Як живуть звільнені від російської армії села Херсонської області? Що розповідають місцеві жителі про період окупації? Коли може бути звільнений Херсон і лівобережна частина області? Та як реагують російські військові на наступ ЗСУ? Це зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Збройні сили України з 1 жовтня взяли під контроль 29 населених пунктів на херсонському напрямку, повідомив 6 жовтня заступник начальника Головного оперативного управління Генерального штабу ЗСУ Олексій Громов. За його словами, «російські військові на Херсонщині за рахунок резервів намагаються контратакувати, щоб стримати наступ українських військ і відновити втрачене положення».
- 4 жовтня оперативне командування «Південь» повідомило, що Збройні сили України звільнили від окупації вісім населених пунктів у Бериславському районі Херсонської області – це Любимівка, Хрещенівка, Золота Балка, Біляївка, Українка, Велика Олександрівка, Мала Олександрівка та Давидів Брід.
- Наступного дня президент України Володимир Зеленський повідомив про звільнення лише за добу 5 жовтня ще трьох населених пунктів на Херсонщині – Нововоскресенська, Новогригорівки та Петропавлівки.
- Міністерство оборони Росії 4 жовтня непрямо підтвердило відступ своїх сил на 30 км на Херсонщині. Російське видання «Агентство» повідомило, що карта бойових дій, яку 4 жовтня показало Міноборони РФ, свідчить саме про відступ російських військ. За даними видання, на карті на Херсонщині лінія фронту напередодні проходила біля населених пунктів Давидів Брід, Добрянка та Золота Балка. 4 жовтня російське Міноборони показало, що під контролем російських окупантів перебуває територія приблизно до лінії між Давидовим Бродом та Дудчанами.
- В американському Інституті вивчення війни 5 жовтня зазначили, що продовження контрнаступу українських сил на півночі й півдні, ймовірно, змусить Кремль віддавати пріоритет обороні одного району операцій за рахунок іншого.
«Жодної цілої шибки не знайти»
Голова Херсонської обласної ради Олександр Самойленко у коментарі «Новинам Приазов’я» розповів, що звільнені села перебувають у «жахливому» стані.
Вся інфраструктура зруйнована в цих населених пунктах і взагалі руйнувалися всі дороги, адмінбудівлі, школи, лікарні
«Вже підтверджено Генштабом, що дійсно звільнено близько 500 квадратних кілометрів Херсонської області. Якщо казати, в якому стані перебувають ці населені пункти, які звільнені, то це дуже жахливий стан. Дійсно, окупанти не церемонились ні з будівлями, ні з адміністративними, ні з приватними», – каже Самойленко.
«Не знаю, чи шукали вони ворогів там, чи просто виміщали злобу, але вся інфраструктура зруйнована в цих населених пунктах і взагалі руйнувалися всі дороги, адмінбудівлі, школи, лікарні. Якщо казати, що, мабуть, жодної цілої шибки на всій цій території знайти дуже важко», – додав він.
Самойленко зазначив, що до звільнених сіл організована гуманітарна допомога. Крім того, місцевим жителям надається можливість евакуюватися.
«На тих територіях, які сьогодні звільняються, так би мовити, з коліс, так само вже їде і державна допомога, і волонтерські організації, вони в гарному сенсі сьогодні змагаються один з одним, хто скоріше, хто найширшу допомогу надасть тим людям, які залишилися», – розповів голова облради.
За його словами, більшість людей, які перебувають на окупованих територіях, це літні люди або люди, які з якихось причин не змогли виїхати під час евакуації з цих населених пунктів.
«Тому сьогодні налаштована евакуація всіх у бік Кривого Рогу і Запоріжжя і в інші міста України, щоб пом’якшити ті всі виклики, які виникли після того, як все було звільнено. У містах та селищах немає води, світла, там, де проведено, немає газу. І найкращі заходи – це евакуація цих людей і виведення із зони активних бойових дій, тому Херсонщина звільнюється, але питання соціального характеру, побутового характеру, вони існують», – додав Самойленко.
Голова Херсонської облради розповів, що на звільнених територіях, де це можливо, починають відбудовувати комунікації: «Там, де це неможливо, – встановлюються генератори, підключаються необхідні будівлі, які зберегли деякі функції, скажімо так, будівля для того, щоб проживати, мешкати спокійно. Життя потроху відновлюється».
