Керівник так званої ПВК «Вагнер», наближений до президента Росії, Євгеній Пригожин почав робити заяви з роз’ясненнями, чому окупантам досі не вдалося захопити Бахмут, та чим важливий штурм Соледара. Радіо Донбас.Реалії проаналізувало ці пояснення та розповість, на що треба звернути в них увагу, щоб зрозуміти: які політичні цілі переслідує російський бізнесмен, а тепер і ключовий політик Росії.
Майже 5 місяців тривають спроби російських військ захопити чи хоча б взяти у кільце місто Бахмут. Попри великі втрати, здійснити ці спроби не вдається.
Більше того, окупаційні війська вдалося вибити з передмість, які вони раніше контролювали. Тепер вони сконцентрували зусилля на Соледарі. З відкритих джерел та оприлюднених розвідувальних даних відомо, що ключову роль у штурмі Бахмута на навколишніх населений пунктів відіграє так звана ПВК «Вагнер». Її керівник Євгеній Пригожин наголошує на одноосібній участі своїх підрозділів у боях на цьому напрямку і сам неодноразово з’являвся на бахмутській передовій.
Очевидно, що дії ПВК підтримують і регулярні російські війська, про це свідчить активне використання артилерії, авіації, різних видів озброєння та штатних російських БПЛА.
Та у разі невдачі російських військ при штурмі Бахмута, з урахуванням втраченого часу та людських втрат, можна припустити: звинувачувати у провалі будуть саме Пригожина. Явно, що медійна складова штурму міста в середині Росії концентрувалася саме на «вагнерівцях» та їхньому керівнику. Тож уже зараз в Росії виникають питання «кто виноват» и «доколе».
Внутрішня боротьба кремлівських сил тільки сприятиме розкручуванню таких питань надалі. На думку російських політологів, Пригожин перебуває у явній конфронтації як з міністром оборони Росії Шойгу, так і з керівником російського Генштабу Герасимовим. З одного боку, у Пригожина створюють пояснення, чому операція під Бахмутом затягнулася, а з іншого – чому вона така важлива (якщо у Кремлі вирішать згорнути наступ тут – це також буде означати поразку Пригожина).
Шахти, 500 ліній оборони та 1945 рік: пояснення Пригожина, чому він не зміг
Те, що штурм Бахмута затягнувся, сам Пригожин останнім часом пояснює кількома факторами:
- Наявність кількох ліній оборони у українських військ, які, за його словами, влаштували вогневі позиції майже у кожному будинку.
- Зустріч двох армій на невеликій ділянці місцевості. За словами Пригожина, штурм Бахмута виглядає не так, як йому нібито доводилося воювати до цього – з «бандформуваннями по типу ІДІЛ», а проти повноцінної організованої армії, якими є ЗСУ та інші сили оборони України. «Такого не було з 1945 року».
- Особливості місцевості. За словами Пригожина, успіху наступу ПВК «Вагнер» заважає ландшафт з наявністю великої кількості ярів та шахт, як у Соледарі, що створюють систему «підземних міст», де розміщуються військові та навіть техніка. Розділення місцевості на кілька частин завдяки водним перепонам та агломерація населених пунктів, що утворюють єдину систему оборони.
Отже, видно, що Пригожин формулює відповіді на незручні питання, які вже давно виникають серед російських військових, так званих «воєнкорів» та, можливо, й у самому Кремлі.
«Музиканти» воюють за всіх?
Пригожин та його бійці висловлюють претензії до військового командування РФ та до інформаційної політики Москви:
- Бійці Вагнера, та й сам їхній керівник, кажуть про нестачу снарядів, недостатню артилерійську та авіапідтримку.
- Пригожин публічно ображається на те, що деякі російські ЗМІ та популярні телеграм-канали замовчують звитяги ПВК «Вагнер» та її роль у штурмі Бахмута. Та навпаки, наголошує на ролі та героїзмі підрозділу.
