Сьогодні в Україні День психолога. З початком великої війни попит на таких фахівців збільшився в десятки разів. Вони допомагають впоратися зі стресом, оговтатися після обстрілів. Як саме працюють психологи – далі.
Цей будинок росіяни зруйнували минулої весни. Посеред ночі ворожі ракети поцілили у багатоповерхівку та забрали життя тринадцяти людей. Були й поранені, і ті, хто перебував у стресі. Допомогу мешканцям понівеченої висотки та їхнім родичам надавали й психологи ДСНС.
Юлія Сидоренко, психологиня ГУ ДСНС у Запорізькій області:
Коли ми тільки приїхали, це була ніч. Одразу я помітила жінку, яка стояла і було видно, що вона нервує, я до неї підійшла, як завжди ми представляємось, я представилась і запитала, чи є в неї хтось в цьому будинку, вона сказала: так, у мене там донька з зятем, їх шукають, і є інформація, що вони живі.
Усе, що відбувалось на місці обстрілу, психологиня Юлія і зараз пам’ятає буквально щохвилинно.
Юлія Сидоренко, психологиня ГУ ДСНС у Запорізькій області:
Ліквідація наслідків тривала кілька днів, і всі ці дні ми знаходились тут поряд з близькими, тому що дуже довго тривали пошукові роботи. І поки тривали пошукові роботи, ми знаходилися поряд з родиною.
Своєю історією Юлія ділиться з нами на робочому місці. До лав ДСНС вона долучилась після навчання, три роки тому. До повномасштабного вторгнення жінка опікувалась моральним станом колег-рятувальників. На допомогу цивільним вперше виїхала 30 вересня дві тисячі двадцять другого. Тоді росіяни обстріляли гуманітарну колону, що готувалась до виїзду на тимчасово окуповані території.
Юлія Сидоренко, психологиня ГУ ДСНС у Запорізькій області:
Коли приїхали й це все побачили, було відчуття якогось, якесь незрозуміле відчуття, що як це таке взагалі могло трапитись з людьми, вони на це не заслуговують.
Юлія зізнається: за два роки великої війни довелося побачити чимало лиха, якого окупанти завдали людям. Втім, якби важко не було, дівчина намагається не давати волю власним емоціям. Інакше, каже, не зможе допомагати іншим.
Юлія Сидоренко, психологиня ГУ ДСНС у Запорізькій області:
Ми свою роботу підлаштовуємо під кожну людину індивідуально, але стани можуть бути різноманітні, це може бути й плач, і істерика і нервове тремтіння, і ступор, тобто я ж кажу, ми ніколи не знаємо, з чим ми стикнемось.
Під час роботи головне – налагодити контакт із людиною та дати їй можливість висловити усе, що відчуває. Якщо постраждалий не бажає спілкуватися, психологи в жодному разі не наполягають. Але обережно стежать за його станом, каже Юлія. І додає: психологи ДСНС – як медики швидкої. Тільки дбають вони про душевні рани.
Юлія Сидоренко, психологиня ГУ ДСНС у Запорізькій області:
Наша задача полягає в тому, що ми повинні нейтралізувати негативний стан людини у цей період, в якому вона знаходиться.
Інколи така моральна підтримка в екстреній ситуації допомагає людині вивільнити емоції та не замкнутися у собі. А для когось розмова із психологом стає поштовхом для подальшої турботи про своє психологічне здоров’я.
