За 2022 рік у Діє з’явилося кілька нових електронних документів та функцій, зокрема пенсійне посвідчення, компенсації за пошкоджене через бойові дії майно та є Документ – замінник паспорта. Хоча через вторгнення РФ роботу держави у смартфоні довелося скоригувати, Мінцифра продовжує вдосконалювати Дію та навіть передає її іншим країнам.
“Діджил став номер один, а офлайн – номер два”, – говорить Мстислав Банік, керівник з розвитку електронних послуг у Мінцифрі, про роль цифрового середовища під час великої війни.
Ліга.Тех поговорила з Мстиславом Баніком про військовий квиток у Діє, про те, як Естонія, яка вчила Україну бути цифровою, тепер переймає наш досвід і що буде з Різдвом.
Минулого тижня ви спростували повідомлення про роздачу повісток через Дію, але натякнули на електронний військовий квиток. Коли на нього чекати?
Про повістки в Діє не йдеться. Постанова Кабміну про військовий облік призовників і військовозобов’язаних, яка вийшла в грудні, просто впорядкувала прийняті з 2016 року норми військового обліку.
Поки що ми не в процесі розробки електронного військового квитка. Зараз це відкрите питання з Міноборони – коли ми розпочнемо цей проект, якими будуть його деталі тощо.
Щодо реєстрів військовозобов’язаних – вони існують, але є питання з актуальністю всіх даних. Вони актуальні про людей, які змінювали місце реєстрації або служили після 2014 року. Був план щодо наповнення реєстрів.
В останні роки проходив перехід від паперових до електронних форм даних щодо військовозобов’язаних. Якраз перед вторгненням Мінцифра запускала електронну зміну місця реєстрації, і в цій послузі у нас проходив обмін із реєстром.
Підписуйтесь на LIGA.Tech у Telegram: головні новини світу технологій
При військовому становищі військовозобов’язані не можуть змінювати місце реєстрації, тому послуга після презентації на Diia Summit 8 лютого 2022 року зупинена і запускатиметься в дещо іншій формі.
Минулого року на саміті був перелік планів на рік. Чи є військовий квиток у списку планів?
Це дискусійне питання.
З минулорічного саміту пройшов майже рік. Скільки проектів довелося відкласти “на полицю” через російське вторгнення?
Сказати, що ми маємо невиконання плану, я не можу. Єдине що – ми дійсно повинні були унеможливити зміну реєстрації онлайн через воєнний стан. Решта працює “на ура”.
Від програми є смартфон довелося відмовитися?
Проект поки що став на паузу. Я впевнений, що ми повернемось до нього після перемоги. Мета його зрозуміла – забезпечити старше покоління базовими смартфонами. Але є питання щодо фінансування цього проекту. Під час війни це точно не нагальна потреба, коли потрібно купувати дрони та боєприпаси.
Один із важливих інсайтів за 2022 рік – діджитал став номер один, а офлайн – номер два. Завжди було навпаки. Офлайн був обов’язковим, діджитал – як опція. Війна показала, що смартфон може бути способом доставки сервісів до людини.
Саме у цьому розрізі весь світ робить переоцінку. Все робили ставки на веб-портали, але все зводиться до смартфона. Проект є Смартфон залишається актуальним, тому що в Діє зараз майже 4,5 млн користувачів з понад 18,5 млн – це люди віком від 60 років.
Перед вторгненням йшлося про електронні вибори. Як із ними пов’язана функція опитувань у Діє?
Опитування абсолютно не пов’язані із виборами, технічно вибори працюють інакше, це різні системи. Ми маємо кілька форм електронної демократії – петиції, відкрите місто, громадський бюджет. І переважно громадян мають можливість звернутися до уряду, місцевої влади, але немає зворотного зв’язку. Опитування – один із таких інструментів.
Далі ми будемо радитись у опитуваннях по роботі Дії. Раніше голова Мінцифри Михайло Федоров проводив подібні опитування у соцмережах. Перше опитування запустили саме після Diia Summit – за назвою програми з видачі безкоштовних смартфонів.
Я частіше чую від людей, що вибори мають бути онлайн
Центральні органи виконавчої влади та обласні органи влади можуть звертатися до Мінцифри із пропозицією створення опитування в Діє. Органи дають список запитань та відповідей, ми допомагаємо їм із запуском.
Опитуваннями про Різдво та Євробачення ми перевірили технічні деталі функції – кількість питань, довжина тексту. Але найважливішим із приводу опитувань є громадська думка. Я частіше чую від людей, зокрема журналістів, що вибори мають бути онлайн, але офлайн-форма також має зберігатись. Цікаво, що два роки тому все було зовсім навпаки.
Читайте також
Опитування про Різдво матиме якісь юридичні наслідки? Чи це було “для фана” чи для тестування функції?
Це загальне опитування Мінкульту та Мінцифри. Він може вплинути на перелік державних свят. Це не справа церкви, до нас не звертався Єпіфаній, щоб спитати, коли святкуватиме Різдво. Це питання лише світського спрямування. Я очікую, що наступного року вибір українців буде відображено у календарі, оскільки більшість обрала 25 грудня, ще частину обрали обидві дати. Я чув жарти, що якщо скасувати вихідний 7-го, то люди, які проголосували за дві дати, оберуть ту, де буде вихідний.
У вересні Мінцифра анонсувала допомогу Естонії у створенні місцевої Дії. Раніше Естонія була нашим “цифровим зразком”, а тепер ми їй допомагаємо?
