У Києві на Трухановому острові сьогодні відбувся забіг, під назвою “Міцні 300”. Шлях непростий, з перешкодами. Утім, учасники заходу – на труднощі не зважали. Репортаж Анатолія Журавльова.
Урочисте відкриття заходу й учасники забігу – напоготові. Сьогодні вони долатимуть різні дистанції – 1, 3 та 5 кілометрів.
Олександр, учасник благодійного забігу:
Це моя команда спортсменів! Ми всі працюємо в компанії – це і відділ продажу, і HR-департамент, і керівники й так далі. Ми являємося партнерами з безпеки заходу і також от колеги разом зі мною вирішили взяти участь у цьому заході, також підтримати ветеранів, військових
Є тут і сімейні команди. Батьків із дітьми, які захотіли долучитися до марафону – чимало.
Ольга, учасниця благодійного забігу:
Володя ходить на тренування, тренер нас запросив. Я теж як мама бігаю марафони, і я його мотивую на спортивний настрій, на такий бойовий дух, бо його зацікавило більше бігати з військовими. Це як мотивація.
Головні учасники заходу – чинні військовики та ветерани російсько-української війни.
Василь, військовослужбовець:
Зібралися, щоб підтримати побратимів поранених. Це – в першу чергу. Очікування – хоча б добігти, але показати, що можемо. Що навіть поранені бійці можуть бігати. Практично не готувалися, але ми завжди готові! Це як на штурм заходить! Мотивація для нас – що ми потрібні цій країні.
І ось – старт забігу.
На шляху є перешкоди! Та це не проблема для учасників.
Мета забігу – благодійна, зазначають організатори. Завдяки заходу, намагаються і підтримати українських воїнів – матеріально та психологічно, і дати можливість юному поколінню поспілкуватися із нашими захисниками в дружній атмосфері.
Олексій Паращенко, голова БФ “Сильна Нація”, організатор благодійного забігу:
Виконується великий обсяг соціалізації – ми витягнули їх з домівок. Ви знаєте, є дуже велика проблематика з цим. Вони закриваються в собі. А коли вони закриваються – вони втрачають життя, яке у них попереду, з думками, що в них вже було позаду. А коли бачать оці оченята – вони разом долають перешкоди, біжать, за руки тягнуть – отут відбувається чудо. В одних вилікується душа, а в інших – закаляється.
І, схоже, це справді працює.
Сергій, військовослужбовець:
Кожні біжать, друг друга підтримують, кажуть: “Молодець! Доганяй!”. Все дуже гарно! Треба більше проводити таких заходів, щоб наші діти розвивалися, росли сильними й мужніми.
Серед учасників – і Олена з донькою Софійкою. Забіг вони присвятили пам`яті найріднішої їм людини – чоловікові та батьку. Він загинув, захищаючи Україну.
Олена, учасниця благодійного забігу:
40.50 На пробіжки бігаю, але дитина мене у вісім років зробила! Я зрозуміла, що я десь позаду! Це чудово, що з дітьми! Що вони бачать. Не просто пробігли, не просто спорт – вони бачать цих людей, які нас захищають, вони відчувають. Вони навіть бачать травмованих військових і розуміють – наскільки ці люди сильні, мужні
У планах організаторів проводити й інші такі активності. Адже взаємодія цивільних людей і військових – запорука єдності українського суспільства.
