Із 23 квітня українським чоловікам за кордоном призупинили надання консульських послуг. З цього часу також заблоковано видачу паспортів українцям. Усім не лише чоловікам призовного віку.
У ДП “Документ” це пояснюють технічним збоєм. У МЗС запевняють, що всі, кого не торкаються нових обмежень, можуть без проблем отримати доступ до інших консульських послуг.
Консульські послуги тимчасово обмежили, щоб узгодити документацію з новим законом про мобілізацію та налагодити нові механізми роботи, запевняє ЛІГА.net голова парламентського комітету із зовнішньої політики (СН) Олександр Мережко.
Однак через недостатньо продуману реалізацію обмеження накрили всіх, хто перебуває за кордоном, припускає ЛІГА.net експерт Центру оборонних стратегій, колишній дипломат Олександр Хара.
Які обмеження запровадили та чого чекати далі – коротко.
ЩО ТРАПИЛОСЯ. Центр обслуговування громадян “Паспортний сервіс” у Варшаві із 23 квітня припинив видачу документів українцям. Виняток – діти до 12 років, повідомила кореспондентка ЛІГА.net.
“Документи не видають ні чоловікам, ні жінкам. Тільки дітям до 12 років. Не приймають і “Дію. Підпис”, – розповідає Інна Авраменко.
Представники центру їй заявили: провести верифікацію біометричних даних наразі неможливо, а без відбитків пальців документи не віддають. Говорять – проблема в Україні, система перевірки з 23 квітня не працює. Чи надовго – невідомо.
Ця інформація збіглася з новиною про зупинення консульських послуг для чоловіків мобілізаційного віку за кордоном. Включно з видачею паспортів – Кабмін заборонив навіть пересилати їх для видачі в пунктах пропуску або закордонних дипустановах.
Вже вранці 23 квітня консульства, які прийшли до готових документів, отримати їх не змогли. Єдиним винятком є оформлення посвідчення для повернення в Україну.
Однак заборона на пересилання паспортів для їх видачі має стосуватися виключно чоловіків віком від 18 до 60 років.
“Жінки, діти та чоловіки, які не підпадають під зазначені вікові обмеження, можуть отримувати паспорти громадянина України за кордоном. Для чоловіків призовного віку дія паспортів для виїзду за кордон призупинена на період воєнного стану”, – каже ЛІГА.net Олександра Грачова, юрист практики бізнес-безпеки в Juscutum.
Видача готових документів припинена з технічних причин, кажуть у ДП “Документ”. Для дітей віком до 12 років це можливо тільки тому, що їм не потрібна біометрична верифікація.
В Україні цей технічний збій не позначився, запевнила ЛІГА.net речник Міністерства внутрішніх справ України Мар'яна Рева.
Усі консульські послуги громадяни України (крім тих, кого торкаються нових обмежень) отримають без проблем, запевняють у МЗС.
Документи та візи – це не найбільша частина роботи консульської служби, каже ЛІГА.net експерт Центру оборонних стратегій, колишній дипломат Олександр Хара: “Найбільша – неприємності, в які потрапляють українські громадяни за кордоном і яким консули надають юридичні послуги чи допомагають забезпечити захист”.
ЧОМУ ЦЕ ВАЖЛИВО. Наявність статусу біженця або посвідки на проживання не звільняє людину від обов'язку мати документ, що засвідчує особу у країні перебування, каже Грачова.
“Навіть якщо є статус біженця, потрібен додатковий документ для ідентифікації особистості, подорожей та доступу до послуг”, – каже вона.
Проте відсутність українського документа не є критичною. Достатньо того, що видає сторона, що приймає, додає юрист.
Поки закон про мобілізацію набуде чинності, можуть виникати кризові ситуації, тому що люди можуть масово звертатися до закордонних представництв, щоб оновити документи, припускає Мережко. Особливо чоловіки, які виїхали з порушенням закону.
“Вони можуть бігти до консульських установ і, поки закон не набув чинності, вимагати документи, – пояснює нардеп. – Тому ухвалили таке тимчасове рішення. Але це – надзвичайний захід. Можливо, не найкращий варіант, але він має певну логіку”.
Рішення логічне та зрозуміле в контексті загальної ситуації в Україні, проте не до кінця вивірене, переконаний Хара:
“У критичній ситуації держава може діяти жорстко та обмежувати певні права та свободи громадян. Однак тут трохи поквапилися, і все вийшло дуже по-армійськи, у стилі “Потяг, стій! Раз два”.
Якби рішення було більш диференційованим та містило чіткий алгоритм дій для консулів за різними категоріями громадян, потреби обмежувати доступ до документів не було б, каже він.
“Є різні підстави, на яких чоловіки перебувають за кордоном. Багато хто виїхав на законних підставах. Багато хто виконав усі вимоги ТЦК. Відмовляти їм у консульських послугах немає підстав, – каже колишній дипломат. – Зараз фактично обмеженням накрили всіх. Це не дуже добре”. .
Тим більше, як каже Грачова, Державна міграційна служба України має доступ до даних про перетин держкордону з прикордонних пунктів пропуску. Саме на основі цієї інформації ДМС зможе визначати, чи законно людина перетнула кордон.
ЩО ДАЛІ. На біженцях з України та їхньому статусі це ніяк не позначиться, переконаний Хара. Особливо – у Німеччині.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба каже, що невдовзі МЗС надасть уточнені роз'яснення щодо порядку отримання консульських послуг для чоловіків мобілізаційного віку у закордонних дипустановах з наближенням набрання чинності законом про мобілізацію та після його набуття чинності.
Обмеження не стосуються допомоги за надзвичайних ситуацій.
Закордонні філії повідомлять про поновлення роботи систем видачі документів на всіх офіційних ресурсах, обіцяє ДП “Документ”.
Щоправда, коли це станеться, поки що невідомо, сказав ЛІГА.net представник ДП у Варшаві. Там чекають на роз'яснення з України.
Чоловікам, які оновили свої дані у військкоматах, консульські послуги мають надаватися без обмежень. Однак механізм оновлення цих даних за кордоном наразі не визначено.
Вручення повісток чоловікам за кордоном “виглядає нереальним”, запевняє речник Міністерства оборони Дмитро Лазуткін.
З 18 травня, коли закон про мобілізацію набуде чинності, у військовозобов'язаних буде 60 днів для оновлення облікових даних. В Україні це можна зробити трьома способами: через електронний кабінет (з червня), звернувшись до ТЦК чи ЦНАПу. За межами України – лише у консульських установах чи через “кабінет”.
Міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Каміш уже заявив, що Польща готова допомогти Україні повернути до країни чоловіків, які підлягають мобілізації. Поки що це – лише слова без конкретики.
Міністр оборони Литви Лаурінас Кащюнас також каже, що “необхідно думати” про те, як допомогти Україні повернути чоловіків призовного віку. Однак додає, що в його країні слідкуватимуть за тим, які рішення з цього приводу ухвалить Польща.
Нинішній ажіотаж у закордонних представництвах – тимчасовий, упевнений Мережко. Каже, Міністерству закордонних справ потрібен час, щоб налагодити новий механізм роботи.
“Ми на комітеті 24 квітня ставили це питання до порядку денного. Але не вдалося поговорити з МЗС, – зазначає голова комітету. – Плануємо перенести на наступний. Хочемо почути їхні мотиви”.
Але МЗС також має забезпечувати виконання громадянами своїх обов'язків, додає він: “Люди на фронті ризикують життям. Вони бачать, що хтось порушив закон і поїхав без правових підстав. Це несправедливо. Держава має забезпечити їм справедливість також”.
Читайте також
