Вчені впритул наблизилася до створення препарату проти алкогольної інтоксикації. Для цього пропонують використовувати гормон, який виробляється у печінці при надходженні етанолу. У лабораторних дослідах після ін’єкції миші швидко зникали ознаки сп’яніння.
“Антиалкогольний” гормон
Розробити ліки від алкогольного отруєння вчені намагаються давно. З цією метою досліджують природні механізми захисту, які вмикаються на молекулярному рівні. Потрапляючи в організм у великих дозах, етиловий спирт починає діяти як отрута – порушує кровообіг, чинить сильний вплив на мозок та інші органи.
Задовго до того, як люди навчилися робити вино та переганяти спирт, тварини вже стикалися з алкоголем – коли їли солодкі фрукти, що перебродили. Тому у ссавців у процесі еволюції виробилися ферменти, які розкладають етанол, що утворюється при ферментації з фруктози та інших простих цукрів.
У 2018 році біологи з Копенгагенського університету в дослідах на мишах встановили, що алкоголь сприяє виробленню в печінці тварин гормону FGF21 (фактор росту фібробластів 21). Він запобігає зневодненню при отруєнні етанолом, стимулюючи споживання води, і допомагає уникнути пошкодження печінки.
Експерименти на гризунах та приматах довели, що FGF21 загалом пригнічує потяг до алкоголю, впливаючи на певну популяцію нейронів головного мозку. Мавпи-верветки, які отримували курс ін’єкцій цього гормону, випивали на 50% менше, ніж особини, які мали такий самий доступ до спиртного.
Однак, досі не було відомо, чи можна використовувати FGF21 як ліки від сп’яніння.
Нейронна реакція
У новому дослідженні вчені з Південно-Західного медичного центру Техаського університету довели, що цей гормон відіграє важливу роль у знятті шкідливих наслідків впливу етанолу. Він не лише бере участь у метаболізмі алкоголю, а й посилає сигнал у мозок для запуску біохімічної реакції захисту від інтоксикації.
Результати показують, що мозок – основне місце дії FGF21. Зараз ми більш детально вивчаємо нейронні шляхи, за допомогою яких FGF21 має протверезну дію.
Автори створили лінію лабораторних мишей, позбавлених FGF21. Щоб відновитись після впливу етанолу, їм потрібно вдвічі більше часу. У них довше, ніж у особин з контрольної групи, зберігалися ознаки порушення свідомості та втрати рівноваги. І навпаки, додаткові ін’єкції антиалкогольного гормону прискорювали процес одужання. У цьому реакції розщеплення алкоголю в усіх тварин відбувалися з однаковою швидкістю.
Подальший аналіз показав, що FGF21 проникає через гематоенцефалічний бар’єр і впливає на рецептори у специфічній частині мозку, яка називається блакитною плямою. У цій області виробляється норадреналін – гормон, який називають “медіатором неспання”. Він регулює пильність, відповідає за пробудження від сну та екстрену мобілізацію організму (так звану реакцію “бий або біжи”).
Як правило, алкоголь пригнічує нейронну активність у блакитній плямі та вироблення норадреналіну. Звідси сонливість і втрата м’язової координації. Гормон FGF21 блокує цю реакцію.
Вчені перевірили, чи працюватиме він так само при впливі на центральну нервову систему інших препаратів, які мають розслаблюючу дію, таких як кетамін, діазепам або пентобарбітал. Але виявилося, що FGF21 ефективний лише проти етанолу.
Схема дії гормону FGF21 при алкогольній інтоксикації
Ліки від пияцтва
Білки сімейства FGF21 є і в людини. Вони виробляються печінкою та беруть участь у багатьох біологічних процесах – від ембріонального росту та регенерації до розвитку пухлин – і через нейронні ланцюги регулюють споживання солодкої їжі.
Повногеномні дослідження виявили значне підвищення рівня FGF21 у плазмі крові людей після тривалого вживання алкоголю. Експеримент проводили під час пивного фестивалю Октоберфест у Німеччині.
Вчені майже впевнені, що у людей цей гормон, як і у мишей, стимулює вироблення норадреналіну і в майбутньому на основі FGF21 можна створити швидкодіючий препарат, який знімає симптоми алкогольного отруєння та захищає печінку. Однак, щоб переконатися в цьому, потрібні додаткові дослідження.
Безпека білка FGF21 для використання як лікарський препарат вже доведена. Зокрема, його тестували для лікування ожиріння та діабету.
Недобрий ранок
Дослідження показують, що лише 5% людей стійкі до алкоголю. Інші наступного дня після бурхливого застілля відчувають усі симптоми похмільного синдрому. Головний – зневоднення: алкоголь пригнічує вироблення антидіуретичного гормону, перешкоджає реабсорбції води нирками та призводить до надвиробництва сечі.
Коли зневоднення досягає критичного рівня, печінка починає сигналізувати про це посилено виробляти гормон FGF21, який активує нейронні зв’язки, що відповідають за почуття спраги. Але вчені рекомендують до цього не доводити, а допомагати організму заздалегідь.
Щоб внутрішні системи та органи швидше відновилися після алкогольної інтоксикації, біологи радять вживати більше рідини – приблизно одну склянку на кожну порцію випитого спиртного. Всупереч поширеній думці, енергетичні напої, соки чи курячий бульйон тут не підходять.
Можна пити мінеральну воду, особливо з високим вмістом натрію. Ще правильніше – приготувати розчин, який максимально близький до електролітичних властивостей до фізіологічних рідин. Для цього в літрі води потрібно розвести дві столові ложки цукру та три чверті чайної ложки солі.
Без спеціальних рекомендацій вітаміни чи мінеральні добавки краще не використовувати. До аспірину або парацетамолу варто ставитись з обережністю. Немає переконливих доказів, що ці препарати допомагають боротися із похміллям. Натомість є дані, що їх прийом у поєднанні з алкоголем здатний призвести до шлункової кровотечі та пошкодження печінки.
Є ще один простий і швидкий метод, який взагалі не потребує ліків. Канадські вчені довели, що через легені алкоголь виходить утричі швидше, ніж через печінку.
Прийом гіпервентиляції – глибокого та швидкого дихання – для зняття симптомів похмілля відомий лікарям давно. Але застосовують його обмежено. При форсованому видиху людина втрачає дуже багато вуглекислого газу, а це може спричинити запаморочення та втрату свідомості.
Раніше дієтологи назвали найнебезпечніші для серця алкогольні напої.
