Резолюцію підтримали 425 євродепутатів, 25 виступили проти, ще 30 утрималися.
У документі, зокрема, сказано, що переговори про вступ Грузії до ЄС не розпочнуться доти, доки діє цей закон.
Також затверджено поправки до документа, згідно з якими Європарламент закликає запровадити санкції проти засновника правлячої партії “Грузинська мрія” Бідзини Іванішвілі, а також звільнити з в'язниці екс-президента країни Михайла Саакашвілі “з гуманітарних міркувань та надати йому можливість лікуватися за кордоном”.
Крім цього, у прийнятих поправках Європарламент просить Європейську комісію оцінити вплив закону про “іноагентів” на виконання Грузією критеріїв лібералізації візового режиму та закликає “Грузинську мрію” відкликати проект, який “обмежує права ЛГБТ-спільноти і є атакою не лише на ЛГБТ- але й на свободу слова та вільне громадянське суспільство”.
Грузія подала заявку на вступ до ЄС за спеціальною процедурою у 2022 році, невдовзі після початку повномасштабного вторгнення Росії до України. На саміті 14 грудня лідери Євросоюзу домовилися розпочати переговори щодо вступу України та Молдови до ЄС, а Грузії надати статус кандидата.
18 квітня депутати Європейського парламенту у спільній заяві висловили стурбованість повторним внесенням законопроекту “Про прозорість іноземного впливу”.
У правлячій партії Грузії заявили, що країна може відмовитися від закону про “іноагенти”, коли її будуть готові прийняти до ЄС.
Контекст
Вперше аналогічний російському “закон про іноагентів” влада Грузії ініціювала у березні 2023 року. Проти виступили опозиція, представники ЗМІ та неурядові організації, вони вимагали відкликання законопроекту.
Після голосування верховний представник Євросоюзу із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель заявив, що законопроект несумісний із цінностями та стандартами ЄС і “суперечить проголошеній Грузією меті вступу до Європейського союзу”. У Держдепартаменті США натякнули на можливі санкції за придушення протестів. Президент Грузії Саломе Зурабішвілі висловила повну підтримку мітингувальникам та пообіцяла накласти на закон вето.
У Тбілісі та регіонах розпочалися протести. За два дні акцій 7–8 березня було затримано 133 протестувальники, в ході зіткнень були постраждалі. 9 березня в МВС Грузії заявили, що поліція відпустила 132 із 133 затриманих. 10 березня парламент проголосував за зняття законопроекту із розгляду.
3 квітня 2024 року “Грузинська мрія” повторно внесла на розгляд законопроект про іноземних агентів Один з лідерів правлячої партії “Грузинська мрія” Мамука Мдінарадзе заявив, що закон відповідає європейським стандартам і буде ухвалено на всіх трьох слуханнях до кінця поточної сесії парламенту.
Зурабішвілі того ж дня висловила думка, що “Росія сюди більше ніколи не повернеться”. Наново ініціювавши “закон про іноагентів”, “Мрія” показала своє справжнє обличчя, сказала вона.
У Кремлі ініціативу “Грузинської мрії” схвалили. “Росія зацікавлена у стабільності в Грузії, а закони про іноагентів ухвалюють майже скрізь, тому що ніхто не хоче втручання у свої справи”, – цитувало його 4 квітня пропагандистське агентство ТАСС.
15 квітня парламент Грузії почав розглядати скандальний законопроект. На засіданні юридичного комітету парламенту лідер опозиційної партії “Громадяни” Алеко Елісашвілі побився з Мдинарадзе – він підійшов до представника більшості, який виступав за трибуною, і вдарив його кулаком в обличчя.
16 та 17 квітня в Грузії відбулися масові акції протесту. 17 квітня парламент Грузії ухвалив законопроект у першому читанні.
