Warning: sprintf(): Too few arguments in /sites/ua24.news/wp-content/themes/infinity-news/inc/breadcrumbs.php on line 252

“Ми проти підвищення податків”. Інтерв’ю міністра економіки Петрашка

Міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Ігор Петрашко – про відновлення економіки, контроль над цінами, стимулювання інвестицій і про податки.


Міністр економіки Ігор Петрашко розповів Журналу Корреспондент про зростання цін на продовольчі товари, економічні наслідки пандемії коронавірусу і плани щодо приватизації.


Інтерв’ю вийшло в №7 Журналу Корреспондент.


Ви недавно говорили, що пік падіння економіки вже пройдений. Як ви вважаєте, завдяки чому: були якісь конкретні кроки Мінекономіки в цьому напрямку або цей вплив виключно зовнішніх чинників?


– Однозначно це результат прийнятих рішень. Внаслідок кризи економіки країн «просіли» всюди, але бізнес вже почав адаптуватися. І тут від політики уряду і Мінекономіки, зокрема, залежить, краще чи гірше він буде адаптуватися.


У 2020 році ВВП України скоротився на 4%. Це один з найнижчих показників у світі. Я вважаю, що ми зробили досить багато правильних речей, щоб мінімізувати падіння і закласти базу для довгострокового зростання.


Вирішували два основні завдання. Перше – яким чином не допустити звільнення людей, щоб вони могли швидко адаптуватися і створювати ВВП. І друге – забезпечити доступ до фінансового ресурсу, особливо для мікро- та малого бізнесу.


По-перше, уряд ввів прості та ефективні програми допомоги з тимчасового безробіття. Ми запропонували роботодавцю компенсувати виплати працівникам, які працюють неповний робочий день, за вимушений простій, пов’язаний з карантином. Загалом десь до 500 тис. осіб скористалися таким механізмом і не були звільнені.


По-друге, Кабмін спростив доступ до фінансів, активізуючи програму кредитування «5-7-9%» і поступово розширюючи її. Зараз ми бачимо кожного тижня зростання портфеля на 1,4-1,5 млрд грн (за останній тиждень вже 1,9 млрд грн). Підприємці отримали відносно дешевий кредитний ресурс в обсязі 28 млрд грн (за останніми даними – вже 28,9 млрд грн), банки – можливість продовжувати кредитні відносини з бізнесом і уникнути дефолту. Багато підприємців під час кризи не витримали б кредитних ставок в 15-17% річних.


Ми взяли на себе цей перехідний тягар і врятували підприємців від закриття, дали їм можливість відновитися. Також ми забезпечили спеціальну фінансову підтримку бізнесу під час посилення карантину – масові виплати по 8 тис. грн дали суттєвий цільовий стимуляційний поштовх споживчому попиту.


За останнім прогнозом Мінекономіки, зростання економіки має початися з другого кварталу 2021 року. Чи будете ви коригувати цей прогноз, враховуючи недавнє посилення карантину?


– Ми дуже консервативно підходимо до всіх прогнозів і коригуємо їх двічі на рік. Орієнтовно до кінця квітня буде наступне оновлення. Водночас ми завжди вважали, виходячи з наявних показників, що перший квартал цього року буде мінусовим. Спочатку Мінекономіки очікувало падіння 4,8% за підсумками 2020 року і на рівні 3% в першому кварталі 2021 року. Фактично падіння скоротилося до 4% в 2020 році, і, відповідно, мінус в січні-березні цього року ми очікуємо на рівні 2,2%, враховуючи локдаун. Безперечно, зростання кількості хворих і збільшення кількості регіонів в «червоній» зоні – це ризики, але я вважаю, що це не матиме такого негативного впливу на економіку, як в квітні-травні 2020 року.


Бізнес і суспільство вже адаптувалися до обмежень. Певні сектори економіки на кшталт креативних індустрій або ресторанного бізнесу, звичайно, будуть страждати, але влада, в тому числі місцева, підтримає їх спеціальними додатковими компенсаціями.


Але в бюджеті немає цих коштів. Звідки брати?


– Бюджети можна коригувати як на центральному, так і на регіональних рівнях. Держава повинна зробити свій крок на підтримку бізнесу, місцеві громади також можуть підтримати виплати додатково. Наприклад, наше бачення – в межах середньої зарплати по регіону. Карантин і «червоні» зони не будуть тривати вічно. Запропонованої підтримки цілком достатньо, щоб спокійно пережити кризовий період.


Але треба пам’ятати, що компенсація буде тільки тим підприємцям, які працювали «по-білому» і платили єдиний соціальний внесок. Цим ми даємо сигнал переходити в легальну «білу» площину діяльності, де насправді вже існують спрощені форми і мінімальні податки [маються на увазі ФОП].


Усі держоргани називають основним чинником падіння ВВП торік відсутність інвестицій. У 2020 році спостерігався навіть їхній відтік. Які очікування щодо інвестицій в цьому році?


