Нещодавно в рамках ювілейного XV щорічного фестивалю «Велике російське слово» у межах кримської Великої Ялти відбувся захід, який назвали черговим пленарним засіданням Лівадійського клубу. Обговорювали тему: « Повернення до себе: цивілізаційні основи, цінності та межі «русского мира»».
Як повідомили організатори, у засіданні взяли участь та виступали «сенатори, депутати кримського парламенту, представники науково-творчої інтелігенції, громадських об’єднань етнокультурної спрямованості та організацій у сфері міжнародних відносин, а також експертної та наукової спільноти». Серед учасників – «глави» МЗС «ДНР» та народної ради «ЛНР», представники окупованих Росією території Херсонської та Запорізької областей. За підсумками пленарного засідання було ухвалено резолюцію, в якій проголосили «курс Росії на суверенітет у масштабах свого цивілізаційного простору».
Крим.Реалії разом з експертами переглянули пряму трансляцію засідання клубу та спробували розібратися у проголошених кордонах, нових цілях та ідеології «русского міра» як частини «спеціальної військової операції в Україні» (так влада Росії називає повномасштабну війну проти України – ред.).
Лівадійський клуб як дзеркало «русского мира»…
Ідея Лівадійського клубу не є новою. Міжнародну неурядову організацію, що об’єднує політичних, громадських діячів і вчених Східної Європи (Росії, України та Білорусії) пробували створювати у 2006 році зі штаб-квартирою в Москві. Перше засідання відбулося 17-18 червня 2006 року в Україні (Ялта, Лівадійський палац), друге – 7-8 грудня 2006 року в Білорусії (Берест, Біловезька пуща).
Заступник постійного представника президента України в Автономній Республіці Крим (2006-2007 роки), надзвичайний та повноважний посол України у Хорватії та Боснії і Герцеговині (2010-2017 роки) Олександр Левченко, який був присутній на першому засіданні Лівадійського клубу в Ялті у 2006 році, розповів на прохання Крим.Реалії про використання ідеї «русского мира» та Лівадійського клубу з метою політичної експансії.
«Кремль став готувати відповідну ідеологічну основу. Там бажали поновлення колишнього союзу, якщо не в повних межах, то для початку – в рамках СНД. Зробили ставку на використання ресурсу росіян, які живуть за межами Росії, та вирішили втягувати їх у просування російської центричної ідеї, щоб, так би мовити, згуртувати колишні радянські республіки в нове державне утворення зі столицею в Москві», – зазначив Олександр Левченко.
Російську мову стали використовувати як політичну сокиру, що рубає національні традиції інших народів
Експерт вважає, що Кремль усвідомлював наявність у кожної колишньої радянської республіки своєї історичної спадщини, культурного надбання та національної самосвідомості. За задумом російської влади, потрібен був ще один культурний шар, який дозволив би охопити мозаїку цих територій. Оскільки населення скрізь було переважно російськомовним, обрали російську мову як «засіб міжнаціонального спілкування», що не дратувало національні еліти.
«Москва йшла до ідеї створення легкої конфедерації всіх колишніх радянських республік, щоб згодом перетворити її на єдину федеративну державу при домінуванні Кремля. Але російську мову стали використовувати як політичну сокиру, що рубає національні традиції інших народів, нав’язувати відповідний наратив…», – наголосив експерт.
На цьому російські ініціативи щодо «розширення єдиного гуманітарного простору, як необхідної умови для вирішення актуальних проблем світового та регіонального розвитку», закінчилися, а діяльність клубу припинилася.
