Війна змусила їх змінити власні будинки на укриття. Вже два роки жителі Гуляйполя на Запоріжжі ховаються від обстрілів по підвалах. Людей у місті залишилось небагато, але виїжджати вони відмовляються. У своїх сховках місцеві облаштували побут. А дехто вже висадив городи. Як живуть люди поруч з лінією фронту – далі в сюжеті.
Попри щоденні обстріли та побиті будинки, у прифронтовому Гуляйполі теж вирує весна. На вулицях затишно та майже скрізь квіти. Єдине, чого тут немає вже третій рік поспіль – це тиші. Ворог гатить по місту майже з усього наявного озброєння.
Олег Новохатько, начальник караулу 19 державної пожежно-рятувальної частини ГУ ДСНС у Запорізькій області:
І вдень, і вночі, як складеться ситуація. Стабільно складні обстріли: артилерія, РСЗВ, авіація, КАБи, додалися дрони.
Щоб врятуватися від війни, чимало гуляйпільців виїхали. Тих, хто залишився, вмовити на евакуацію вкрай складно.
Олена, жителька Гуляйполя:
А куди виїжджати? З чим ти будеш виїжджати? Щоб знять квартиру – надо кошти, це мінімум 5 тисяч тобі надо, а тобі ще за щось і жить надо там.
Більшість із тих, хто зараз проживає в Гуляйполі, – пенсіонери. Щоб підтримати їх, рятувальники постійно привозять продукти та необхідні речі. Цього разу повна машина хліба. Для надзвичайників такі гуманітарні виїзди вже стали невіддільною частиною роботи на прифронтових територіях. Привозять рятувальники місцевим жителям і воду. Її тут немає вже два роки, бо усі комунікації давно розбиті.
Олег Новохатько, начальник караулу 19 державної пожежно-рятувальної частини ГУ ДСНС у Запорізькій області:
З березня місяця 2022 року ні води, ні електрики, газопостачання пропало пізніше. Ми підвозимо воду населенню. Без нас населення не може функціонувати, ми виконуємо місію водоканалу, тобто, ми привозимо технічну воду, тільки так.
Окрім крамниць, не працює у місті й жодна аптека. Тож медикаменти у прифронтовому Гуляйполі теж потрібні.
Олена, жителька Гуляйполя:
Через те, що аптеки не працюють, саме необходіме даже для желудка, от давлєнія, саме необходіме шоб людям було.
Гуляйпільці зізнаються: виживати у напівзруйнованому місті – непросто. Але складнощами їх не залякати. У своїх сховках вони облаштували побут. А тепер заходилися висаджувати городи. На ділянках працюють, коли обстрілів не чути.
Августина, жителька Гуляйполя:
– Вона посадила там практично все, крім картоплі. Цибуля, огірки, помідори, щавель. – А насіння звідки, розсада? – А нам давала адміністрація у таких пакетиках.
Люди кажуть, завжди намагаються підтримувати одне Одного. Адже гуртом триматися легше. Опікуються місцеві жителі й чотирилапими, яких колишні господарі покинули у місті. Із кормами для котів та собак також допомагають надзвичайники.
