Кожен метр визволеної української землі дається потом і кровʼю наших воїнів. На Рівненщині постраждалим на фронті бійцям проходити реабілітацію допомагають собаки. Каністерапію у госпіталі для ветеранів війни практикують віднедавна, але фахівці запевняють – такі заняття дають відчутний ефект. Як це працює – бачили наші кореспонденти.
Пес на кличку Ройс слухняно виконує команди Андрія. Чоловік уже понад два місяці на реабілітації. Після тяжкого поранення в голову відмовили руки й ноги. Бійцю важко говорити. Проте спільну мову з Ройсом він одразу знайшов.
Андрій, військовослужбовець:
– Такий чотирилапий лікар як Вам? – Взагалі супер. Супер (гладить собаку). Чемний. Це емоційно ну розрядка.
Добре. Це – Ройс. Біла швейцарська вівчарка. Йому три роки.
Анастасія розповідає – її домашній улюбленець спочатку допомагав лікувати її сина, згодом Ройса стали залучати до роботи з іншими дітьми. Тепер – він хвостатий психолог для поранених бійців.
Анастасія Нагорна, волонтерка:
Його протестували. Він ідеально підійшов. Так як він пес спокійний, соціалізований. Дуже хороша віддача як від хлопців, так і від нього. Я думаю в нас виходить класна співпраця.
Надія Речун, психологиня:
Для пацієнтів з черепно-мозковими травмами такі от як в Андрія – це допомагає в рамках ерготерапії. Тому що за допомогою правої руки, яка в нього зараз не функціонує, ну погано функціонує, він може погодувати тварину, погладити. Він став більше спілкуватися, оскільки навіть тут треба давати команди.
Заняття з каністерапії у шпиталі, де реабілітують військових, проводять волонтери. У команді – з десяток чотирилапих помічників. Усі пройшли спеціальний відбір.
Вікторія Пирогова, кінологиня:
Собака-терапевт на відміну від таких собак не може мати агресії до інших людей. Не має мати, як я казала,зооагресії до інших тварин. Вони мають бути комунікабельні з бажанням спілкуватися з чужими людьми, з хлопцями, з дітьми і мають бути дуже стресостійкі.
Серед поранених – багато охочих проходити сеанси каністерпаії. Роману – до вподоби мати справу з великими породами собак.
Роману всього 22. Цьогоріч – на початку лютого – потрапив під ворожий обстріл недалеко від Бахмута. У шпиталі вже третій місяць – собаки для нього тут стали розрадою.
Роман Зубов, військовослужбовець:
Вони дають позитивні емоції на день, якось розслабляють. Я собак сам по собі люблю. Хотів собі колись завести і коне корса. Но пішов на срочку служити, потім війна, так і не зміг.
Белла – новачок у каністерапії. Щоб стати хвостатим психологом, пройшла спеціальну підготовку. Тепер сповна віддається роботі з бійцями. До кожного пацієнта – має свій підхід.
Алла Лосік, керівниця проєкту каністерапії:
Цей проєкт розпочався чотири роки тому – ми почали працювати з дітьми і побачили достатньо великий ефект від взаємодії з собаками. Ми пройшли навчання міжнародне, отримали сертифікати.
Андрій Бурачик, начальник госпіталю:
Ми це почули від наших партнерів з-за кордону. В нас появилась така думка, щоб запровадити. Якраз співпало, що є волонтери, які нам в цьому допомогли. Пацієнтам це приносить відпочинок, задоволення і реабілітацію.
Каністерапія чи лікування творчістю… Лікарі кажуть – готові запроваджувати будь-які методи реабілітації, аби тільки це допомагало пораненим бійцям якнайшвидше поверталися до повноцінного життя.