Закликаю поки що виїхати і дати можливість військовим дійсно зачистити ту територію
Втім, чиновник закликає жителів звільнених населених пунктів зараз виїхати звідти.
«Всіх мешканців деокупованих територій, я закликаю поки що виїхати і дати можливість військовим дійсно зачистити ту територію, подивитися, щоб там не було ситуацій із замінуваннями. Впевнений, що зовсім скоро вони повернуться до своїх місць проживання і будуть жити спокійним цивільним життям, як це було до початку повномасштабної агресії», – зазначив голова облради.
«Люди повертаються та готуються до зими»
Олександр Самойленко розповів, чи можливо підготувати звільнені села до опалювального сезону.
Будемо намагатися забезпечити людей, наскільки це можливо, пічками
«Всі населені пункти, які звільнюються, повністю газифіковані, але там газопостачання немає. Ми розуміємо, що в селах дуже багато будівель, які мають альтернативне опалення, це якісь пічки. Крім того, військова адміністрація замовила об’єм альтернативних таких пічок, які споживають мінімальну кількість палива, але віддають максимальну кількість енергії. Тому будемо намагатися забезпечити людей, наскільки це можливо, такими пічками», – зазначив він
«Тому одна з причин, чому ми просимо виїхати з тої території, – для того, щоб ми могли забезпечити їм гідне життя за межами окупованих територій і взагалі подивитися, наскільки ці території, які залишилися, прийнятні взагалі для життя надалі», – наголосив Самойленко.
Голова Херсонської облради також додав, що в багатьох звільнених населених пунктах зруйновані інфраструктурні об’єкти.
«Зруйновані будинки, школи, лікарні. Лікарні, школа – це центр цивілізації в населеному пункті. Якщо ми повертаємо людей, то ми повинні пообіцяти, що вони отримають хоча б первинну медичну допомогу, гідну кількість харчів, засобів гігієни. Якщо людина не зможе там отримати це при зруйнованій інфраструктурі, якщо ми це будемо робити, щоб забезпечити декілька людей усім необхідним, треба ставити під загрозу життя інших людей. Я відверто кажу, що нам простіше відвезти цих декілька людей, які залишилися, в безпечне місце і забезпечити принаймні на час відновлення інфраструктури», – пояснив Самойленко.
Голова Бериславської районної ради Дмитро Сливченко розповів «Новинам Приазовʼя», що у звільнених селах зараз перебувають близько третини жителів. Гуманітарну ситуацію, яка там склалася, він називає «критичною».
Якщо не змогли окупанти щось витягти, то розбивали, ситуація катастрофічна
«Зі слів наших військових, дай боже їм здоров’я, кожне село, яке звільнили, розграбоване, розбите. Світла немає, магазинів немає, зовсім нічого немає. Ті будинки, які були й наші люди виїхали, – розграбовані. Якщо не змогли (окупанти – ред.) щось витягти, то розбивали, ситуація катастрофічна», – описав стан звільнених територій Сливченко.
«Зараз багато повертатися почали, люди чекали довго достатньо і хочуть повернутись додому, багато хто повертається. Це небезпечно на даний час, але люди як люди, хочуть потрапити додому», – додав він.
Місцеві жителі налаштовані оптимістично і готуються до зими, каже голова Бериславської районної ради.
«Люди дуже оптимістичні, повертаються, вже будують, перекривають дахи, чекають на будматеріали, які їм там частково надають: фанеру, шифер, таке, що можливо надати. Але люди налаштовані швидко все налагодити і жити далі», – зазначив він.
Що люди розповідають про окупацію?
За словами Дмитра Сливченка, про період окупації люди розповідають «жахливі» речі.
«Те, що заганяли (окупанти – ред.) людей у підвал і самі жили в їхніх будинках, кого зовсім виставили за двері та казали: «Тепер ми тут будем жити». Люди розповідали, що окупанти дивувались асфальту по селах, освітленню, яке є на вулицях. Дивні люди, це не люди, це якісь хижаки, дикуни», – розповів голова Бериславської районної ради.
