Підписаний російським президентом Володимиром Путіним 19 жовтня указ запроваджує в окупованому Криму режим «середнього рівня реагування», в рамках якого наділяє призначених Росією главу Криму Сергія Аксьонова (за документами – Аксенов) та губернатора Севастополя Михайла Развожаєва повноваженнями здійснювати додаткові заходи, зокрема «окремі заходи щодо територіальної оборони».
Що таке російська «територіальна оборона» в окупованих Криму та Севастополі, кого залучатимуть для її забезпечення, чи існує різниця між самообороною і теробороною – на ці запитання проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії шукав відповідь разом з експертами.
Поняття територіальної оборони у Росії визначається статтею 22 російського федерального закону «Про оборону». Так називають «систему здійснюваних у період дії воєнного стану заходів» з охорони та оборони військових та інших об’єктів, боротьби з диверсійно-розвідувальними формуваннями іноземних держав і незаконними збройними формуваннями та ліквідації наслідків їх діяльності. Мета такої системи заходів – створення сприятливих умов для функціонування зазначених об’єктів і застосування збройних сил Росії та інших формувань.
У російському виданні Mash вважають, що «по суті, запроваджується система, яка діяла під час пандемії коронавірусу», і «регіони самі оцінюватимуть виклики, з якими стикаються, і максимально оперативно на них відповідатимуть, а для координації їхніх дій буде створено два штаби»: спеціальна координаційна рада під головуванням глави російського уряду Михайла Мішустіна та спеціальна робоча група державної ради під головуванням мера Москви Сергія Собяніна.
Губернатори російських регіонів з режимами середньої, підвищеної та базової готовності очолюють штаби тероборони і координують дії як органів регіональної та муніципальної влади, так і територіальних органів силових структур: російських МВС, Міноборони, Росгвардії, МНС, ФСБ, ФСО.
Отже, «формуватимуться підрозділи тероборони з діючого складу співробітників силових органів», водночас «цивільних можуть залучити лише до добровольчих загонів».
«Кількість людей у загоні має становити близько 130 тисяч осіб… Важливо зазначити, що на передову добровольці, які вступили в частини, відправлені не будуть. Проте користуватися зброєю їм доведеться у разі виникнення небезпеки. Частини можуть бути забезпечені стрілецькою зброєю, гранатометами, вогнеметами, мінами, гранатами, а в разі необхідності – артилерійськими снарядами та ракетами», – повідомляють на російському «5 телеканале».
Засновник російської асоціації юристів силових відомств «Гвардія» Олег Жердєв у коментарях газеті «Известия» пояснив, що означає положення про «окремі заходи щодо територіальної оборони» в регіонах із середнім рівнем реагування, яким у Росії визначено й окупований Крим.
Задачі, покладені на територіальну оборону, можуть виконуватися в повному обсязі або в усіченому
«Задачі, покладені на територіальну оборону, можуть виконуватися в повному обсязі або в усіченому. Відповідно, перелік об’єктів, що підлягають охороні та обороні, визначається на місцях… Але поки загрози в цьому районі немає, ніхто не охоронятиме… силами підрозділів зі штатною зброєю. Там перебуватимуть співробітники приватних охоронних підприємств… А ось, хто буде одержувачем і платитиме людям грошове забезпечення або проводитиме закупівлі в їхніх інтересах – ні законом, ні рішенням уряду поки що не визначено», – зазначив Олег Жердєв.
Тероборона – російська проблемна сфера
У квітні 2021 року в комітеті з оборони та безпеки російської Ради Федерації проводилися слухання з питань територіальної оборони. Учасники дійшли висновків про наявність суттєвих недоліків у цій сфері.
«Низька оперативність інформаційного обміну» з Міністерством оборони Росії, що «здійснюється в електронних форматах через закриті лінії зв’язку військових комісаріатів» з подальшою доставкою нарочними… Водночас у підготовці територіальної оборони залишається невирішеною низка питань, таких як: створення сил і засобів територіальної оборони; підготовка спеціалістів штабів територіальної оборони; нарощування у воєнний час інженерно-технічної захищеності об’єктів охорони та оборони», – йдеться у рішенні форуму.
Тим часом російські вчені стверджують, що розробляють заходи щодо застосування штучного інтелекту в територіальній обороні.
Зі створенням у Росії Південного військового округу, до якого Кремль включив і тимчасово окуповану територію Кримського півострова, командувача наділяють повноваженнями ставити завдання місцевій теробороні. Хоча у законодавстві Росії нічого не йдеться про організацію тероборони на територіях, де воєнний стан не запроваджувався.
Крим і Севастополь: воєнного стану немає, а тероборона є
У Криму, як заявив російський голова окупованого півострова Сергій Аксьонов, додатково взято під охорону 45 об’єктів. Він стверджує, що запровадження обмежень для кримчан наразі не передбачається, зміна правил в’їзду та виїзду до Криму «залежатиме від обстановки». Крім того, за його словами, у зв’язку із запровадженням «середнього рівня реагування», можлива зміна специфікації виробництва, перехід підприємств на інший вид продукції, необхідної для постачання російській армії та підтримки населення.
Водночас, як заявив Сергій Аксьонов, позиція російських чиновників «полягає в тому, що захист Херсонської області дозволить забезпечити безпеку Криму».
Російський губернатор Севастополя Михайло Развожаєв, виступаючи в прямому ефірі місцевого телеканалу «СТВ», заявив, що «севастопольці добровільно прагнуть поповнити лави тероборони», а влада міста «має намір посилити лави територіальної оборони за рахунок добровольців». За словами Развожаєва, цю роботу буде продовжено, а також під посилений охоронний режим буде взято всі об’єкти критичної інфраструктури.