Лівадійський клуб знову вирішили відтворити у тимчасово окупованому Криму в 2018 році. Він поповнив список існуючих на той час російських дискусійних ідеологічних майданчиків – Валдайського, Ізборського, Зинов’євського клубів. «Лівадійський клуб – це неформальне об’єднання прихильників ідеї «русского мира»», – йдеться у рішенні про створення. Назва клубу та місце проведення його засідань у Лівадійському палаці символізує, за задумом засновників, «наступницьку єдність між імперською, радянською та сучасною епохами розвитку «русского міра»». Засідання клубу проводяться, як правило, двічі на рік під час сесій міжнародного гуманітарного Лівадійського форуму під патронатом Ради Федерації та голови палати Валентини Матвієнко. Влітку – до дня народження поета Олександра Пушкіна в рамках фестивалю «Велике російське слово», взимку – присвячується одному із творців «русского міра» – філософу Миколі Данилевському та його книзі «Росія та Європа».
«Русский мир» хоче знищити українську державність
Учасники, склад яких став традиційним, на останньому засіданні клубу в Лівадії говорили та пропонували багато, обґрунтовуючи правильність і необхідність продовження «спеціальної військової операції Росії в Україні».
Глава російського парламенту Криму Володимир Константінов підкреслив, що «…саме знищення державності України в її існуючому вигляді, її дискредитація в очах нині живих та наступних поколінь є необхідною умовою нашого цивілізаційного становлення».
«Починаючи спецоперацію, ми не до кінця розуміли, що під час неї, точніше – з моменту її початку – відбудеться жорсткий цивілізаційний розрив», – наголосив Константинов.
Призначений Москвою глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) заявив, що місцева влада готова приєднатися до «боротьби з русофобією та захисту співвітчизників за кордоном». Для цього буде підписано угоду між Кримом та «Росспівробітництвом» («Россотрудничеством»).
На цьому тлі прозвучала оцінка представника федерального центру – директора Інституту російсько-слов’янських досліджень ім. М. Данилевського Олександра Буренкова: у російських регіонах не обговорюють російське питання, і Крим – єдине місце, де про це говорять уголос. Він наголосив на неможливості «денацифікації України без її деукраїнізації», а від «шкідливої» концепції триєдності слов’ян запропонував взагалі відмовитися.
Голова наглядової ради російського «Октагону» Сергій Міхєєв, який був одним із гостей Лівадійського клубу, щодо подальшого вибору локації для проведення заходів фестивалю «Велике російське слово» заявив: «Сподіваюся, що через п’ять років цей фестиваль буде де? У Києві чи Вашингтоні вже? Жарт…». Ось такий імперський жарт…
Лівадійський клуб – маніпуляція свідомістю людей
Експерт із питань інформаційних воєн Асоціації «Солідарність з громадянським рухом Росії – SOLIDARUS» (Берлін) Володимир Барбашов на запитання Крим.Реалії про перспективи «русского мира» заявив, що засідання Лівадійського клубу знову показало: Кремль використовує будь-яку можливість для формування в людській свідомості міфічної картини світу.
«Насамперед, це стосується вторгнення Росії в Україну, знищення мирного населення та інфраструктури міст, у тому числі й військової», – додав він.
Володимир Барбашов вважає, що головне завдання такої повномасштабної ментальної спецоперації як «русскій мір», розпочатої з приходом до влади Володимира Путіна, – ліквідація свободи слова та блокування громадянської активності.
«За задумом російського уряду, ідея «русского міра» мала стати новою ідеологією, культурно-цивілізаційною, геополітичною та релігійною концепцією. У результаті – перетворилася на зовнішньополітичну доктрину, апробація якої відбулася під час анексії Криму», – зазначив експерт.
Спікери засідання, як вважає він, активно використовували наративи та лінгвокультурні концепти, близькі до сучасного внутрішнього світу росіянина. Мета такого зомбування людей – впровадження у людську свідомість тези про безкарність віроломного порушення кордонів.
Саме поняття «кордон» організатори клубу вміло ховають практично на останньому місці в назві форуму, мабуть, щоб не так пахло експансією
«Саме поняття «кордон» організатори клубу вміло ховають практично на останньому місці в назві форуму, мабуть, щоб не так пахло експансією. У Кремлі розраховують на те, що війна й надалі знаходитиме розуміння з боку населення, яке підтримує путінський режим», – прогнозує експерт «SOLIDARUS».