Ми багато чого перейняли з досвіду Естонії щодо електронного уряду, як і весь світ. Ми користуємось деякими естонськими продуктами, серед них – “Трембіта”, шина обміну даними між цифровими реєстрами. Це естонська технологія, яка називається XRoad. Багато речей на порталі Дія також використовують естонський досвід.
Естонія прийшла до нас із відвертим запитом розвитку програми. Вони зробили класний ривок, але це було 10-15 років тому і Естонія не встигла вчасно стрибнути в мобайл. А ми це зробили. І для них немає сенсу винаходити те, що вже існує в Україні саме тому Естонія прийшла до нас.
Естонська сторона вибрала список функцій у Діє, які їх цікавлять, а ми обрізали Дію та передали їм код. Аналог для Естонії має запуститися у першому кварталі цього року. Наразі йде адаптація коду, підключення сервісу до естонських реєстрів, а також створення функцій, яких у нас немає. А у нас тривають переговори з іншими країнами, оскільки Естонія – не єдина країна, яка цікавиться Дією.
Минулого тижня у Діє запустили бета-тест програми з обміну старих ламп на LED-лампи. Це має допомогти у боротьбі з наслідками енергетичного терору РФ?
Бета-тестування стартує днями, всього набрано 2000 осіб на тест у Вінниці, Львові, Одесі та Черкасах. У пілотному проекті – 15 мільйонів лампочок від ЄС. Ідея програми – замінити старі лампочки розжарювання, які створюють велике навантаження на енергосистему України. За підрахунками, зміна всіх ламп розжарювання на LED знизить енергоспоживання майже на 10%.
За програмою можна замінити п’ять лампочок розжарювання сучасними лампами, вибрати тип цоколя та замовити їх на відділення Укрпошти. Повноцінний запуск намічено орієнтовно на кінець січня, після чого проект розшириться на інші регіони.
Цим проектом займається Мінекономіки, ми даємо можливість записатися через Дію, а Укрпошта забезпечує логістику та видачу. ЄС є постачальником лампочок.
Однією з “військових” функцій Дії минулого року стало подання заяви про компенсацію пошкодженого через бойові дії житла. Скільки людей нею скористалося?
Понад 300 тисяч заяв подали через програму, через портал – понад 17 300. Це люди з різних регіонів, деякі з них завантажували фото знищених чи пошкоджених будинків. Держава таким чином сповіщатиме їх про відновлення будинків. Бувають різні випадки – будинок не підлягає відновленню, хоча половина зруйнована, буває, що є руйнація, а конструкція, що несе, ціла.
У чому головна цінність послуги з відшкодування пошкодженого чи зруйнованого майна? Це не те, що ти подав заяву, і тобі скинули гроші на карту. Однією з основних проблем є формування реєстрів власників пошкодженого майна. Є люди, які виїхали 24 лютого або перед цим, і вони не перебувають удома або навіть не знають про пошкодження. Органи місцевого самоврядування та обласні військові адміністрації повинні зв’язатися з власниками та повідомити їх, що будівлю буде знесено або перебудовано. У цьому й допомагає функція в Діі – тому ми збираємо адресу електронної пошти та номер телефону під час подання заявки на відшкодування.
У 2022 році у Діє з’явилися військові облігації з назвами тимчасово окупованих міст та регіонів. Одне з міст із військових облігацій, Херсон, уже деокуповане. Чи будуть нові міста у облігаціях?
Продажем військових облігацій займаються партнери проекту, банки та брокери. Вони запускають облігації на певний період із певною процентною ставкою – це спрощує процес.
За статистикою, українці вже придбали облігацій на 270 млн. грн.
Я впевнений, що з’являтимуться нові міста – це частина маркетингової складової військових облігацій. Якщо відкрити список облігацій у профільному додатку – то ти не зрозумієш нічого з їхніх назв та останнє, що захочеш – їх купувати. За допомогою назв окупованих міст ми зробили їх більш зрозумілими та доступними для людей.
За статистикою, українці вже придбали облігацій на 270 млн. грн. Динаміка така – спочатку люди переважно купували короткострокові облігації – на три, шість місяців. Ми побачили, що після отримання виплат багато людей відразу придбали нові довгострокові облігації. Люди довіряють процесу, зростає їхня фінансова грамотність.
Також ми помітили, що після кожного обстрілу у жовтні-листопаді у кілька разів стрибала кількість донатів на армію та кількість придбаних облігацій.
Що нового з’явиться у Діє цього року?
У нас у тестуванні в додатку зараз оцінка якості вилучення про місце проживання. Ти замовив витяг, воно прийшло – потім Дія запитує, чи тобі сподобався процес отримання послуги. Поступово ми будемо вводити відгук до всіх послуг Діє – це допоможе знайти слабкі місця і покращити сервіс.
Працюємо також над заміною посвідчення водія, з минулого року – над розмитненням. Це складний процес, сам факт розмитнення вершина айсберга. Зміни, що дозволяють ввести електронне розмитнення в Діє, передбачають безліч інфраструктурних та процедурних змін, зокрема на стороні митниці.
Ще у нас запуститься заява на шлюб на порталі Дія після бета-тестування. З гарячого – це все, про що можна говорити, а про що не можна – скоро з’явиться. В цілому ми продовжуємо запускати послуги в Діє, актуальні в умовах воєнного стану.
Читайте також
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею та натисніть Ctrl+Enter.
