В якому стані звільнені території Херсонської області? Чого найбільше потребує зараз місцеве населення? Як українська влада та міжнародні організації допомагають жителям цих територій? Про це голова Херсонської обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич розповів проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
«Херсон пограбований»
Начальник військової адміністрації наголошує, що рівень руйнацій на деокупованих територіях величезний, також спостерігається гуманітарна катастрофа.
Стояли дві армії, які билися одна з одною. І ми розуміємо, що рівень руйнувань величезний
– Те, що стосується окупованих територій, там, де пройшла деокупація, там біда. Стояли дві армії, які билися одна з одною. І ми розуміємо, що рівень руйнувань величезний. Якщо ми говоримо про глибоку окуповану територію, то там руйнувань набагато менше, але там суцільна гуманітарна катастрофа. Ну, дивіться, орки (російські військові – ред.), і це не секрет, всі знають цю інформацію, вони просто з правобережжя на сьогодні вивезли всю техніку.
Місто залишається взагалі без можливості нормально існувати. Це ми говоримо про одне місто. І така ситуація скрізь
– В самому Херсоні – близько 30 високих будівель, для яких потрібні спеціально-рятувальні автомобілі, обладнані спеціальними драбинами задля того, щоб гасити пожежі. Вся техніка вивезена. Якщо там, не дай Боже, буде сьогодні пожежа, її немає чим гасити. Вони вивезли швидкі допомоги, вони вивезли всю комунальну техніку. Місто залишається взагалі без можливості нормально існувати. Це ми говоримо про одне місто. І така ситуація скрізь. Вони понівечили всі човни, яхти. Все, що стосувалося приватних човнів, вони попрострелювали і двигуни, і самі човни. Вони зараз лежать просто у воді.
«Залишають без звʼязку»
За даними Янушевича, окупанти продовжують схиляти жителів до так званої евакуації з правобережної частини області.
Це постійний страх, в якому живуть люди, не розуміючи, що їм робити
– Вони всім людям пропонують евакуюватися. Ми ж з вами розуміємо, це просто прихована депортація. І людям не можна йти на це. Не можна виїжджати, оскільки велике питання, як їм потім повертатися. Вони вивозять дітей з дитячого будинку в Херсоні, з Олешківського дитячого будинку. Вони просто займаються кіднепінгом. Вони крадуть наших дітей. Тому питання, з одного боку, гуманітарної катастрофи – катастрофічні ціни, нестача харчів, нестача медикаментів, неможливість їх туди передати, завести. А з іншого боку, це постійний страх, в якому живуть люди, не розуміючи, що їм робити.
Очільник області повідомив, що в багатьох місцях Херсонської області окупанти демонтують вежі мобільних операторів, тому жителі залишаються без звʼязку.
Люди залишаються без зв’язку, вони просто не можуть зв’язатися зі своїми рідними
– Вивозять вежі на Донеччину, щоб там запроваджувати свої послуги, своїх мобільних операторів. Люди залишаються без зв’язку, вони просто не можуть зв’язатися зі своїми рідними. Вони не знають, що їм робити, їх позбавляють можливості отримувати інформацію з українських ЗМІ, люди не мають такої можливості. І вони можуть бути в стані відчаю.
«Виїжджали на велосипедах»
Свої емоції від побаченого після окупації очільник області називає «змішаними».
– З одного боку, люди щасливі, що українські Збройні сили визволили. З іншого боку, це страшенний біль, бо не можна дивитись спокійно на понівечені будівлі, і коли ти бачиш це село, згадуєш, як воно виглядало раніше.
Потьомкине, від якого нічого не залишилося, Князівка, яка більшою частиною зруйнована. Люди втратили все, що вони мали
Ми заїжджаємо в Осокорівку і бачимо гарні ковані ліхтарні стовпи, а скрізь понівечені будівлі, від яких нічого не залишилось. Потьомкине, від якого нічого не залишилося, Князівка, яка більшою частиною зруйнована. Люди втратили все, що вони мали. І робота, яка нас чекає щодо відновлення, щодо допомоги цим людям. Нам вдень й вночі доведеться працювати, дуже-дуже довго, щоб повернути людей до їхнього звичайного життя.
Відбуваються дуже страшні речі. Одночасно з цим є люди, які створили громадянський подвиг. Приміром, є людина, яка вивозила тисячі людей через Інгулець, через річку, рятували їхні життя. Ми знаємо, що люди, які бігли з Херсонщини, – це нещасні люди, вони – в чому були, в тому і бігли. В лісопосадці біля Інгульця знайдені тисячі велосипедів, які зібрані і зараз розміщені на одному з комунальних підприємств Кривого Рогу. Керівник військової адміністрації мені сказав: «Коли херсонці будуть повертатися, ми віддамо їм їхні велосипеди».
Голова Херсонщини нагадав, що «зелених коридорів» окупанти не давали і не дають, херсонці рятувалися, як могли.
– Люди бігли і везли на тачках інших людей, які не могли пересуватися. Прив’язували два велосипеди, якусь драбину між ними зв’язували, щоб також покласти неходячих людей і вивезти. Це реально страшні речі.
«Хочуть зимувати вдома»
Ярослав Янушевич зазначає, що охочих виїжджати з розбитих селищ небагато, більшість хочуть зимувати вдома.
– Візьмемо Високопілля, в якому зараз перебуваємо. Я сюди приїхав 6 вересня. Відбуваються вибухи щодня сотнями біля їхніх домівок і руйнують їхнє життя. Я їм кажу: «Люди, давайте я вам допоможу, кому треба, ми організуємо евакуацію і ми вивеземо вас в безпечні регіони України». Вони на нас дивляться, і кажуть: «Та ви що, ми тут орків пережили, ми звідси вже точно нікуди не поїдемо».
