Навіть якщо фільм чи серіал не “заснований на реальних подіях”, ФБР все одно слідкує за його достовірністю
26 липня – День ФБР. Дата заснування Федерального бюро розслідувань 26 липня 1908 року стала США національним святом, яку закріпив у календарі сороковий президент Рональд Рейган 1983 року.
Найвідоміші кіноагенти живуть у серіалах. Це Дана Скаллі та Фокс Малдер із “Секретних матеріалів”, а також Дейл Купер та інші агенти з “Твін Піксу”. Але їх пригоди, звичайно ж, мають мало схожого на реальну роботу агентів бюро.
“Телеграф” вирішив згадати тих кіноперсонажів, за якими стояли реальні оперативники — як справжні агенти, так і консультанти з ФБР.
Агент Кларисса Старлінг (“Мовчання ягнят”, 1991)
Оскароносний хіт “Мовчання ягнят” очолює всі можливі рейтинги фільмів про роботу ФБР, а агентеса Кларісса Старлінг у виконанні Джоді Фостер – відповідно всі рейтинги екранних агентів. І це не дивно.
Як пише видання BuzzFeed, бюро брало активну участь у створенні картини, звідси такий високий ступінь достовірності. (Серед інших фільмів згадується “Джонні Д.” Майкла Манна та “Міцний горішок 4.0” Олена Уайзмена.) По-перше, творців фільму консультували справжні агенти. По-друге, бюро надавало “на першу вимогу” можливість знімальній групі працювати в реальних локаціях ФБР.
Бюро було зацікавлене у достовірності фільму, оскільки образ Кларисси, відважної та розумної агентеси, яка використовує передові наукові розробки (і при цьому не боїться опинитися у сервірованому вигляді в їдальні доктора Лектора), був єфективною рекламою бюро для залучення на роботу жінок-агентів. Ну, а Джоді Фостер переконливо показала, що агенти ФБР теж люди, у яких є серце та власні таргани в голові.
Вдячним глядачам при цьому дістався один із найкращих трилерів із незабутнім маніяком у виконанні сера Ентоні Хопкінса: таким привабливим, що аж страшно стає.
Агент Карл Хенретті (“Спіймай мене, якщо зможеш”, 2011)
У статті BuzzFeed також згадується Том Хенкс – як продюсер фільмів “Паркленд” та “Уотергейт: Крах Білого дому”, в яких робота агентів ФБР показується з найвигіднішого боку. Цікаво, що раніше Том Хенкс, на чиєму рахунку найбільше зіграних у кіно ролей держслужбовців, ніж у будь-якого іншого актора, вже втілював агента ФБР у фільмі Стівена Спілберга “Спіймай мене, якщо зможеш”.
Погодьтеся, Карл Хенретті – зразковий агент. Том Хенкс з його патологічно чесним виразом обличчя, що дозволяє з однаковим успіхом грати як ролі ідіотів (“Форест Гамп”), так і героїв (за рідкісним винятком, вся інша фільмографія) якраз поєднує в собі обидві якості. І зразкового героїчного агента, який таки зміг. І простофілі, який дозволяє водити себе за ніс 16-річному шахраю у виконанні Леонардо Ді Капріо. А ще він, звичайно ж, дуже привабливий та людяний.
В історії феноменально молодого та успішного шахрая Френка Ебегнейла нічому не можна вірити на слово. 90% його подвигів, що описуються у фільмі, є плодом уяви самого Ебегнейла, в реальному житті дрібного злодюжки і не дуже щасливого шахрая з банківськими чеками. Більш-менш точно відомо, що Хенретті – збірний образ, найближчий до реального агента Джозефа Шіякий справді заарештовував героя Леонардо Ді Капріо.
До речі, віддавши суспільству обов’язок, сам Ебегнейл ще довго розповідав усім, хто був готовий його слухати, що є таємним агентом ФБР, який виконує спеціальні завдання.
Агенти Джо Пістоне (“Донні Браско”, 1997) та Роберт Мазур (“Афера під прикриттям”, 2016)
Дев’яності були зірковим часом Джонні Деппаале навіть на цьому фоні не загубилася роль і донині живого та здорового агента Джо Пістоне (зараз йому 83), якого називають “легендою ФБР”.
