федерації, а також інформацію про прискорене отримання громадянства та процеси усиновлення деяких із цих дітей. В Україні багато переміщених дітей було розлучено з сім’ями”, – розповідає омбудсменка з Балкан.
За її словами, комісія не втрачає надію на співпрацю з російською владою та підконтрольною РФ окупаційною “владою” на окупованих територіях щодо збору інформації про порушення та злочини. Наразі належного контакту з російською стороною немає. В березні РФ голосувала проти резолюції щодо створення комісії, а вже в квітні країну виключили з Ради ООН з прав людини.
Надія на покарання
Важливість розслідування воєнних злочинів та порушень гуманітарного права в Україні підтверджується неабияким інтересом до них з боку міжнародних та національних інституцій, зазначає Пабло де Грейф. Наразі комісія спирається у своїй роботі на матеріали Моніторингової місії ООН з прав людини, яка працює в Україні з березня 2014 року. З початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому, місія підтвердила загибель вже 4395 цивільних внаслідок бойових дій, втім, щодня наголошує – фактичні цифри значно вищі, оскільки отримання інформації з деяких місць, де велися інтенсивні бойові дії, затримується. Головна причина смертей та поранень серед мирних громадян – використання зброї з великою зоною ураження, зокрема обстріли з важкої артилерії та реактивних систем залпового вогню, а також ракетні та авіаційні удари.
Комісія також налагоджує контакти з Міжнародним кримінальним судом, щоб уникнути дублювання роботи в фіксації порушень і розслідуванні. Що ж до українських джерел, то під час 10-денного візиту комісари встигли зустрітися з урядовцями, правоохоронцями, місцевою владою у постраждалих від війни районах, а також представниками неурядових організацій. В Україні офіційно порушено понад 16 тисяч кримінальних справ щодо воєнних злочинів.
Голова Київської обласної військової адміністрації Олексій Кулеба, зокрема, минулого тижня повідомляв про консультації з комісарами щодо механізмів документування воєнних злочинів РФ. А віце-спікер Верховної Ради Олена Кондратюк пообіцяла сприяння в роботі від парламенту.
В українському ж МЗС бачать співпрацю з міжнародними розслідувачами максимально широко. “Комісія має оцінити взаємозв’язок між порушеннями з боку Росії в Україні та пропагандою національної ворожнечі проти українців, відмовою визнати життєздатність української державності, дезінформацією та спотворенням історичних фактів”, – цитує прес-служба МЗС слова заступниці міністра Еміне Джапарової. За її словами, успіх комісії буде залежати від того, чого її члени зможуть досягти у плані встановлення особистої відповідальності винних за злочини, вчинені російськими окупаційними військами в Україні.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet
