У плані детально визначено, які військові можливості мають продемонструвати 32 держави-члени, включаючи Швецію, – у сухопутних, повітряних та морських силах, а також у кіберзахисті та космічних можливостях.
Згідно з планом, Saceur (верховний головнокомандувач НАТО в Європі і, отже, верховний головнокомандувач усіма операціями НАТО) має бути наділений додатковими повноваженнями для конкретних загрозливих ситуацій. Це означає, що він може приймати більше рішень, не звертаючись спочатку до органів НАТО. Це має дозволити НАТО швидше реагувати на загрози.
Важлива роль в оборонному плані належить Німеччині – вона має стати найважливішим логістичним вузлом для Альянсу.
План передбачає ︎нову структуру збройних сил: 300 тис. солдатів будуть у стані підвищеної готовності, у тому числі 35 тис. солдатів бундесверу.
У країнах Балтії та Польщі створять бойові групи національних армій. За Литву відповідатиме Німеччина, за Латвію – Канада, за Естонію – Великобританія, за Польщу – США. Німеччина хоче на постійній основі розмістити 4 тис. військових у Литві.
Також обговорюють створення другого сухопутного командування НАТО у Вісбадені разом із вже існуючим штабом у турецькому Ізмірі. Однак рішення ще не ухвалили, зазначає Bild.
Крім того, НАТО збільшить кількість артилерійських систем, ракет великої дальності та систем протиповітряної оборони. Також Альянс хоче краще убезпечити свої підводні трубопроводи, щоб захиститись від диверсій.