На в’їздах-виїздах із міста залишаться блокпости
«Поки що у нас вистачає сил та засобів для посилення контролю за громадським порядком. Незабаром з’являться додаткові війська, що регулюють ці питання. …Як не крути, але ми таки прифронтовий регіон. …На в’їздах-виїздах із міста залишаться блокпости. Оглядається додатково вантажний транспорт, у разі потреби силовики мають право на особистий огляд», – заявив Развожаєв.
Про готовність севастопольців створювати загони самооборони Развожаєв заявляв ще в серпні в ефірі російських телеканалів. Такі заяви лунали після вибуху на території штабу Чорноморського флоту Росії в окупованому Севастополі.
Коментуючи на прохання Крим.Реалії плани російської влади розгорнути «територіальну оборону» в Криму та Севастополі, кримчанин, колишній співробітник Євпаторійської міськради, ветеран та учасник бойових дій Сергій Вікарчук висловив думку, що агресор відчуває близькість поразки, готується до оборони в Криму із застосуванням хитрощів.
Ворог готується до оборони, але відволікає увагу від можливих наступальних дій армії України
«На моє переконання, ворог готується до оборони, але відволікає увагу від можливих наступальних дій армії України. Можливість для Росії втратити Херсон до початку 2023 року дуже висока. Є передчуття, що ворог відчуває поразку і почав не так самовпевнено й абсурдно ухвалювати рішення. Тому позиція у вигляді територіальної оборони була запозичена із системи Збройних сил України. Також створення тероборони в Криму – інструмент для подальшої поляризації настроїв серед населення півострова, спроба забезпечити агресію сакральним змістом «захисту російського Криму», – зазначив Сергій Вікарчук.
Що ж за «самооборона» та «тероборона»?
Керівник військових програм безпеки Центру глобалістики «Стратегія XXI» (Київ) Павло Лакійчук у бесіді з Крим.Реалії звернув увагу на те, що агресор «просто вкрав в України поняття інституту територіальної оборони», але досі не врегулював і не може зрозуміти, який він вкладає в нього сенс.
Знову будуть казачки з нагаями, які «жахатимуть» населення і рекетуватимуть
«Це поняття з’явилося у широкому вжитку і в нас, і в агресора, у зв’язку з появою саме нашої тероборони. В Україні це вид Збройних сил. Він показав себе дуже ефективно. У 2022 році на системному рівні тероборона замінила те, що у 2014 році у нас називалося добровольчими батальйонами. Цей механізм спрацював, навіть росіяни визнають силу української тероборони. Наразі російські призначенці у Криму та Севастополі збентежені. Вони мають «самооборону», але потрібна ще й територіальна оборона. При цьому тероборона за законодавством РФ виконує ті самі функції, що й у 2014 році виконувала «самооборона». Поки що в документах йдеться про «добровольчі народні дружини». Фактично, і в Криму, і в Севастополі розуміють, що «самооборона» Криму та «самооборона» Севастополя дискредитували себе: як поняття та як структура. І таким чином поняття тероборони колаборанти просто крадуть, але його суті та наповнення вони не розуміють. Намагаються вкладати той самий сенс, що був за «самооборони». Ефективність таких структур буде дуже низькою. Знову будуть казачки з нагаями, які «жахатимуть» населення і рекетуватимуть. Інших прогнозів щодо такої тероборони в мене немає», – наголосив експерт.
Сергій Вікарчук також упевнений, що, незважаючи на дивність і складність питання про російську «тероборону», в Криму та Севастополі її буде створено, оскільки таке політичне рішення ухвалено у Кремлі.
«Добровольців» набиратимуть з-поміж кримінальних елементів, підконтрольних ФСБ, а також зі спортивних шкіл, охоронних компаній
«Але ж як це буде організовано в умовах тотальної корупції в Криму? «Добровольці» будуть, швидше за все. «Добровольців» набиратимуть з-поміж кримінальних елементів, підконтрольних ФСБ, а також зі спортивних шкіл, охоронних компаній, просто обдурених людей із фінансовою мотивацією. За фактом такі люди є. Щодня надходять запити до всіх кримських державних і приватних установ щодо уточнення мобілізаційного ресурсу. Деякі бандитські організації, сформовані як бізнес-компанії та їхні охоронні структури, вже беруть участь у боях на Херсонщині. Їх видають і за волонтерів. З них формуватимуть образ «героїв». Такі люди – майбутня основа тероборони у Криму та Севастополі», – каже він.
Для мешканців Кримського півострова «самооборона» так і залишиться «особистою гвардією Аксьонова».
В Україні «самооборону Криму» визнано незаконним збройним формуванням, її учасників підозрюють у злочині, передбаченому ст. 260 КК України (створення не передбачених законом воєнізованих чи збройних формувань або участь у їх діяльності). Прокуратура АР Крим повідомляла, що ідентифікувала понад 1300 учасників «самооборони Криму».
2019 року кримські ЗМІ повідомляли, що російський глава окупованого Криму Сергій Аксьонов може повністю розпустити «народне ополчення», а його функції передати казакам. Офіційно і в російському уряді, і в «ополченні» цю інформацію не підтверджували.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На середину липня Україна оцінювала втрати Росії у війні в більш ніж 38 тисяч особового складу. Кремль не озвучує дані щодо загиблих під час вторгнення, але визнає, що втрати «значні». Наприкінці червня президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були під російською окупацією.
Управління Верховного комісара ООН із прав людини станом на 2 жовтня верифікувало 6 114 випадків загибелі (щонайменше 390 дітей) і 9 132 випадки поранення цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабної війни, розпочатої Росією 24 лютого 2022 року. В ООН наголошують, що реальні цифри – значно вищі.
