Близько тисячі об’єктів культурної спадщини пошкодили росіяни в Україні чи повністю знищили від початку повномасштабного вторгнення. Про таке повідомляють у Міністерстві культури та інформаційної політики України.
Як захистити нашу історію та культуру? І що таке реєстр об’єктів культурної спадщини? Далі в наступному матеріалі.
Спасо-Преображенський собор в Одесі. Об’єкт спадщини ЮНЕСКО. Торік у липні російська ракета влучила у центральний вівтар собору.
Садиба Кеніга в місті Тростянці на Сумщині. Будівлю 1726 року ще на початку повномасштабного вторгнення російська армія підпалила та знищила.
Національний музей Григорія Сковороди на Харківщині. Маєток 18 століття, де останні роки життя перебував український філософ, знищений прямим влучанням російської ракети.
Армія країни-агресора зруйнувала чи пошкодила сотні об’єктів культурної спадщини на території України. Аби не втратити ці споруди остаточно та захистити решту, посадовці Міністерства культури та інформаційної політики розробили Державний реєстр нерухомих пам’яток.
Ростислав Карандєєв – т.в.о. міністра культури та інформаційної політики України:
Електронна ця система буде живою, постійно наповнюватися, вдосконалюватися. На сьогодні ми фіксуємо в Україні понад 144 000 пам’яток, які мають бути внесені до цього реєстру по 105 000 з половиною, ми вже внесли ці дані, але це лише перші дані – назва, адреса, геопросторові дані тощо, які потребують уточнення.
Об’єкти всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, пам’ятки національного та місцевого значення, історико-культурні території. У Державному реєстрі, що вже є на сайті Міністерства культури та інформаційної політики, можна отримати основну інформацію щодо кожного об’єкта.
Василь Петрик – заступник директора Департаменту пам’яткоохоронної діяльності Міністерства культури та інформаційної політики України:
Ми намагалися охопити повністю все це поле, а в цьому полі тільки 17 відсотків об’єктів – це ті об’єкти, які відповідають точному визначенню Державного реєстру нерухомих пам’яток України, і ми будемо планувати, що ті 17 відсотків будуть наближуватися до 100.
Найбільше інформації в реєстрі можна отримати про історичні ареали населених місць. Це території, де й досі зберігається і форма забудови, й об’єкти давнини.
Наталія Войцещук – директор Департаменту пам’яткоохоронної діяльності Міністерства культури та інформаційної політики:
Це наш біль, тому що за 30 років Незалежності, на жаль, ми маємо більшу кількість невизначених ареалів, ніж визначених. Але також ми в цьому випадку спробували минулого року, що Міністерство повинно бути замовником визначення наших історичних ареалів населених пунктів, зараз в нас є постанова, вже замовили 6 історичних ареалів населених місць.
Посадовці наголошують: для створення реєстру брали за основу схожі документи, що вже діють в інших країнах. Наразі розробники ще досліджують та доповнюють список об’єктів, виправляють певні недоліки. Утім, електронний документ уже доступний усім охочим.
