У Білорусі триває судовий процес над правозахисниками, яких звинувачують у фінансуванні антиурядових протестів і контрабанді коштів. Серед тих, кого обвинувачують лауреат Нобелівської премії миру 2022 року Алесь Беляцький. Він та інші правозахисники усі звинувачення відкидають і називають їх політичним переслідуванням з боку режиму Олександра Лукашенка, передає Білоруська служба Радіо Свобода.
- У Мінську 5 січня розпочався процес над лауреатом Нобелівської премії миру, головою правозахисного центру «Весна» Алесем Беляцьким, його заступником Валентином Стефановичем та координатором кампанії «Правозахисники за вільні вибори» Володимиром Лабковичем.
- Правозахисників звинувачують у фінансуванні антиурядових виступів та контрабанді коштів.
- Їм загрожує від 7 до 12 років ув’язнення.
- Дмитра Соловйова, який перебуває за кордоном, судять заочно.
- Лідери «Весни» звинувачення відкидають, називаючи справу політичною помстою режиму Олександра Лукашенка.
- Правозахисників утримують під вартою із 14 липня 2021 року.
- Алесь Беляцький у 2007-2016 роках був віце-президент Міжнародної федерації за права людини. У 2011 році його вже засудили в Білорусі до 4,5 років в’язниці з конфіскацією майна за нібито приховування доходів в особливо великому розмірі.
- Правозахисний центр «Весна» Біляцький створив 1996 році і досі залишається його головою.
- За 26 років центр надавав юридичну, консультаційну та матеріальну допомогу тисячам людей, допомагаючи їм захистити свої громадянські права.
На процесі, який розпочався 5 січня у Мінську, звинувачених утримують у металевій клітці. Процес відкритий, але усіх, хто на нього приходить, переписують. На процесі є представники білоруських пропагандистських ресурсів.
Політв’язні попросили вести процес білоруською мовою, але суддя Марина Запасник відмовилася задовольнити клопотання, пославшись на те, що в Білорусі дві державні мови. При цьому вона дозволила всім трьом продовжувати говорити у суді білоруською.
Прохання правозахисників зняти з них наручники розглянуто не було.
«Війна в Україні перевернула на себе увагу міжнародних ЗМІ та лідерів країн. Тема Білорусі ніби відійшла на другий план, а разом із нею – арешти та репресії всередині країни, – вважає професор східноєвропейської історії Університету Альберти Девід Марплс. – І це дало Лукашенку та його режиму можливість виносити лідерам опозиції дуже тривалі та суворі тюремні терміни, по суті –будь-кому, хто якимось чином перейшов дорогу режиму.
А Беляцький, безперечно, найбільша постать, нещодавно удостоєна Нобелівської премії, завдяки чому він став відомим у всьому світі. Це правозахисник, який не давав спуску режиму протягом усіх 25 років, які є «Весна» . Дехто може вважати його мучеником. Однак це людина, яка вже проходила через суди, і вона одразу порушує питання, які можуть привернути міжнародну увагу. Наприклад, вимога мати перекладача з російської на білоруську мову. Що, звичайно, трохи провокаційно, тому що я вважаю, що його російська не менш хороша. Але він наполягає на тому, що в Білорусі ви повинні мати право навіть у суді використовувати свою рідну мову, а не мову сусідньої держави».
«Рекордна справа»
Ця політична справа режиму Лукашенка вже має рекордні 283 томи матеріалів, по 300 сторінок кожен.
У судовому процесі проходить близько 100 свідків, по всій країні проведено 120 обшуків.
Це просто ще один цвях у кришку труни Лукашенка з погляду відкритості Заходу чи його президентства для всього народу
«Коли ви бачите, як такі видатні, хоробрі та чесні люди зазнають показового суду, це викликає найсильніше обурення та засудження, – каже колишній посол США у Білорусі Кеннет Яловіц. – Лукашенко таким чином намагається показати, який він крутий. Два роки тому він ледве не втратив владу, і тепер це його спосіб сказати: я при владі, я можу робити все, що завгодно – судити цю людину, яка виступає за західні цінності, демократію, права людини, і показати, що в Білорусі закони – це правила, які встановив я – Лукашенко. Це просто ще один цвях у кришку труни Лукашенка з погляду відкритості Заходу чи його президентства для всього народу, а не лише для головорізів та бандитів із його спецслужб».
60-річний Олесь Беляцький не вперше за ґратами. Усього за роки активної громадської та правозахисної діяльності Беляцького притягували, фальсифікуючи справи, до кримінальної відповідальності понад 20 разів.
У 2022 року Алесь Беляцький став лауреатом Нобелівської премії миру поряд із українським «Центром громадянських свобод» та правозахисниками з російського «Меморіалу».
7 жовтня нагороду за Біляцького отримала його дружина Наталія Пінчук.
