Лідери шести балканських країн поскаржилися 23 червня на відсутність прогресу щодо їхніх заявок на вступ до Європейського союзу в той час, як блок готується надати Україні та Молдові статус кандидата на членство в ЄС.
Прем’єр-міністр Албанії Еді Рама привітав плановане надання Україні та Молдові статусу кандидата, але зауважив, що їм не слід мати ілюзій.
За його словами, Албанія та інші балканські країни вже багато років мають статус кандидата – Північна Македонія з 2005 року, Албанія з 2014 року.
Рама та лідери інших п’яти балканських країн, які прагнуть вступити в ЄС – Боснії, Косова, Чорногорії, Північної Македонії та Сербії – зустрічалися з лідерами ЄС протягом чотирьох годин 23 червня перед очікуваним оголошенням про надання статусу кандидата Україні та Молдові.
Після зустрічі вони підтвердили, що повномасштабна війна Росії в Україні висунула процес розширення на перший план, а це означає підвищений пріоритет для процесу вступних переговорів із Північною Македонією та Албанією і прогрес у двосторонніх і регіональних суперечках, включаючи нормалізацію відносин між Косовим та Сербією.
Балканські країни раніше скаржилися на глухий кут, в якому опинилися їхні прагнення приєднатися до Євросоюзу. Зокрема, для Північної Македонії вето на початок переговорів про вступ наклала Болгарія, член ЄС, через суперечку зі Скоп’є щодо історії та мови.
Албанію стримують, оскільки ЄС пов’язує її прогрес із прогресом Північної Македонії.
Рама назвав «ганьбою» дії Болгарії.
Прем’єр-міністр Болгарії Кирил Петков, який представляв свою країну на саміті, незважаючи на оголошення вотуму недовіри 22 червня, заявив, що сподівається на голосування з підтримки Північної Македонії в болгарському парламенті найближчим часом, але не повідомив подробиць.
Президент Сербії Александар Вучич заявив, що болгарська блокада – «справді несправедлива», але наполіг, що регіону необхідно продовжувати і далі долати труднощі.
«Ми не можемо кричати, тому що навіть якщо хтось і почує нас, це нічого не змінить, – сказав він. – Нам потрібно працювати. Нам потрібно продовжувати змінювати себе».
Розчарування висловив також прем’єр-міністр Північної Македонії Дімітар Ковачевскі.
«Те, що сталося, є серйозним ударом по довірі (до) Європейського союзу», – сказав Ковачевскі, маючи на увазі відсутність прогресу в балканських заявках на членство в ЄС. «Ми витрачаємо дорогоцінний час, якого ми не маємо в своєму розпорядженні», – додав він.
Шефік Джаферович, голова президентства Боснії, сказав, що на саміті була рішуча підтримка того, щоб Боснія і Герцеговина також отримала статус кандидата.
На саміті ЄС підтвердив свою обіцянку надати балканським країнам членство після того, як вони запровадять економічні, судові й політичні реформи.
«Зустріч чітко і недвозначно повторила європейську перспективу Західних Балкан і майбутнє регіону в Європейському союзі», – сказав представник ЄС, якого цитує Reuters.
Серед причин зупинки процесу розширення ЄС називають побоювання повтору поспішного вступу Румунії і Болгарії у 2007 році та погано керовану міграцію східноєвропейських працівників до Великої Британії, яка налаштувала багатьох британців проти ЄС, що призвело до Brexit.
Але чиновники в Брюсселі також відкрито стурбовані тим, що відсутність прогресу на Балканах може наблизити регіон до Росії та Китаю.