Людей по селах, зазвичай це молоді хлопці 18–35 років, багато позникало. Яка їхня доля далі – невідомо поки що
Він також повідомив про зниклих жителів: «Те, що мені відомо, людей по селах, зазвичай це молоді хлопці 18–35 років, багато позникало. Яка їхня доля далі – невідомо поки що. За тортури не чув, а от за те, що люди пропадали – це чув. Поліція займається».
Жителька одного зі звільнених сіл – Новодмитрівки Великоолександрівської громади Херсонської області – Наталя Щетина розповіла, як помітила, що російські військові почали відступати.
«Зазвичай вони вже не їздили селом, а їздили об’їзною дорогою і цивільними машинами, легковими. А коли ми вже побачили, що їде військова їхня техніка і повністю завантажена їхніми солдатами, і вони їхали за селом, щоб їх ніхто не бачив, – ми зрозуміли, що вони тікають. Українських військових ми вже побачили на другий день. Вони йшли центральною вулицею, по дві сторони і ми всі вискакували, і раділи, і сміялися, і плакали, такі відчуття», – поділилася жінка.
Який транспорт у кого був, намагались його розкурочити, щоб вони не забрали
Вона також розповіла, як поводили себе російські військові, поки Новодмитрівка перебувала в окупації.
«Ми постійно були вдома, коли вони (російські військові – ред.) їхали, намагалися ховатися, робили так, щоб вони нас не бачили, з транспорту намагалися тільки на велосипедах їздити. Який транспорт у кого був, намагались його розкурочити, щоб вони не забрали, бо вони все забирали. В чужих хатах, де не було людей, забирали усі електроприлади, все забирали – і машини, розбивали їх. Їхали, розбили, залишили. Взяли іншу, розбили, знову залишили», – каже Наталя Щетина.
Волонтерам час від часу вдавалося доставляти до села необхідну допомогу, розповіла жителька. Через те, що мости підірвані, гуманітарку переправляли річкою.
«Потім одного волонтера розстріляли, Олега Шкуру. Він тоді намагався вивезти 8 людей, сюди товар, а туди людей. І його розстріляли. Після того дуже довгий час ніхто не їздив, не плавав. Але потім батюшка (священнослужитель – ред.) пішов і почав їх (окупантів – ред.) просити, щоб вони цю дорогу не обстрілювали, бо батюшку вони слухались. І батюшка йшов, коли наші везуть якісь передачі, і вони тоді не стріляють в той день. Привозили передачі, але тільки треба було ставати посеред дороги, відкривати багажник, вони в бінокль все перевіряли, а потім можна було все закривати і їхати», – поділилась жінка.
Те, що накоїли рашисти, розгрібаємо, усі адмінбудівлі, школи, садочки, наводимо порядки
Наталя Щетина розповіла, що так званий референдум російські сили у Новодмитрівці не проводили: «Референдуму взагалі не було, бо в нас бойові дії були, в нас постійно або в Великій Олександрівці гепало. Через бойові дії навіть ніхто не згадував про той референдум».
Новодмитрівка та інші села зазнали руйнувань, зазначила місцева жителька. За її даними, асфальт розбитий, школа з пробитим дахом, в сусідньому селі повністю згоріли магазин та клуб.
Зараз жителі Новодмитрівки намагаються ліквідувати наслідки окупації.
«Ми зараз готуємо їсти нашим солдатам. Те, що накоїли рашисти, розгрібаємо, усі адмінбудівлі, школи, садочки, наводимо порядки, кожен біля двору, бо раніше ніхто не міг, боявся навіть з двору вийти, тепер кожен потроху село своє вичищає від цієї чуми», – розказала жителька.
Загрози для окупантів у Новій Каховці
Міністерство оборони Великої Британії з посиланням на власну розвідку цього тижня повідомило, що Збройні сили України 2 жовтня розпочали новий етап наступальних дій у Херсонській області. Просуваючись на південь, українські підрозділи просунули лінію фронту ще на 20 км, головним чином, завойовуючи східний берег Інгульця та західний берег Дніпра, але поки не загрожуючи основним російським оборонним позиціям, зазначено у повідомленні британських військових. За їхніми прогнозами, російська армія, ймовірно, вбачатиме зростаючу загрозу у напрямку Нової Каховки як одну з найбільш актуальних проблем.
Міський голова Нової Каховки Володимир Коваленко розповів, як поводяться російські військові на території цієї громади.
