В багатостраждальному Маріуполі, де щодня від голоду і російських снарядів помирають десятки містян, часом трапляються і дивовижні історії порятунку. Про одну з них у мережі розповів журналіст Олег Ущенко.
За його словами, днями у підвал маріупольської лікарні, де ховалися люди, принесли немовля 5 днів від народження. Тоді вирішили, що воно єдине вціліло під завалами після потрапляння бомби у багатоповерхівку.
Лікар серед галасу та вибухів навіть не відразу втямив, який пацієнт до нього потрапив, бо він лише заснув після потрійної, мабуть, зміни. Тож загорнуту у куртку дитину просто поклали на стілець у куті, де ховалися літні люди, і на ту куртку мало не сів якийсь дідо. В останню мить лікар отямився і крикнув чоловікові не сідати.
Крихітку віднесли до дівчат-породіль. Там малюка відмили і почали готувати грудьми. У перший день йому стало краще. На другий — гірше. На третій — ще гірше. При детальному огляді дитини виявилося, що у нього — великий опік. Тож лікар чесно сказав, якщо не відвізти в опікове відділення, слід готувати коробку від взуття (для поховання).
Вдруге малюка врятував чоловік, який, ризикуючи життям, таки довіз дитинку до опікового.
«Приносять його в опікове відділення, почали оформоювати і тут медсестра пригадала, що у них з опіками лежить молода мама, яка сходить з розум, бо десять днів тому народила хлопчика, але у кінці пологів їм прилетіло, вона через опіки втратила свідомість і не знає, що з сином. А через пару хвилин молода мама, плачучи, вже тулила до грудей свого первістка», — розповідає журналіст.
У коментарях до оптимістичної історії українці зізналися, що зазнали змішаних почуттів — хотілося і сміятися, і плакати одночасно.
Хочеться сподіватися, що і мамі, і малюкові вдасться врятуватися з пекла у Маріуполі, і рашисти не депортують їх до Сахаліну, або до інших богом забутих своїх місцин.
Нагадаємо, раніше про те, як народжувала в нелюдських умовах, та ще й в окупованій Бучі, «ФАКТАМ» розповіла 21-річна Ганна Тимченко.
114
Читайте нас у Telegram-каналі, Facebook
та Twitter