«Для слов’янофілів російська ідея, ідея руського світу – перетворення світу на православних засадах кохання, соборності та свободи. Для Путіна та його прихильників – війна, знищення об’єктів культурної цінності, роз’єднання націй та поневолення населення шляхом захоплення територій», – підсумував Володимир Барбашов.
«Русскій мір» та «російський фашизм»
На думку Берлінського експерта, зруйновані Харків, Маріуполь, діти і люди похилого віку, які ховаються в київському метро від бомбардувань, свідчать про те, що ні про яку «цивілізацію» в ідеології «русского мира» не думають.
Маріуполь зсередини та ситуація по обидва боки східного фронту (фотогалерея)
Нові знімки показують бойові дії та нищення російською армією цивільних об’єктів на Сході України
«Слова Володимира Константінова на відкритті форуму тому підтвердження. Адже в Лівадії думали про кордони насамперед, а не про цивілізацію. …Вони жартують як Сергій Міхєєв… Він жартує у той час, коли гинуть мирні жителі України, і до матерів у Росію везуть синів, маркованих як «вантаж – 200», – заявив Володимир Барбашов.
«Фаза відкритого військового протистояння виявила найагресивніший світогляд – рашизм, який є російської формою фашизму», – вважає Олександр Левченко.
«Спеціальна «імперська» операція в Україні» з просування «русского мира»
Наприкінці пленарного засідання Лівадійського клубу професор і доктор наук Андрій Ішин під нестримний сміх у залі запропонував і наполягав на запровадженні в російській державі нової посади – «Глава Імперії». Саме імператор у майбутньому царюватиме в «русском мире» без кордонів.
Політичний аналітик медіа-центру «Одеська політична платформа» Юрій Христензен, коментуючи засідання на прохання Крим.Реалії, висловив думку, що для осмислення ідеї «русского міра» потрібно дати визначення «імперської ідентичності», що генерує цей «мир».
Імперство – відчуття незадоволеності
«Імперство – відчуття незадоволеності, коли межі культурного та політичного контролю не збігаються, або відчуття ейфорії, коли вони нарешті збіглися. В імперській ідентичності «русскій рміт» – простір культурного контролю. Захопивши одну територію, імперці відразу розширюють «русский мир» далі. Тому «русский мир» не має меж ані у просторі, ані в часі. У цього «мира» не може бути «початку» та «кінця». Тимчасові кордони є лише у воєн, які імперці змушені вести для отримання політичного контролю над межами «русского мира», які розширюються», – зазначив Юрій Христензен.
Він вважає, що події лютого цього року перебили інформаційну повістку організаторам Лівадійського клубу, які заздалегідь отримали фінансування під затверджений заздалегідь план. Із Лівадії озвучили подальші цілі Кремля.
Низька ціна окупації Криму в очах Кремля надала йому впевненості в успіху нинішньої війни, масштаб якої вже не дозволяє її згорнути
«Наразі кремлівські жреці намагаються ціну за нову агресію пристикувати до Криму. Мовляв, воду дали, сухопутний коридор відкрили, і що вони там ще вигадають. Херсон і Маріуполь в очах імперців недорого коштують. А їх ще треба втримати! Низька ціна окупації Криму в очах Кремля надала йому впевненості в успіху нинішньої війни, масштаб якої вже не дозволяє її згорнути», – наголосив Юрій Христензен.
Олександр Левченко впевнений, що твердість Києва у протистоянні військовій агресії Росії змушує її за рахунок тактичних перемог ретушувати Крим на порядку денному, але кримське питання все ж таки буде одним із найважливіших у майбутньому процесі завершення війни.
Старе євразійство як інструмент нової російської імперськості залишається лекалом у підготовці та проведенні Лівадійських клубів.