«З того моменту, коли почався наступ ЗСУ, такий активний, повторна фаза, яка відбувається останні 10 днів, звичайно, це не могло не відобразитися на стані Нової Каховки, на поведінці тих ЗС РФ, які там знаходяться. Особливо це відчутно на правому березі в двох населених пунктах – Козацьке та Веселе, які також входять у Новокаховську міську територіальну громаду», – зазначив Коваленко.
«Там величезне скупчення, і техніки, і людей, і, зрозуміло, боєприпасів. І протягом останніх декількох днів це чутно, тому що наші ЗСУ працюють чітко і ці вибухи від Шилової до Козацької і в самих населених пунктах. Вони намагаються з лівого боку більше, наскільки їм вдається, перекинути якісь додаткові сили, які базувалися на лівому березі на правий. Але робота ЗСУ настільки чітко паралізувала їхню діяльність. Є такі елементи страху», – додав він.
Мер Нової Каховки має інформацію, що серед тих, хто співпрацював з окупантами, поширюються «панічні настрої».
Колаборанти, які думали, що вони набули іншого статусу і будуть там завжди, – сьогодні це паніка, страх
«Мене тішить, тому що колаборанти, які думали, що вони набули іншого статусу і будуть там завжди, – сьогодні це паніка, страх. Я точно вже знаю, що є їхні заправлені автомобілі, в які вони речі складають, щоб драпати. Я знаю, що вчора в десятій школі, корсунській школі, є такі і заяви, і вимоги, і істерики, що збирайте документи, будемо евакуюватися в Крим. Сьогодні гаряче під ногами», – поділився мер.
Жителі правобережної частини Херсонщини, яка ще перебуває в окупації, готуються до того, що в регіоні триватимуть бої, каже Володимир Коваленко.
Ті що не можуть виїхати, – в підвалах, облаштовують їх, заносять туди воду, продукти, закладають вікна, де можуть бути місця ураження і готуються до зустрічі ЗСУ з перемогою
«Основна концентрація рашистських (російських – ред.) збройних сил на правому березі, а ЗСУ виконують чітко свою роботу. Але в розмові з тими мешканцями, які залишилися, вони вже удосконалюють своє місце перебування. Ті, що не можуть виїхати, – в підвалах, облаштовують їх, заносять туди воду, продукти, закладають вікна, де можуть бути місця ураження і готуються до зустрічі ЗСУ з перемогою. Навіть, якщо це буде поки правий берег, хоча всі мріють, що це відбудеться без перерви», – додав мер Нової Каховки.
Нова лінія оборони російських військових
Військовий експерт, полковник запасу Збройних сил України Роман Світан вважає, що просування українських військових на херсонському напрямку стало можливим завдяки тому, що до того вони регулярно знищували сили й засоби російської армії у цьому регіоні.
В районі Херсонщини російські війська накопичили дуже багато сил останні півтора місяця. Туди були перекинуті війська ВДВ з ізюмського напряму
«На правому березі Дніпра, в районі Херсонщини, російські війська накопичили дуже багато сил в останні півтора місяця. Туди були перекинуті війська ВДВ з ізюмського напряму на херсонський. Для того, щоб провести успішний наступ, потрібно було зменшити щільність військ вогневим ураженням, що й було зроблено протягом півтора місяця», – зазначив експерт.
«Українські війська прийняли рішення наступати, але не у фронт зі сторони Давидова Броду на Берислав, а у фланг з півночі на південь вздовж Каховського водосховища. Саме така тактика привела до того, що росіяни вимушені були піти з північної частини цього угруповання, практично до Дудчан. Тобто, десь в районі половини Бериславського плацдарму на правому березі зараз звільнено від росіян», – зазначив Світан.
Далі російські військові будуть намагатися утриматися у Бериславі і в районі Каховської ГЕС, вважає експерт.
Найближчим часом українські війська підтягнуть артилерію, підтягнуть основні частини до нового фронту і почнуть опрацьовувати нові російські позиції
«Вони відкривають нову лінію оборони південніше Дудчан до Давидова Броду по півночі й укріплюють Берислав, бо це ворота до виходу на Каховську ГЕС. Найближчим часом українські війська підтягнуть артилерію, підтягнуть основні частини до нового фронту і почнуть опрацьовувати нові російські позиції до наступного кидка приблизно на 20-30 км в сторону каховської ГЕС», – впевнений Світан.
