Оборонці Маріуполя, який був заблокований російською армією ще у перші дні широкомасштабного вторгнення, уже 2, 5 місяці чинять опір супротивнику. Окремий загін спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України та частина 36-ї окремої бригади морської піхоти ВМС ЗСУ утримують завод «Азовсталь», який безперервно бомбардують з повітря, обстрілюють із артилерії та штурмують російські сили. Ще у квітні командир морпіхів Сергій Волинський (Волина) звернувся до світу із закликом застосувати до бійців оточеного гарнізону Маріуполя процедуру «extraction» з участю третіх держав. Що це за процедура? Чи були такі випадки в історії? І чи є шанс застосувати процедуру «extraction» для оборонців «Азовсталі»? Між тим деякі відання повідомили із посиланням на міноборони Росії , що 16 травня почало вивозити поранених українських військовослужбовців до окупованого Новоазовська.
- «Ми звертаємось до світових лідерів допомогти нам. Ми звертаємося з проханням застосувати до нас процедуру «extraction» і вивезти нас на територію третьої держави», – сказав у відеозверненні ще 20 квітня командир морпіхів Сергій Волинський.
- Українська влада каже, що робила і робить все можливе, щоб врятувати оборонців Маріуполя, які заблоковані заводі «Азовсталь» і продовжують тримати оборону. Зокрема, українська сторона пропонувала обміняти оборонців Маріуполя на російських військовополенених. Однак Росія відмовилася від обміну і вимагає, щоб українські солдати здалися у полон.
- У бункерах «Азовсталі», в антисанітарних умовах, без належної допомоги також перебувають майже 600 поранених захисників Маріуполя, повідомив командир 12-ї бригади оперативного призначення Національної гвардії Денис Шлега. Сорок поранених у вкрай важкому стані.
- Після тривалих переговорів, до яких долучалися і лідери інших країн та Міжнародна гуманітарна місія Червоного Хреста, Росія надала можливість вивезти цивільних, які також переховувалися у підземеллях заводу від російських бомбардувань Маріуполя.
- 14 травня віцепрем’єрка Ірина Верущук повідомила, що
Україна веде переговори про евакуацію 60 людей з території «Азовсталі», важкопоранених і медиків.
- Дружини українських воїнів з «Азовсталі» їздили до папи Римського, зверталися до очільника Китаю, а зараз вирушили до Туреччини. Турецький президент Ердоган говорив із Путіним і пропонував вивезли українських солдатів морем до Туреччини.
- Поки нічого цього не сталося, а російська служба Радіо Свобода повідомила із посиланням на російський «Інтерфакс» та міноборони Росії, що «16 травня внаслідок переговорів із заблокованими на території металургійного комбінату «Азовсталі» у Маріуполі представниками українських військовослужбовців досягнуто домовленості про вивезення поранених». І нібито вже поранених вивозять до медичного закладу в окупованому Новоазовську (ОРДО). Українська сторона поки це не підтверджувала.
Що таке «екстракшн» або ексфільтрація?
Буквально «екстракшн» або ексфільтрація означає процес переміщення у безпечну зону особового складу однієї воюючої сторони з території, що знаходиться під контролем її супротивника.
Досі в історії були відомі різні випадки порятунку життя заблокованих солдатів.
Існує варіант, коли країна сама визволяє своїх солдатів. Наприклад, операція «Динамо» у Дюнкерку під час Другої світової війни, каже військовий експерт Madison Policy Forum, ветеран Джон Спенсер: «Війська союзників були оточені на узбережжі та надії на порятунок було мало. Тоді британська влада організувала рятувальну операцію, попросивши допомоги цивільних судів та яхт».
Український військовий експерт Олег Жданов згадує приклад екстракції вже після Другої світової війни: «Була ще подібна операція 1976 року в Уганді. Коли спецназ армії Цахал Ізраїлю проводив операцію зі звільнення заручників. Вона це була операція силового характеру – спецназ знищив тих, хто чинив опір, решту відтіснили».
Іноді противник із власної волі відкриває гуманітарний коридор, каже Олександр Краутер, експерт із оборони Центру європейської політики: «Це не рідкість у військовій історії. Якщо воїни добре захищалися та захищалися з честю, часто нападники їх відпускають. Наприклад, битва при Камароні, мексиканському селі між французьким іноземним легіоном та мексиканцями. З легіону тоді залишилося лише 4 особи, і вони все одно кинулися в атаку. Мексиканці, вражені їхньою мужністю, відпустили солдатів».
А захисники «Азовсталі» просять втручання третьої держави. Що означає, саме воно евакуює їх із Маріуполя і містить у своїй країні до закінчення війни.
«Крим. Реалії» цитує слова лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва, що таким посередником була готова стати Туреччина. Але міністр оборони Росії Сергій Шойгу відповів відмовою та заявив, що українські військові мають здатися.
Полон – це вихід?
Якби Росія вела конвенційну війну і дотримувалася правил і звичаїв ведення війни, дотримувалася Женевської конвенції про поводження із військовополоненими, то у такій ситуації, коли немає води, їжі, ліків, боєкомплекту, а є багато поранених, то здатися у полон було б варіантом зберегти життя собі та пораненим побратимам.
Однак, дії російської армії після широкомасштабного вторгнення і проросійських сил, зокрема на непідконтрольній із 2014-го року Україні території Донецької і Луганської областей, свідчать про системне порушення правил поводження із полоненими і скоєння воєнних злочинів.
«Як їм здаватися? Вони ж не лише розуміють, що борються за Україну, а й усвідомлюють, що відбувається з військовополоненими у Росії», – каже ветеран Джон Спенсер.
Олександр Краутер із Центру європейської політики з ним згоден: «Ніхто не хоче потрапити в полон до росіян. Наприкінці Другої світової війни росіяни захопили сто тисяч японців, і лише десять тисяч вдалося повернутися. Тож, мабуть, краще померти в обороні, аніж потрапити в полон до росіян. По-друге, росіяни говорять про «денацифікацію» і вважають, що батальйон «Азов» нацистський. Тож це будуть останні люди, яких росіяни відпустять, бо вони почали війну нібито для того, щоб позбавитися таких людей».
ДОПОВНЕНО:
Після того, як стаття була опублікована з’явилося повідомлення командира полку «Азов» Дениса Прокопенка у Telegram.
«Захисники Маріуполя виконали наказ, не зважаючи на всі труднощі, 82 дні відтягували переважаючі сили противника на себе та дали змогу українській армії перегрупуватися, підготувати більше особового складу та отримати велику кількість озброєння від країн-партнерів.
Жодне озброєння не буде працювати без професійно підготованих військовослужбовців, що робить їх найціннішим елементом армії.
Задля збереження життів увесь Маріупольський гарнізон виконує затверджене рішення вищого військового командування та сподівається на підтримку українського народу».
Які ще є важелі?
Вплинути на Росію намагаються за допомогою міжнародних організацій. Так, родичі військових «Азовсталі» створили петицію до ООН та генерального секретаря особисто з проханням урятувати солдатів. На момент написання матеріалу вона зібрала вже понад мільйон 300 тисяч підписів.
Експерти припускають, що могли б спрацювати й сильніші економічні санкції.
«Я вважаю, є важелі впливу на Путіна. Допустимо, якби Росію остаточно відключили від системи SWIFT», – припускає Олег Жданов.
Ветеран Джон Спенсер вважає, що найкращим виходом для оборонців Маріуполя було б дочекатися звільнення. Проте, для цього мають бути хоч якісь ресурси, а ситуація на фронті має блискавично розвиватися на користь України.
