Чехія та Польща спрямовують додаткове озброєння Україні, яка вже понад три місяці протистоїть масштабному вторгненню Росії.
Міністр оборони Чехії Яна Чорнохова у телеефірі 29 травня повідомила, що Прага має намір незабаром доставити Києву озброєння на суму від 26 мільйонів до 30 мільйонів доларів.
«Дуже важливо, щоб допомога надходила постійно», – сказала міністр, додавши, що від 24 лютого Чехія направила Україні військових вантажів на суму понад 150 мільйонів доларів.
За даними чеських ЗМІ, серед подальших поставок будуть танки Т-72, бойові машини піхоти БМП-1, самохідні гармати-гаубиці та, можливо, бойові вертольоти радянського виробництва.
Польща передає Україні 18 броньованих самохідних артилерійських установок Krab калібру 155 мм, повідомило у неділю Польське радіо, посилаючись на свої джерела у Міноборони. Ці установки польського виробництва можуть виконувати до шести пострілів за хвилину на відстань до 40 км. Зазначається, що Варшава навчила близько ста українських артилеристів працювати з цими установками.
У зв’язку з російським вторгненням армії України допомагають багато західних країн на чолі зі США та Великобританією.
Водночас 29 травня стало відомо, що уряд Німеччини надасть Україні грантову допомогу у розмірі 1 мільярд євро. Про це за підсумками переговорів з українським міністром фінансів Сергієм Марченком повідомила посол ФРН у Києві Анка Фельдхузен.
Німеччина і раніше після початку вторгнення надавала Україні фінансову підтримку. Водночас на адресу Берліна лунають звинувачення щодо небажання активно надавати Києву військову допомогу.
За даними видання «Українська правда», з 30 березня по 26 травня в Україну прийшли лише дві поставки зброї від федерального уряду Німеччини. Зокрема у травні Німеччина надіслала 3000 протитанкових мін та ще 1600 спеціальних кумулятивних протитанкових мін. Обіцяні постачання важких озброєнь так і не розпочиналися.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були під російською окупацією.
Управління Верховного комісара ООН із прав людини підтвердило 8766 втрат серед цивільних – загибель 4031 і поранення 4735 людей через повномасштабну війну Росії проти України. Це дані від 24 лютого до півночі 26 травня, повідомили в УВКПЛ ООН.