За його словами, оточення Берислава, Бериславського гарнізону, або його знищення, дасть ЗСУ вихід на Каховську ГЕС: «Саме такі дії українських військ будуть з тактичної точки зору правильні тому, що це дасть нам контроль над Новою Каховкою, над Каховською ГЕС і над водоводом, який виводить воду Дніпра в сторону Криму».
Далі – оточення Херсону і вихід до Азовського моря
Втім, Роман Світан зауважив, що біля Херсону досі залишається велике скупчення російських військ: «Постійно йдуть спроби контратак в сторону Миколаєва і південніше Снігурівки, там Любомирівка і планують вихід все-таки на Миколаїв і можливо прорив в залежності тих засобів, які їм надані в районі Херсону».
Українське командування буде приймати рішення або по штурму Херсону або його повному оточенню з півдня зі сторони Олександрівки
«Тому я думаю, далі ми побачимо звільнення північної частини правобережжя, можливо навіть впритул до Інгульця. А далі виходячи з тієї ситуації, яка складеться, вже українське командування буде приймати рішення або по штурму Херсону або його повному оточенню з півдня зі сторони Олександрівки, це вздовж моря вглиб Снігурівки і з півночі. Якщо вже підійдемо, то будемо вирішувати питання по форсуванню Інгульця або виходу на правий берег зі сторони Снігурівки і далі – оточення Херсону, в залежності від тих сил і засобів, які залишаться від росіян на момент прийняття рішення», – спрогнозував Світан.
Наступати на вже звільнені населені пункти на Херсонщині російські військові не будуть, впевнений експерт.
«Все, що північніше Берислава, з точки зору тактичної, росіянам не потрібно. У них немає сил і засобів для того, щоб утримувати ці території. І якраз саме це і послужило тим поштовхом при прийнятті рішень, коли вони почали відступати з цієї частини. Тобто можна говорити, що по лінії Милове, Давидів Брід, все що північніше, – росіяни навряд чи будуть ще штурмувати, їм ця частина не потрібна», – зазначив він.
Лівобережна частина Херсонщини може бути звільнена після деокупації Мелітополя, вважає Роман Світан.
«Від Запоріжжя до Донецька приблизно 200 кілометрів ширина фронту і глибина там в районі 100 км. В принципі, це така довга смуга, яку за наявності певних резервів, накопичених сил, українська армія може прорвати й розсікти. Я думаю, лівий берег буде звільнятись після того, як українська армія вийде з-під Оріхова на Мелітополь, або з з-під Гуляй Поля на сторону Бердянська і один з варіантів – це з-під Вугледару в сторону Маріуполя, тобто вихід на Азовське море спочатку», – пояснив експерт
«Після того, як розсічемо це угрупування на дві частини, її розсунемо, росіяни з тактичних міркувань підуть на схід в сторону Маріуполя і на захід за Мелітополь, а вже після звільнення Мелітополя будемо займатись лівим берегом», – наголосив Світан.
- Більша частина Херсонської області, включно з обласним центром, була окупована російськими військовими упродовж першого тижня масштабного вторгнення Росії.
- Деякі підрозділи Збройних сил України, що обороняли регіон, були розбиті, деякі змушені були відступати перед чисельними колонами противника, який йшов з території окупованого Криму.
- Збройні сили України встановили вогневий контроль майже над всією Херсонщиною. Про це 14 вересня заявила керівниця об’єднаного пресцентру оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк.
- Агенція Reuters 3 жовтня повідомила, що українські сили досягли найбільшого прориву на півдні від початку повномасштабного вторгнення Росії, прорвавши російську оборону та швидко просуваючись уздовж річки Дніпро.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На середину липня Україна оцінювала втрати Росії у війні в більш ніж 38 тисяч особового складу. Кремль не озвучує дані щодо загиблих під час вторгнення, але визнає, що втрати «значні». Наприкінці червня президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були під російською окупацією.
Управління Верховного комісара ООН із прав людини станом на 2 жовтня верифікувало 6 114 випадків загибелі (щонайменше 390 дітей) і 9 132 випадки поранення цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабної війни, розпочатої Росією 24 лютого 2022 року. В ООН наголошують, що реальні цифри – значно вищі.