Зараз розробляємо і будуємо свою роботу таким чином – робимо координаційний штаб з керівниками військових адміністрацій окупованих територій і вони зараз працюють на деокупованих територіях, щоб був представник начальника військової адміністрації в кожному населеному пункті. Задля того, щоб кожна людина могла прийти зі своїм болем, поділитися ним, поставити запитання.
Які потреби людей?
Також очільник області вказує на продовження роботи з міжнародними партнерами. Нещодавно жителі трьох деокупованих громад Херсонщини отримали гігієнічні набори, ковдри, постіль, медикаменти, набори будматеріалів від ООН. Зокрема, в кінці минулого тижня вантажівки з гуманітарною допомогою прибули до Нововоронцовки, Високопілля та Новоолександрівки.
– Я опікуюсь якраз тим, щоб люди зараз отримали те, в чому є реальна потреба. Мені як начальнику військової адміністрації дуже не сподобалась ситуація, коли дуже багато різних організацій, намагаючись показати свою роботу, привозять, наприклад, харчі, продуктові пайки. Здається, що це гарна річ, але якщо людям удесяте, удвадцяте привозять рис, якісь крупи, олію…. Ну не може людина з’їсти більше цієї крупи. Їй потрібен раціон, потрібні овочі, потрібна інша продукція і от якраз наше завдання зробити так, щоб вони не отримували 20 кг крупи або 20 разів по кілограму. Нехай краще вони отримують місячний раціон, але різних продуктів. Якраз в цьому напрямку ми зараз працюємо з нашими міжнародними партнерами.
Ярослав Янушевич каже, що у жителів деокупованих територій наразі є потреба в ліхтарях на сонячних батареях. В гуманітарних вантажах людям також везуть постільну білизну, матраци, спальні мішки, ємкості по 500 – 1000 літрів для води, спеціальні таблетки для знезараження, продукцію гігієни.
– Людям дуже потрібні матеріали для відновлення своїх осель. І от якраз зараз ми також опікуємось тим, щоб вони отримали їх у відповідній кількості. Якраз ООН намагається вирішити це питання.
Є будівлі, які зруйновані вщент, і там вже нема що лагодити
У Високопільську громаду вже завезено за останні півтора місяця півтори тисячі таких наборів. Так, це швидка допомога, це не вирішення їхніх проблем, бо є будівлі, які зруйновані вщент, і там вже нема що лагодити. Або будівлі, які мають такі пошкодження, які не вирішити простим тарпауліном (тентове накриття – ред.) або дошками. Дуже важливим питанням є фіксація злочинів, фіксація збитків, яких завдала ця війна нашим громадянам. Складання відповідних документів, відповідних актів задля того, щоб люди мали потім право отримати компенсацію.
Речник Управління ООН з координації гуманітарних справ в Україні Савіано Абреу сказав в коментарі «Новинам Приазовʼя», що робота місії в регіоні зараз обмежена через те, що частина області залишається під російською окупацією.
Мета – надати підтримку тим людям, чиє життя повністю знищено цією війною, пересвідчитись, що вони зможуть вижити
– Наша мета – надати підтримку тим людям, чиє життя повністю знищено цією війною, пересвідчитися, що вони зможуть вижити. Це те, що ми тут робимо. Пересвідчитись, що вони зможуть вижити.
Пріоритетами мають бути пріоритети місцевої громади. Ми приїхали (у Високопілля – ред.), поспілкувалися з місцевою владою, щоб краще зрозуміти, які є потреби людей саме тут і чим ми можемо підтримати їх сьогодні. Ми закупили гігієнічні засоби, закупили енергетичні батончики, закупили воду, закупили речі, які, як ми гадаємо і як місцеві розказали, що вони цього потребують. Тепер нам треба зробити правильні висновки, оцінити побажання, аби бути впевненими, що наша програма буде відповідати потребам людей.
- На Херсонщині сили оборони півдня України звільнили понад 90 населених пунктів, в яких живуть близько 12 тисяч осіб, повідомили 24 жовтня у Міністерстві оборони України. У відомстві зазначили, що у звільнених селах реалізуються комплекси стабілізаційних заходів.
- Селище Високопілля в Херсонській області, яке тривалий час перебувало під контролем російських військ, деокупували 4 вересня. Станом на 2018 рік у селищі проживало близько 4000 людей.
- Після деокупації Високопілля виявилося зруйнованим на 80%, а у селищі залишилося 270 жителів, повідомив голова Херсонської обласної військової адміністрації Ярослав Янушевич.
- 4 листопада прокурори спільно з працівниками поліції у селищі міського типу Високопілля виявили три тіла зі слідами насильницької смерті. За попередніми даними, під час окупації населеного пункту російські військові розстріляли трьох цивільних осіб і закопали поблизу приватних домоволодінь, повідомила пресслужба Офісу генпрокурора.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнили майже усю окуповану до того частину Харківщини.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були під російською окупацією.
Управління Верховного комісара ООН (УВКПЛ ООН) від 24 лютого до півночі 30 жовтня верифікувало 6 430 випадків загибелі і 9 865 випадків поранення цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабного вторгнення Росії.
Із 1 до 30 жовтня УВКПЛ ООН зафіксувало 274 випадки загибелі і 769 випадків поранення цивільних внаслідок агресії Росії.
