Забіг на протезах. Українські ветерани з ампутаціями взяли участь у напівмарафоні в Брюсселі, щоб зібрати витрати на протезування інших наших військових, які втратили кінцівки.
Як відбувався забіг і чим наші герої відстоювали важливу для них тему – розкаже Олена Абрамович.
Під мальовничою Брюссельською аркою збираються тисячі бігунів. А якщо точніше – 40 тисяч. Вони беруть участь у напівмарафоні в столиці Євросоюзу. Серед натовпу Олександр – він одягає бронежилет. Чоловік так і бігтиме – у броні.
Олександр Дорофеєв, учасник забігу “Брюссель 20 км”:
Моя мета – по-перше, це звернути увагу бельгійців на те, що війна в Україні триває, нам потрібна підтримка. А по-друге, я маю намір зібрати кошти на закупівлю приладу нічного бачення для підрозділу мого друга, який зараз захищає нашу державу під Бахмутом.
Поруч для фото вишиковуються волонтери місцевої громадської організації “Промоут Юкрейн”. Вони привезли з України на забіг трьох ветеранів.
Юрій Цинтилевич, ветеран, учасник забігу “Брюссель 20 км”:
Біг – це для мене дисципліна в першу чергу, біг – це для мене психологічний відпочинок, компенсація психолога, мотивація. Біг для мене наразі це все.
До поранень на фронті бігом ніхто з них особливо не цікавився. Воювали ще до повномасштабного вторгнення, тоді й втратили кінцівки. Попри це, у лютому 2022-му вони знову пішли захищати країну.
Роман Кашпур, ветеран, учасник забігу “Брюссель 20 км”:
Коли почалась повномасштабка, вернувся на протезі, потім влітку, тобто через пів року, я пішов вже волонтерити й повернувся в спорт. – Тобто на передовій на протезі ви теж справлялись якось? – Так, нормально, коли танк стріляє в упор, можна бігати й на протезі, і на копальній нозі – це нормальна практика.
Веселі, натхненні, розминаються і кожен розуміє свої сили.
Юрій Цинтилевич, ветеран, учасник забігу “Брюссель 20 км”:
Я вже бігав два офіційні напівмарафони й Києві, і також біг один онлайн-марафон Лондонський – 42 кілометри.
Юрій Козловський, ветеран, учасник забігу “Брюссель 20 км”:
Я знаю, що це буде важко, тому що 20 км я до цього не бігав, максимум 16 км. Але з такою неймовірною підтримкою української спільноти, волонтерської спільноти, нашого дипломатичного корпусу, наших європейських друзів, наших друзів зі США – я просто не маю права сьогодні не перетнути фінішну пряму.
Щоб наважитися на такий старт – потрібна витривалість. Плюс потерпіти певні незручності, які можуть виникати внаслідок натирань від протезів, кажуть чоловіки. Але за умови якісної роботи протезиста та фізичної підготовки – бігти може кожен.
Роман Кашпур, ветеран, учасник забігу “Брюссель 20 км”:
Для людини, яка отримала ампутацію, важливий весь процес – від моменту хірурга, який буде оперувати, до моменту реабілітолога – протезного. А потім вже, коли людина якісно протезується, звичайно, це вже спорт – дихання, витривалість мʼязів.
Витривалість наших воїнів не підвела – усі дісталися фінішу.
Юрій Цинтилевич, ветеран, учасник забігу “Брюссель 20 км”:
На кілометрі 9-му я натер ногу, далі довелося проявляти свій характер. Я біг перш за все за тих людей, які, на жаль, не зможуть уже взяти участь у цьому марафоні.
Роман Кашпур, ветеран, учасник забігу “Брюссель 20 км”:
Надзвичайні емоції. Поки біг, був час подумати. Далі 42 км у Вашингтоні й 42 км і Нью-Йорку.
Ветерани також мають тижневу програму зустрічей із посадовцями євроінституцій, посольств та спілкування з медіа. Щоб пояснити, як Захід може допомогти українським військовим з реабілітацією.
Юрій Козловський, ветеран, учасник забігу “Брюссель 20 км”:
Після повномасштабного вторгнення, після руйнування економіки, після величезного збільшення кількості людей, які потребують протезно-ортопедичні вироби, на жаль, держава не може повною мірою достатньо швидко та якісно забезпечити достатньою кількістю протезно-ортопедичних виробів.
Роман каже: у його життя ампутація принесла не лише спорт, а й кохання.
Роман Кашпур, ветеран, учасник забігу “Брюссель 20 км”:
Спочатку була міна, а на четвертий день прийшла Юля. Дзвінок телефонний, приємний жіночий голос: “Привіт, я Юля, волонтер з Харкова. Чи можна до тебе прийти?” Кажу: приходь, я звідси нікуди не тікаю, тілльки ногу ось відрізали.
Зараз у пари уже є дитина і великі волонтерські плани. Роман – амбасадор благодійного фонду “Громадянин”, завдяки якому сам отримав якісний біговий протез. І хоче здійснювати мрію “знову бігати” для інших.
