Шрами війни: хто та як лікує українських героїв від опіків та поранень

Загоїти шрами війни допомагають українцям команди лікарів. Ольга Осадча – бойовий медик. Жінка потрапила під обстріл на Донецькому напрямку. Вона думала, що померла, а потім боялася подивитися в дзеркало. Проте фахівці скоїли диво. Наш наступний сюжет – про тих, хто рятує від опіків та поранень.

Ольга Осадча – бойовий медик 56 окремої мотопіхотної Маріупольської бригади:

Так раділа, що я живу да, що я вижила, я вижила просто в пеклі.

Ольга розповідає нам про бої на Донецькому напрямку. Це щоденні втрати серед бійців. Щодня – поранені, яких треба евакуювати. В один із таких пекельних днів бойовий медик потрапила під обстріл.

Ольга Осадча – бойовий медик 56 окремої мотопіхотної Маріупольської бригади:

Ми просто не доїхали, в нашу швидку прилетіла протитанкова ракета. Надзвук – це був гіперзвук от і пам’ятаю, що залила кров. Просто наскільки залила, як кран відкрити там, наприклад, на кухні от… І все, і все через декілька діб прийшла в себе в госпіталі Києва.

Певний час після поранення Ольга не могла навіть говорити.

Ольга Осадча – бойовий медик 56 окремої мотопіхотної Маріупольської бригади:

Було дуже важко тим, що мені вважалося, що от продовжується. Розумієте, продовжується обстріл. Мені вважалося, що на мене весь час падає земля, що воно щось да, що воно щось зривається, що воно щось горить постійно.

Коли ж поволі прийшла до тями – новий шок! Ольга побачила себе у дзеркалі.

Ольга Осадча – бойовий медик 56 окремої мотопіхотної Маріупольської бригади:

Я в той час чесно вам скажу, я померла. Ну це просто… правої сторони обличчя, її просто не було, це була просто це таке місиво.

Врятувати життя важкого пацієнта – задача номер один, яку беруться вирішувати хірурги. Але що робити з численними шрамами, які часом до непізнаваності змінюють зовнішність? Допомогти Ользі взялися фахівці пластичної хірургії.

Сергій Хаустов – пластичний та естетичний хірург вищої категорії:

Це був досить складний випадок. Я вирішив їй допомогти. Це був забор жиру з тіла. Це був ліпофілінг верхньої повіки. Це був ліпофілінг та наноліпофілінг щелепи. Це був і мікроблейдинг. У неї було ще 2 підборіддя, було 2 підборіддя внаслідок того, що травма була на нижній щелепі.

Сергій – один із багатьох естетичних хірургів, що долучилися до волонтерського проєкту і допомагають постраждалим від обстрілів вилікувати шрами війни. Всі операції та процедури – проводять безкоштовно.

Олена Гриша – дерматолог:

Нашому проекту дійсно уже виповнилося один рік і за цей час багато чого зроблено. Ми вже маємо великий досвід, достатньо великий досвід по лікуванню постраждалих під час війни. Так, реабілітації рубців та інших пошкоджень і опікових в нас вже є дуже багато напрацювань, долучилося вже більше 34 клінік по всій Україні

Для учасників проекту організатори вже стали навіть проводити конференції та тренінги.

Олена Гриша – дерматолог:

Нещодавно також у нас був такий онлайн тренінг з психологами для лікарів, тому що насправді це попри те, що ти робиш лікарську справу, ти ще й емоційно дуже включаєшся в цей процес, і тут, якби ми ще вчимося, як налагоджувати, і ось цей контакт.

Косметологи, дерматологи, пластичні хірурги… Проект об’єднав фахівців різних напрямків. Лікарі переконані – саме це дозволяє досягти максимального ефекту в лікуванні пацієнтів. На обличчі в нашої героїні – вже майже не залишилося слідів від травм.

Олена Гриша – дерматолог:

Ми маємо наразі вже дуже гарні результати. Рубців стає менше, вони стають менш помітні. Це досить кропітка робота. Ми працюємо практично кожен місяць – це і лазерне лікування, це і полінуклеотиди, це і плазма, це і заповнення.

Ольга розповідає – пройшла складний та довгий шлях. Перша допомога, кілька операцій, потім реабілітація… Лікарі кажуть – звісно, багато чого зробили вони. Але ще один секрет успішного результату – те, що весь свій складний шлях наша героїня здолала, не втрачаючи оптимізму.

Previous post Табори для ПВК Вагнера будують у Білорусі — там розмістять 8 тисяч людей, подробиці, карта
Next post «Така ситуація, що хотілося кричати». Як живе нацпарк “Кам’янська Січ” після деокупації і підриву Каховської ГЕС