Серед відверто поганих чи просто посередніх відеоігор існує категорія проектів, які на стадії анонсу серйозно цікавили своєю концепцією. Однак через відсутність фінансування, часу або просто таланту і креативності розробників цікава на папері ідея оберталася розчаруванням.
Ліга.Тех зробила добірку ігор із цікавим задумом, який був зіпсований реалізацією.
Друга світова війна за дві години. Turning Point: Fall of Liberty (2008)
Колосальний успіх Call of Duty (CoD) та Medal of Honor призвів до появи величезної кількості шутерів на тему Другої світової війни протягом 2000-х. У той час як більшість розробників слідували реальним битвам і операціям, студія Spark Unlimited запропонувала гру про альтернативну версію протистояння, де Черчілль загинув у 1931 році (політик тоді дійсно потрапив у ситуацію, що ледь не коштувала йому життя). Третій рейх після окупації Європи, Північної Африки та Близького Сходу розпочав вторгнення до США на початку 1950-х. Протагоністом Turning Point (TP) виступав будівельник Ден Карсон, який приєднався до сил опору.
Головною проблемою TP став ігровий процес. Це був прямолінійний бойовик у дусі Call of Duty з регенерацією здоров’я та не надто розумними суперниками. На відміну від франшизи Activision, ця гра не могла похвалитися відчуттям масштабу, ні окремими цікаво поставленими епізодами. Сюжет гри теж був досить посередньою військовою історією.
Вишенька на торті – проходження сюжетної кампанії займало лише дві години, що вдвічі менше навіть у порівнянні із серією CoD. Гра ще містила мультиплеєр із двома режимами, чотирма картами та максимум вісьмома гравцями на матч. На тлі оригінальної CoD: Modern Warfare, що вийшла роком раніше, все вищеописане виглядало як невдалий анекдот.
Справді цікавий шутер про альтернативну історію Другої світової геймери побачили лише у 2014 році з перезапуском Wolfenstein. Ну а TP цілком заслужено канула в Лету.
Шпигунська гра без досвіду. Alpha Protocol (2010)
Рольова відеогра про шпигунів, та ще й від студії Obsidian Entertainment, що подарувала нам Star Wars: Knights of the Old Republic II, Fallout: New Vegas, Neverwinter Nights II та безліч інших прекрасних ігор у цьому жанрі. Здавалося б, що може йти не так?
Гра мала не надто оригінальний, але цікавий сюжет, добре прописані діалоги, можливість впливати на розвиток подій, а це вже створювало реграбність – бажання пограти знову. Ложкою дьогтю була дуже слабка бойова механіка – давалася взнаки відсутність необхідного досвіду у розробника. Також багато місій у грі були досить нудними, тому Alpha Protocol так і не зміг скласти конкуренцію Metal Gear Solid та Splinter Cell у ніші шпигунських ігор, а Obsidian надовго пішла у розробку класичних RPG.
Сумні місії у Brink (2011)
Перша спроба компанії Bethesda всерйоз заявити про себе у ніші онлайн-ігор. Проект мав відразу кілька цікавих фішок.
По-перше, відсутність класичної кампанії на одного гравця – сюжетні місії були інтегровані з мультиплеєром. По-друге, наявність паркуру від першої особи та вертикального геймплею. По-третє, широка кастомізація бійця. Можна було налаштувати навіть статуру свого підопічного, і це вплинуло на ігровий процес: кремезні бійці мали більше здоров’я, могли використовувати будь-яку зброю, але рухалися повільніше і не могли паркурити. У той же час худорляві – рухалися швидше, носили лише легку зброю та мали найменший запас HP.
Для любителів збалансованості була середня статура. На додаток до цього був цікавий стиль та антураж – плавуче місто, де люди рятувалися від наслідків глобального потопу.
Однак після релізу з’ясувалося, що місії нудні в плані сюжету і банальні в плані завдань, система класів ні на що не впливає, а простору для реалізації паркуру не так багато. Гра отримала посередні оцінки і вже за шість років була переведена в категорію free-to-play.
Комерційна невдача. Remember Me (2013)
Дебютна гра французької студії Dontnod Entertainment, яка ледь не стала останньою. Це фантастичний екшен від третьої особи про майбутнє, в якому було освоєно технологію запису, передачі і навіть зміни спогадів. Протагоністка – дівчина на ім’я Нілін, яка працювала мисливцем за спогадами і тепер вирушає в квест по футуристичному Новому Парижу, щоб відновити стерту пам’ять.
На стадії анонсів Remember Me (RM) виглядала як одна з найяскравіших відеоігор про кіберпанку з часів Deus Ex: Human Revolution. Гра відрізнялася симпатичним дизайном та цікавим сюжетом, не позбавленим сильних емоційних моментів. Однак геймерів розчарувало те, що розрекламована маркетологами механіка втручання та модифікації спогадів людей у грі зустрічається кілька разів і у певних місцях.
Багатьом гравцям також не сподобалася реалізація механіки конструювання власних комбо, коли гравець вибирав послідовність ударів та бонус за виконання. Крім того, дратувала камера, яка могла дивно поводитися в деяких боях, і подекуди надмірні спецефекти. RM обернулася комерційною невдачею: знадобилося три роки, щоб досягти позначки 1 млн проданих копій. Зрештою студію врятувала випущена через два роки інтерактивна драма Life is Strange. Тоді ж розробники озвучували намір випустити сіквел, але далі за розмови справа не зайшла.
“Зламаний звук”. The Quiet Man (2018)
У цього екшену в основі була не просто оригінальна, а й навіть шляхетна місія – показати мало представлену у відеоіграх тему життя людей з інвалідністю. Роком раніше вийшов схожий за своїм планом проект Hellblade: Senua’s Sacrifice. Той на кілька годин давав геймерам відчути себе в шкурі людини, яка страждає на психологічні розлади. The Quiet Man (TQM) мав відобразити щоденний досвід глухих людей.
Для цього з гри видалили майже всі звуки та субтитри, зламавши таким чином всю сюжетну частину. І це при тому, що гра тяжіє до жанру інтерактивної драми: з двох з половиною годин хронометражу на геймплей припадає лише 40 хвилин, решта часу – кат-сцени з живими акторами. Тобто майже все проходження геймер відчував себе людиною, яка дивиться фільм зі зламаним звуком.
Сам ігровий процес TQM зводиться до прісних рукопашних боїв у безликих декораціях. Після серії Batman Arkham та Sleeping Dogs випускати таке було просто соромно. Іронічно, що після першого проходження відкривався режим проходження гри зі звуком, але це не рятувало ситуацію. Гра стала одним із найбільш розкритикованих релізів 2018 року від великого видавця, причому критики та геймери були майже одностайні в оцінках.
Читайте також
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею та натисніть Ctrl+Enter.