Заяви та діяльність Пригожина є частиною його політичної ролі у самій Росії. Логічно, що у разі його протистояння з російськими Міноборони та Генштабом, ті просто саботуватимуть підтримку діяльності «Вагнера». Військові експерти вже розповідали про саботаж російських армійців у постачанні снарядів для підрозділів Пригожина.
А за інформацією ЗМІ, він сам скаржився на російське військове командування: від загального невдоволення, висловленого Путіну (непублічно) – до претензій типу зволікання з видачею тіл та гробів з Луганського моргу (публічно).
Інша ситуація з інформаційним висвітленням боїв під Бахмутом російськими ЗМІ. Для федеральних каналів Вагнера там не існує, а є просто російська армія (хоча, до «вагнерівців» справді були приєднані інші підрозділи російських військ, це встановили у спільноті Conflict Intelligence Team).
Ось цікаве російське відео зі знищенням гаубиці M777, що стоїть на озброєнні у ЗСУ. Відео позиціонують як зняте у районі Часів Яру. Баражуючий боєприпас «Ланцет» використовують російські регулярні частини Повітряно-десантних військ.
А ось випуск російських федеральних новин. Про «вагнерівців» не згадують взагалі, мова йде лише про десантників.
Тема інформаційного протистояння навколо ПВК «Вагнер» і її участі у боях стала важливою в обговоренні російського патріотичного поля та тих, хто підтримує так звану російську «СВО». Ось на цю тему висловився відомий кореспондент російського «ВГТРК» Александр Сладков.
Тож у Росії явнл відбувається внутрішня боротьба.
У останні дні, особливо, коли активізувалися бої за Соледар і стала надходити інформація про можливе захоплення міста окупантами, на близьких до «Вагнера» телеграм-каналах стали особливо заазято говорити про участь у боях саме Пригожинської ПВК.
Те, що на тлі невдалого штурму Бахмута Пригожин для інформаційної реабілітації ПВК «Вагнер» і себе особисто буде використовувати штурм Соледара, вважають і у американському Інституті Вивчення Війни (ISW).
Для чого їм Бахмут? А Соледар?
Попри те, що військові експерти, самі військові та навіть деякі російські «воєнкори» кажуть, що захоплення Бахмута не має стратегічної та навіть оперативно-тактичної мети, все ж окупаційні війська сконцентрували зусилля на цьому напрямку. І це триває кілька місяців.
Сам Пригожин та наближені до нього телеграм-канали пишуть, що Бахмут вкрай важливо взяти як важливу логістичну точку.
Компліментарні до «Вагнера» російські коментатори взагалі наголошують на тому, що взяття Бахмута призведе до падіння влади у Києві та припинення західної підтримки України.
Тепер, коли особливо сильний наступ розпочався на Соледар, говорять, що його захоплення є важливою сходинкою на шляху до Бахмута, який, у свою чергу, є стратегічною ціллю. Але і тут сам Пригожин наголошує, що виключно «вагнерівці» ведуть бій за Соледар.
Самі українські бійці кажуть, що під Соледаром б’ються з російськими підрозділами, як були виведені зі звільненої Херсонщини, зокрема, російськими десантниками.
Тож стає зрозумілим, що захоплення Бахмута несе суто інформаційно-політичну мету. Складно сказати, чого у цьому більше: амбіцій Євгенія Пригожина, який взяв на себе роль більш успішного за російське військове командування «полководця», чи загального намагання окупаційних сил довести, що вони можуть не тільки відступати із захоплених територій України. Вочевидь, сам Пригожин намагається використати ситуацію з невдачами російських військ, щоб показати ми переможцем себе.
ПОСЛЕДНИЙ ВЫПУСК РАДИО ДОНБАСС.РЕАЛИИ:
Мы работает по обе стороны линии разграничения. Если вы живете в ОРДЛО и хотите поделиться своей историей – пишите нам на почту [email protected], в фейсбук или звоните на автоответчик 0800300403 (безкоштовно). Ваше имя не будет раскрыто. Материал опубликован на языке оригинала