Не дивно: агент із вченим ступенем антропології примудрився впровадитися в сім’ю Боннано – один із легендарних мафіозних кланів Нью-Йорка, і пропрацювати під прикриттям довгих шість років. Все пережите він описав в автобіографічній книзі, яку за бажання можна знайти в мережі, але ми зараз не про книгу, а про її екранізацію Майком Ньюеллом (“Чотири весілля та один похорон”).
“Донні Браско” не став би великим гангстерським фільмом, якби не вивів на перший план людську історію. По-перше, дивної дружби героїв Джонні Деппа та Аль Пачіноякий грає дрібного гангстера-невдаху на прізвисько “Шульга”, що поручився за Донні перед організацією. І тепер він заплатить своїм життям за помилку. Сцена, в якій герой Аль Пачіно збирається на розправу – одна з найпронизливіших у фільмі.
По-друге, це історія самого Джо Пістоне, чесного служника та сім’янина, який занурюючись у підпільне життя мафіозі, все більше асоціює себе з Донні Браско. Починаючи отримувати щире задоволення від влади та вседозволеності, він все ж таки знайде в собі сили залишитися собою.
До речі, Джо Пістоне вчив працювати під прикриттям іншого легендарного агента ФБР, який теж став героєм фільму – Роберта Мазура. Крім іншого, як уникнути “стокгольмського синдрому” та не перейнятися симпатією до злочинців. Що визнавав сам Мазур, дуже складно.
“Коли робота під прикриттям закінчується… якась частка мене залишається з тими людьми, яким я був другом. Мені було дуже шкода їхніх родичів — вони ж ні в чому не були винні. Я знаю агентів, яких потім дуже довго переслідувало почуття провини. На щастя, я цієї проблеми уникнув”, — зізнавався Мазур у книзі “Агент під прикриттям: моє таємне життя та банки, які відмивали гроші медельїнського картеля Пабло Ескобара“.
Тим часом, в “Афері під прикриттям” персонаж зірки серіалу “Пуститися берега” Брайана Кренстона якраз не зміг уникнути цієї “проблеми”. Він не просто переймається дружньою симпатією до злочинця, в чию довіру він так довго та насилу втирався. Але ще й мучиться докорами совісті після того, як заарештував того на власному весіллі. Але що вдієш, інакше фільм втратив би значну частину драматургічного напруження!
Агент Даглас Форд (“Мисливець за розумом”, 2017-2019)
Наскільки цікавою може бути робота агента ФБР, наочно показав серіал Девіда Фінчера “Мисливець за розумом”, заснований на документальній книзі Марка Олшейкера та Джона Дагласа “Мисливці за розумом: ФБР проти серійних вбивств”.
У серіалі агент Даглас Форд, за яким вгадується сам Джон Даглас, роз’їжджає по в’язницях країни та бере сотні інтерв’ю у серійних маніяків різних мастей, намагаючись при цьому сам не збожеволіти. Жодних тобі психологічних дуелей з ділками злочинного бізнесу, жодних нічних клубів, перестрілок та погонь — лише низка дегенератів, що буденно описують на плівку свої криваві злочини в усіх деталях. А ввечері черговий мотель, і зранку все до нової.
Але завдяки цим інтерв’ю Джон Даглас заклав під кінець сімдесятих основи методу профілювання, за допомогою якого сьогодні ловлять не лише серійних убивць, а й інших професійних злочинців. Власне, він став прототипом шефа Кларисси Старлінг у “Мовчанні ягнят”, персонажа Паттінкіна мене в серіалі “Думати, як злочинець” та багатьох інших хитромудрих агентів, що становлять у кадрі “психологічні профілі”.
Втім, у серіалі можна подивитися не лише на маніяків за ґратами. У “Зодіаку” Девід Фінчер вже відтворював на екрані сімдесяті з великою любов’ю та увагою до деталей, так що будьте готові з головою зануритися в епоху: автомобілі, костюми, зачіски та телефонні апарати в кадрі найавтентичніші.
Нагадаємо, раніше “Телеграф” писав, що добре і не дуже у новому фільмі Крістофера Нолана “Опенгеймер”.
