Європейський Союз хоче взяти на себе зобов’язання захищати Україну у довгостроковій перспективі, повідомляє Politico з посиланням на план Європейської служби зовнішніх зв’язків.
Це план містить список зобов’язань з безпеки перед Україною на тривалий період.
Пропозиції охоплюють широкий спектр – від забезпечення зброєю Києва до продовження військової освіти та навчання бійців, обміну розвідувальними даними та допомоги у встановленні зв’язків між українськими та європейськими оборонними компаніями.
У майбутньому, як йдеться у проєкті документа дипломатичної служби ЄС, “членство України в ЄС саме по собі буде зобов’язанням у сфері безпеки”. Щоб допомогти їй досягти цього, ЄС має забезпечити “довгострокову та передбачувану фінансову підтримку”, щоб Україна могла відновитися.
“Чим більше ми говоритимемо про довгострокові зобов’язання, тим більше ми зможемо надіслати Путіну сигнал про те, що він не може розраховувати на європейську втому через вибори чи з якоїсь іншої причини”, — сказав виданню один із дипломатів ЄС.
Однак, додав дипломат, це не означає, що ЄС робить ставку на те, що війна триватиме.
Представник дипломатичного органу блоку заявив, що вони не коментують документи, які просочилися в медіа.
Крім ЄС, такі держави як США, Великобританія, Німеччина та Франція, працюють над створенням власної “парасольки” безпеки, яка дозволить іншим країнам приєднатися та взяти на себе різні зобов’язання щодо надання постійної військової допомоги Україні.
Окремо працює НАТО – йдеться про способи модернізації Збройних Сил України та підготовки приєднання України до військового альянсу.
У документі увагу приділили і військові підтримці Києва – офіційні особи невдовзі запропонують план створення спеціального банку для таких зусиль, розрахованих до 2027 року.
“Це буде основним елементом зобов’язань [ЄС] безпеки України у короткостроковій та довгостроковій перспективі”, – йдеться в план ЄС.
Відповідно до документа, лише цього року ЄС витратить 4 мільярди євро із фонду на допомогу Україні для закупівлі зброї. Згодом фонд має розвиватися, переходячи від відшкодування витрат на боєприпаси до субсидування спільних закупівель зброї ЄС та “складніших і найдорожчих систем озброєнь”.
Зокрема, у документі стверджується, що ЄС має “співфінансувати” спроби країн закупити ракети та винищувачі у рамках довгострокового плану щодо зміцнення протиповітряної оборони України.
Окремо в документі наголошується на масштабі військової підготовки, що надається з боку ЄС.
Цей документ є продовженням обіцянки, яку дали лідери ЄС після саміту у Брюсселі. У спільній заяві 27 глав країн блоку йшлося про те, що вони “готові разом із партнерами зробити свій внесок у майбутні зобов’язання України в галузі безпеки”.
У документі стверджується, що міцна єдність ЄС із Україною має екзистенційне значення, а війна з Росією називається “фундаментальним викликом європейського миру та безпеки”. У заяві також йдеться про те, що Росія “навряд чи відмовиться від своєї мети поневолити Україну”.
Нагадаємо, попри очікування від саміту НАТО у Вільнюсі його учасники не окреслили конкретні терміни щодо прийняття України. Як ідеться в комюніке заходу, від нашої держави очікують на реформи. “Ми зможемо надіслати Україні запрошення приєднатися до Альянсу, коли члени Альянсу погодяться і умови будуть виконані”, – зазначено в документі.
Президент Володимир Зеленський повідомив, що на другий день саміту заплановане перше інавгураційне засідання Ради Україна – НАТО. На заході також приділять увагу питанню оборони нашої держави.
