Ані НАТО, ані західні лідери не поспішають робити заяв щодо російської ракети над територією Польщі. Здавалося б, серйозна проблема – порушення повітряного простору країни-члена військового альянсу. Втім, немає жодних публічних дискусій щодо реакції НАТО на такі провокації. То чому Польща не збила російську ракету. І чи справді та залетіла за кордон випадково? Думки аналітиків збирала наша міжнародна оглядачка Світлана Чернецька.
Півтора кілометра вглиб Польщі. російська стратегічна крилата ракета “Х-101” перетнула український кордон і 39 секунд перебувала в польському повітряному просторі. Цього вистачило, аби Варшава підняла в небо винищувачі F-16. Але було недостатньо, щоби збити ворожу ракету.
У командуванні польської армії запевняють – пильнували за об’єктом і були готові його знешкодити. Але не побачили причин.
Владислав Косіняк-Камиш, міністр оборони Польщі:
Якби були якісь ознаки того, що цей об’єкт прямує до якоїсь цілі, розташованої на території Польщі, його б, очевидно, збили. Тобто були б вжиті адекватніші заходи.
Трохи пізніше військовики пояснили, чому не поспішали застосовувати протиповітряну оборону. Щоби не наражати на небезпеку місцевих жителів. Усе ж таки вага ракети дві тонни.
Яцек Горишевський, речник польських збройних сил:
Траєкторія і дані радіолокаційних систем показали нам, що цього не станеться. Безпечніше – не збивати об’єкт через наслідки таких дій. Бо рештки не згорять в повітряному просторі. Вони впадуть, об’єкт упаде і неможливо передбачити, де це станеться.
З іншого боку – ракета повернула назад настільки швидко, що й часу на її збиття могло забракнути. А це вже питання технічних можливостей Польщі та НАТО.
Джеймі Шей, заступник помічника Генерального секретаря НАТО 2010-2018 рр.:
Тепер НАТО має провести розслідування, чи взагалі було можливо збити за цей час цю ракету. Інакше кажучи, чи були системи “Патріот” у тій місцевості у стані готовності, чи було адекватне стеження радара та інші питання.
Доктор Шей пояснює: у НАТО не існує загального протоколу дій щодо таких випадків. Кожен інцидент розглядають окремо, рішення ухвалюють “на ходу”.
Джеймі Шей, заступник помічника Генерального секретаря НАТО 2010-2018 рр.:
Якщо Верховний головнокомандувач збройних сил НАТО в Європі вирішує, що існує реальна загроза. Приміром, з траєкторії видно, як ракета летить до центру Варшави чи Любліна, чи Гданська, то очевидно, що для цивільного населення будуть катастрофічні наслідки. Тоді він має право ухвалити рішення щодо перехоплення цієї ракети.
То що це було – випадковість чи розрахунок з боку москви? З одного боку, російська техніка відома своєю ненадійністю. Теоретично ракета могла відхилитися від курсу, можливо, й через дію радіоелектронних перешкод. Утім, навіть очільник Генштабу польського війська генерал Веслав Кукула вважає, що проліт ракети був навмисним. Такої само думки і військовий аналітик Пол Левандовський.
Пол Левандовский, ветеран армії США:
Таке росія робить роками. Вона тестувала готовність США та НАТО. Це перевірка протиповітряної оборони, щоб вивчити, як вона працює, і також, аби нормалізувати такі інциденти. Якщо росія вирішить завдати більшого удару, то сили США чи Польщі вважатимуть, ніби це ще один інцидент, який не несе загрози.
І справді, це не вперше російська ракета порушує повітряний простір Польщі. Торік наприкінці грудня поблизу українського кордону зафіксували “нерозпізнаний літальний об’єкт”. Він зник із радарів неподалік польського міста Грубешов. Лише за кілька годин командування зрозуміло, що це ворожа ракета. Снаряд залетів аж на 40 кілометрів углиб Польщі, пробув там 3 хвилини й розвернулася в напрямку України.
Особливої реакції не було. Жодних публічних рішень. Крім того, у квітні минулого року, у лісі за пів тисячі кілометрів від українського кордону, знайшли залишки російської крилатої ракети “Х-55”. Її уламки пролежали там майже пів року. З боку польської влади знову ж таки – жодної відповіді.
Ще раніше, у листопаді 2022-го, ракета забрала життя двох поляків. Вона вибухнула біля прикордонного села Пшеводув. Після цього в НАТО переглянули розміщення ППО на всьому східному фланзі. І вперше прозвучала ідея – перехоплювати ракети поблизу кордонів альянсу.
Александр Віндман, підполковник армії США у відставці:
Тоді було видно певне бажання НАТО розширити конверт, щоби захистити небо Польщі та заходу України. Це мала бути мінімальна відповідь у тій ситуації.
Цього разу російська ракета навіть не викликала розмов щодо активації 5 статті договору НАТО. Коли напад на одного члена альянсу вважається нападом на всіх.
Джеймі Шей, заступник помічника Генерального секретаря НАТО 2010-2018 рр.:
Зараз НАТО має ухвалити рішення щодо того, чи вважають вони це ізольованим інцидентом і просто сприймають як урок щодо своєї протиповітряної оборони, чи вважають, що росія зараз починає ризикувати ще більше.
Навіть через два роки від нападу росії, НАТО все ще ухвалює рішення з побоюванням її розізлити. Бо з одного боку – переживає за ескалацію в Україні, з другого – альянс не хоче сам вступати у війну. А, приміром, у 2015 році Туреччині не забракло сміливості збити російський літак, який порушив її повітряний простір. Усього 17 з половиною секунд стало достатньо, щоб у ворожий бомбардувальник поцілила ракета з F-16. Це був перший і наразі єдиний випадок знищення російського літака країною НАТО за понад пів століття.
