“Коли народився, не знаю, як це називається – недокрів’я. Бракувало мені 300 г крові. А у мене четверта група крові – така рідкісна – і ніхто не давав мене. У мене в садку забирали борщ, били мене. Пам’ятаю й досі цей борщ, який у мене забирали. А потім мене поклали до лікарні і одна жінка дала мені 300 г крові”, – розповів артист.
За словами співака, цю жінку звали Рахіль Касіївна.
“Можливо вона почує, якщо вона ще жива і здорова, можливо, якось зв’яжеться зі мною. Я хотів би познайомитися”, – зазначив Пономарьов.
“То ти трошки єврей?” – пожартував Гордон.
“На 300 г, так, але після того, як у мене влили ту кров, у мене більше ніхто не забирав борщ і не бив мене”, – розсміявся Пономарьов.
ВІДЕО
Відео: У гостях у Гордона / YouTube
Пономарьов народився 1973 року у Хмельницькому. З дитинства займався музикою, грав на фортепіано та гітарі.
Закінчив Хмельницьке музичне училище (спеціальність – “хормейстер”), потім вступив до Львівського музичний інститут імені Миколи Лисенка (зараз – Львівська Національна музична академія). Пізніше перевівся в Національну музичну академію імені Петра Чайковського у Києві.
1993 року на фестивалі “Червона рута” посів перше місце, через чотири роки на фестивалі “Таврійські ігри” отримав премію “Золота жар-птиця у номінації “Співач року”.
Перший альбом “З ранку до ночі” Пономарьов випустив 1996 року. Усього записав сім альбомів.
2003 року представляв Україну на міжнародному пісенному конкурсі “Євробачення”, де посів 14-те місце. То був дебютний конкурс для України.
В 2011 році Пономарьов отримав музичну премію YUNA у категорії “Кращий виконавець” за досягнення у музиці за 20 років.
Пономарьов – народний артист України (2006). Він засновник продюсерського центру “З ранку до ночі”, який займається дубляжем, аранжуванням, написанням пісень, записом вокалу та інструментів.
