Успішний запуск чат-боту ChatGPT та стрімкий розвиток генеративного штучного інтелекту (ІІ) — тема, яка не залишила байдужими навіть українців під час війни. Погравшись із ChatGPT, ми переконалися, що він вміє чимало щодо створення контенту. Може писати як статті, так і програмний код, хоч і з нюансами, про які вже багато сказано. Отже, майбутнє, про яке давно говорили, настало. Цифровізація та технології дісталися туди, де раніше людський розум був поза конкуренцією — у сферу креативності. Почалися запеклі дискусії про те, як це вплине на зайнятість та ринок праці.
У консалтинговій компанії McKinsey найбільші перспективи для генеративного ІІ бачать у маркетингу, обслуговуванні клієнтів, IT, HR, юридичних послугах. Саме McKinsey ще п’ять років тому спрогнозувала, що до 30% робочих годин людської праці можуть бути автоматизовані до 2030 року. Зараз компанія додає, що кожному шістнадцятому працівникові до 2030 року доведеться змінити рід занять. І так, це значною мірою пов’язане з розвитком технологій.
Найрезонансніший коментар на тему зробили економісти Дарон Аджемоглу та Саймон Джонсон. У своїй колонці “Що не так з ChatGPT?” вони заявили, що боятися слід усім, хто не займається фізичною працею. Мовляв, замість того, щоб наймати людей взаємодіяти зі споживачами, компанії все більше покладатимуться на генеративний ІІ для відповідей на дзвінки незадоволених клієнтів.
Читайте також
Професор MIT Аджемоглу є одним із провідних дослідників ринку праці. Минулого року він разом із колегами опублікував цікаві оцінки впливу технологій (ІІ та робототехніка) на робочі місця в США. Під вплив підпадатимуть до 64% усіх працівників та 72% промислових працівників. До того ж запровадження технологій означає вищу продуктивність праці. Цифри підтверджують тезу, що людство має справу зі змінами, порівнянними з промисловою революцією в давнину. Не дивно, що тема ІІ стала предметом дослідження Американо-європейської ради з торгівлі та технологій.
Автори дослідження поділяють побоювання, що розвиток ІІ вплине на частину професій і поглиблюватиме соціальну нерівність. Основна гіпотеза, що технології автоматизують рутинні завдання, – ті, що можна описати як чіткий алгоритм. Вважається, що рутинні завдання зосереджені в офісних професіях із середньою оплатою, тоді як нерутинні — у низькооплачуваній ручній праці та високооплачуваній кваліфікованій праці.
ІІ не може виконати роботу управлінця, який має справу з великою невизначеністю, так само як і роботу офіціанта, який має справу з несподіваними побажаннями та реакціями клієнтів. Всі, хто тестував ChatGPT, могли переконатися, що він не замінить висококваліфікованих фахівців, але може впоратися із завданнями для початківців, зокрема, у програмуванні та підготовці контенту. Це означає, що з розвитком ІІ важче знаходитиме першу роботу для багатьох професій. Водночас з’являться нові робочі місця та професії, пов’язані з обслуговуванням технологій. За даними WEF, протягом останніх п’яти років попит на експертизу у сфері ІІ та машинного навчання зростав у два-три рази швидше, ніж для інших затребуваних професій.
На данських даних було встановлено, що впровадження ІІ призводить до зростання безробіття насамперед серед працівників старшого віку із посередньою освітою. Негативні наслідки автоматизації більш виражені для невеликих компаній, звільнені з яких не зможуть компенсувати втрати доходів за безробіття. Загалом, очікуються значні зміни, пом’якшити які зможе знову-таки ІІ — застосування алгоритмів у процесах найму зближуватиме інтереси роботодавців та шукачів.
Цікаві прогнози щодо майбутнього ринку праці в контексті розвитку технологій ще кілька років тому зробив британський економіст Енді Голдейн. В останні століття розумові здібності були важливішими, ніж емоційні навички та вміння працювати руками. Зараз відбувається розворот тенденції – емоційні (соціальні) навички, такі як емпатія, уміння будувати стосунки, переконувати, стають дедалі важливішими. На думку Голдейна, баланс між когнітивними та соціальними навичками значно змінюватиметься навіть у традиційно інтелектуальних професіях. Отже, студентам краще розвивати емоційний інтелект, щоб підготуватися до конкуренції з роботами.
Загалом, ця думка є консенсусною. ІІ витіснятиме людей у рутинних завданнях, а люди будуть успішними у заняттях, що вимагають хороших соціальних навичок (soft skills) та міждисциплінарного досвіду. Емоційний інтелект вважається не менш важливим, ніж розумові здібності (IQ), оскільки допомагає налагоджувати командну взаємодію, запобігати вигоранню.
Читайте також
Кореспонденти Harvard Business Review йдуть ще далі у своїх висновках, стверджуючи, що ІІ допомагатиме і у сфері соціальної взаємодії. Вже зараз набирає обертів використання ІІ для моніторингу невербальних комунікацій та оцінки емоційного інтелекту.
Навіть за умов стрімкого розвитку технологій саме люди залишаються найціннішим активом організацій. Але нема чого боятися лише тим, хто звик до безперервного навчання та саморозвитку. Бути успішним, опанувавши одну рутинну професію, ставатиме все важче.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею та натисніть Ctrl+Enter.
Статті, що публікуються в розділі “Думки”, відображають думку автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net
