У Дніпро його привезли в критичному стані – нерухомим, але вже за місяць він ходить і крутить педалі на велосипеді. Історія Богдана з Мирнограда – дивовижна. Хлопець, як кажуть, народився в сорочці. В його будинок влучила ракета і Богдана накрило плитами з кількох поверхів.
Як сьогодні себе він почуває і як проходить відновлення? Розкаже Олена Мендалюк.
Богдан із Мирнограда, що на Донеччині. До Дніпра його евакуювали “швидкою”, коли не міг рухатися після тяжких поранень.13 березня росіяни скинули авіабомбу “Гром” на житлові будинки Донеччини. Хлопець саме вдома сидів за комп’ютером.
Віта – мати Богдана:
Каже: скажи, мамо, спасибі, що я худенький. Я як ембріон склався у цьому комп’ютерному кріслі й провалився на 3-й поверх. На нього склалося горище, 5-й поверх, 4-й поверх. З нього підіймали краном плити.
У Богдана ушкоджений хребет та черепно-мозкова травма. Рухати ногами взагалі не міг. Щойно лікарям вдалося стабілізували його стан, як із хлопцем почали працювати реабілітологи.
Богдан – пацієнт реабілітаційного центру:
Нога права підкошувалася, не тримала. Опирався на ліву й навколо ліжка ходив.
Зараз Богдан проходить другий курс реабілітації, уже в центрі.
Ми вчимося ходити не тільки вперед. А назад, вгору, вниз, в сторони, і присідати, і швидка ходьба, низька ходьба зі зміною швидкості.
Хлопець ще відчуває слабкість у правій нозі. На біговій доріжці вправи виконує зі страхуванням. Ходить не менш як годину, а ще розробляє кисті правої руки.
Рухомість пальців і сила відновляться, потрібен час, запевняють медики. Різні спеціалісти тренують хлопця щодня по кілька годин.
Владислав – ерготерапевт, із Богданом – з перших днів реабілітації. Розповідає, що в його пацієнта – неймовірне бажання повернутися до повноцінного життя, а ще сила духу. Це надважливо у відновленні.
Владислав – ерготерапевт:
Зараз у нас цілі – це відновлення ходьби, відновлення сили, толерантності до фізичних навантажень, координації, відновлення рухових навичок.
Віднедавна одна з лікарень Дніпра відкрила реабілітаційний центр. Над відновленням пацієнтів працює мультидисциплінарна команда. Застосовують новітні технології та обладнання.
Сергій – головний лікар:
Дуже багатьом нашим героям потрібна не тільки помісячна реабілітація, а майже 30 відсоткам, ми порахували, потрібна пожиттєва реабілітація в таких ось потужних центрах, який у нас сьогодні є.
Те, що син у надійних, професійних руках медиків – пані Віта зрозуміла одразу. Тепер жінка стежить за кожним його кроком. Бачить, як хлопець щодень сильнішає і міцніше стоїть на ногах.
Віта – мати Богдана:
Підіймали його потроху, щодня по хвилині, по 5 хвилин. Дедалі більше нарощували. Одного дня принесли вертикалізатор, і моя дитина бігає. Він відновлюється на очах.
Реабілітація Богдана триватиме близько дев’яти місяців. У цих лікарняних стінах він у травні захищатиме дипломну роботу. Здобуде професію – гірничого електромеханіка. Але зізнається: найбільша його мрія…
Богдан – пацієнт реабілітаційного центру:
Житло. Дома немає. Хочу дім, де нема війни.
Віта – мати Богдана:
Дитина панічно боїться вибухів, літаків. У нього панічні атаки починаються, страх. Йому туди повертатися не можна. Тому я зроблю все, щоб залишитися тут.
