Війна знищує і наші ліси. Масиви, які вирощуються десятиліттями, зникають в мить після обстрілів та пожеж. А сотні тисяч гектарів насаджень стають забрудненими вибухівкою. Збитки, завдані природі, сягають десятків мільярдів доларів. А нематеріальна шкода може стати непоправною. Нині триває активне розмінування лісів. Репортаж Юлії Зайцевої з Сумщини – далі.
Після обстрілів до нас весною часто маленьких сов приносять і тоді ми за ними доглядаємо.
Лісівники пташенят виходжують, але потім мало хто з них зможе вижити в лісі.
Сови настільки звикають до людей, що коли ми їх відпускаємо, вони знову повертаються.
Життя лісів після повномасштабного вторгнення росіян змінилося до невпізнання. Вибухи, пожежі, замінування – знищено цілі екосистеми.
Максим Ігнатченко, директор Краснопільської філії ДП “Ліси України”:
Це моторошні речі, сторічні дуби вирвані з корінням, вирвані, якщо це хвойні ліси, то ці ліси можуть загорітися від вибухів, лісова державна допомога не має доступу і не може загасити ці пожежі. Знищується за одну секунду, чи полум’ям, чи вибухами.
російська навала залишила багато смертоносних слідів на Сумщині.
Марина Яременко, майстер-лісник:
Ці залишки снарядів були знайдені у нас після окупації. На той час у мене на городі стояли “САУ”, і було страшно навіть в туалет вийти. Дуже страшно було визирнути з вікна і взагалі кудись вийти.
Окупантів вдалося з області вигнати. Та, попри це, прикордоння вже два роки постійно обстрілюють. Особливо 5-кілометрову зону вздовж державного рубежу. Наприклад, лісове господарство Краснопільщини на сотню кілометрів межує з країною-агресоркою. І на третині території лісівники не можуть повноцінно доглядати за насадженнями.
Якщо ми не будем проводити вирубок догляду після обстрілів, чи якби там не було, ми втратимо породний склад, цінні породи втратимо.
Що вже й говорити про Серебрянське лісництво на Луганщині. Там нині тривають запеклі бої, від дерев лишилися почорнілі стовбури. Схожа ситуація і в парку “Святі Гори” на Донеччині. Перелік постраждалих екосистем можна продовжувати, розповідають в Міндовкілля. Збитки від дій окупантів для природи вже перевищили 26 мільярдів доларів.
Олександр Краснолуцький, перший заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України:
Те, що червонокнижні рослини й тварини зазнають втрат і те, що наше біорізноманіття страждає, і ми можемо отримати непоправну втрату саме наших біосистем, це дійсно правда. Втрата певного виду, який є типовим саме для такого регіону, для такої території. У інших представників такого тваринного рослинного світу немає, це може бути втрата, яка взагалі не відновлюється.
Майже третина всіх лісових масивів країни нині забруднені вибухонебезпечними предметами.
Кудись повинна була летіти дальше, вона не зірвалась, зірвали її вже коли ввійшли наші війська.
У пріоритеті зараз гуманітарне розмінування сільгосп полів та ліній електропередач. А ось для лісів не вистачає ні людей, ні можливостей.
А в такій близькості до кордону це на сьогодні неможливо.
Тим більше для природоохоронних зон потрібен особливий підхід.
Олександр Краснолуцький, перший заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України:
Підривати міни в природно-заповідному фонді – це взагалі знищення цього самого природно-заповідного фонду. Тут потрібно говорити про інші способи розмінування, вони більш коштовні та більш довготривалі, тому ми можемо говорити про десятки років.
Щоб відновити ліси України – необхідно висадити стільки само дерев, скільки й знищено, кажуть спеціалісти. Та щоб їх виростити – знадобиться не один десяток років.
Максим Ігнатченко, директор Краснопільської філії ДП “Ліси України”:
Наприклад, дуб – основна наша лісоутворювальна порода, вона росте 100-130 років до віку стиглості. Отакий час треба для того, щоб відновити ліс. Не вистачає життя для того, щоб побачити кінцевий результат.
Та сумські лісівники запевняють: скільки не довелося б висаджувати – вони готові до праці.
Вирощуємо матеріал на посадку в лісі – дуб, ялину модрину, а взагалі це все для озеленення.
