“13 країн – членів Ради Безпеки проголосували за продовження мандату групи експертів, які надають допомогу в роботі комітету із санкцій щодо Корейської Народно-Демократичної Республіки, Китай утримався, а Росія проголосувала проти, блокувавши продовження”, – йдеться у повідомленні.
Прес-служба організації зазначила, що перед голосуванням постпред країни-агресора Росії при ООН Василь Небензя говорив про якусь “безпрецедентну політику щодо удушення Пхеньяну” нібито країнами Заходу. Він також стверджував, що на адресу влади КНДР нібито надходять “прямі особисті погрози”.
Після завершення голосування, коли стало відомо, що рішення не ухвалене через вето РФ, заступник постпреду США при ООН Роберт Вуд спрогнозував “велику безкарність” Пхеньяна надалі.
“КНДР ставить під загрозу глобальну безпеку через розробку балістичних ракет далекого радіусу дії та своїх зусиль щодо обходу санкцій”, – заявив він.
Російське вето засудило і Міністерство закордонних справ України, назвавши це “серйозним підривом міжнародного режиму нерозповсюдження та серйозним ударом по механізму санкції проти КНДР в цілому”.
“Протягом 14 років група експертів відігравала важливу роль у здійсненні незалежного та об'єктивного моніторингу та розслідування дотримання санкцій щодо КНДР, викриваючи незаконний розвиток Пхеньяном ядерної та ракетної програм з порушенням відповідних резолюцій РБ ООН. Через російське вето група експертів буде змушена діяльність з 30 квітня 2024 року”, – йдеться у повідомленні.
МЗС України вважає, що “зловживаючи своєю нелегітимною присутністю у кріслі постійного члена СБ, Росія вкотре підриває авторитет цього органу у питанні підтримки міжнародного миру та безпеки”.
“Росія застосувала вето саме в той час, коли група експертів офіційно розпочала розслідування порушень Москвою введеного проти КНДР режиму збройового ембарго внаслідок закупівлі у Пхеньяну озброєнь і боєприпасів, зокрема балістичних ракет, які використовуються російським агресором у війні проти України”, – наголосили відомстві.
Українські дипломати вважають, що “згортання діяльності групи відповідає злочинним цілям Росії щодо подальшого посилення військових потенціалів авторитарних режимів”.
Контекст
З 2006 року Північна Корея проводила випробування ядерної зброї та запускала балістичні ракети. Проти країни ввели санкції Євросоюз, Рада безпеки ООН, США та низку інших країн, обмежувальні заходи неодноразово розширювалися. При цьому спостерігачі ООН регулярно повідомляли, що КНДР продовжує вдосконалювати свої програми та порушувати санкції.
У 2018–2019 роках лідер Північної Кореї Кім Чен Ін провів кілька раундів переговорів із тодішнім президентом США Дональдом Трампомна яких обговорювалося ядерне роззброєння КНДР та припинення Пхеньяном розробки балістичних ракет Однак переговори зайшли в глухий кут після того, як Кім Чен Ин зажадав скасування санкцій щодо його країни у відповідь на часткове згортання Пхеньяном ядерної програми. Згодом КНДР поновила ракетні випробування.