– У цьому контексті доречно говорити не тільки про зовнішні інвестиції, а й взагалі про вкладення в основні фонди, в розвиток. У свою чергу інвестиції формуються під впливом очікувань бізнесу. А вони в коронавірусному 2020 році були далеко не позитивними. Але ми бачимо зміну тренда ще з четвертого кварталу 2020 року, тому і сподіваємося на відновлення з 2021 року. Бачимо, наприклад, збільшення споживчого попиту, розвиток сектора будівництва.


Приріст прямих іноземних інвестицій у нас закладений на рівні $1,5-2 млрд в 2021 році з подальшим збільшенням до $3-3,5 млрд в 2022 році. Ми припускаємо зростання продуктивності праці на 3,5%. Крім того, очікуємо збільшення експорту товарів і послуг на 7%, а імпорту – на 13,7%, що також буде пов’язано із загальним пожвавленням ділової активності.


Які галузі, на вашу думку, будуть драйверами зростання в цьому році?


– Традиційні сектори будуть домінувати в структурі економіки України з поступовим зростанням секторів з високою доданою вартістю. Це IT-сектор, який має постійну тенденцію до зростання і збільшення частки у ВВП. Ще один напрямок – стимулювання переробки в агропромисловому секторі. Крім того, інвестиції в зрошення на півдні України і агрострахування.


З промисловістю у нас складна ситуація. Тому держава буде максимально сприяти збільшенню обсягів експорту за рахунок роботи Експортно-кредитного агентства (ЕКА). Уряд своїм рішенням вже збільшив статутний капітал Експортно-кредитного агентства до 2 млрд грн. Це дасть йому можливість в середньостроковій перспективі надати страхову підтримку кредитуванню експортерів на суму 25-27 млрд грн.


Ще один шлях для розвитку промисловості – це робота з державними закупівлями для збільшення частки національних виробників в замовленнях від державних компаній. Ми зараз завершили роботу з Prozorro щодо модулій «нецінові критерії» і «життєвий цикл», які сприятимуть тому, що підуть замовлення саме до українського виробника.


Для мене було відкриттям, коли я прийшов працювати в Мінекономіки, що дуже важко захищати українського виробника. Тому що довгий час існує проста схема: набагато легше якомусь продавцю або імпортеру взяти кредит від міжнародних організацій, купити імпортне і не мати жодних «проблем». Тобто загальний тренд такий, що з українським виробником працювати складніше. І виходить так, що для багатьох дуже комфортно, коли зникають якісь сектори вітчизняної промисловості.


Але зараз ми кардинально змінили цю ситуацію в бік захисту і підтримки національного виробника. Ми ведемо досить жорстку антидемпінгову політику. Я не очікую швидкого результату за два-три місяці, але за 2021 рік ми вже побачимо позитивні зрушення.


 


ЩО З ІМПОРТОМ ТА ЕКСПОРТОМ


Ви очікуєте, що це знизить потреби в імпорті?


– Я вважаю, що зниження потреби в імпорті не повинно бути. Україна – велика торгівельна держава. У нас повинно бути більше експорту і більше імпорту. За нашими очікуваннями відповідно до макропрогнозу на 2021 рік, експорт товарів і послуг в Україні повинен скласти приблизно $64 млрд, імпорт – 70 млрд. У сусідній Польщі, наприклад, близько 237 млрд євро експорту і 225 млрд євро імпорту. У сучасному світі кожна країна інтегрована в міжнародну економіку. Позитивний профіцит балансу товарів і послуг, як в Росії чи Саудівській Аравії, мають країни, які продають ресурси. Ми повинні захищати своїх. І не тільки суто українського виробника, а кожного, хто готовий працювати в Україні. Він отримає ті ж преференції, що і національний виробник, оскільки для держави буде українським. Критерій локалізації, на мою думку, дуже простий – частка виробництва в Україні більш як 35%.


Ми бачимо божевільний приплив, наприклад, польських молочних продуктів, китайських овочів і інших продовольчих товарів, конкуруючих виключно ціною. Що плануєте робити, щоб такий імпорт не завдав шкоди українським виробникам?


– Мінекономіки в рамках механізму захисту національного товаровиробника від зростаючого імпорту, який завдає значної шкоди або загрожує йому шкодою, проводить в установленому порядку торгові розслідування, в тому числі спеціальні розслідування.


Зараз за результатами проведення попередніх розслідувань Україна застосовує 28 заходів торговельного захисту (в тому числі 25 антидемпінгових і три спеціальних заходи) щодо імпорту на суму понад 16,7 млрд.


З іншого боку, якщо говорити конкретно про аграрнупродукцію, то зараз ми посилюємо державну підтримку АПК, щоб фермери і виробники цієї продукції більш впевнено почувалися як на внутрішньому ринку, так і на зовнішніх.


 


Відомо, що в Європі є такий інструмент непрямого стимулювання закупівель у власного виробника, як закупівлі у малого бізнесу. Ви будете його використовувати?


– Для малого бізнесу ми це робимо через ProZorro.Market, де спростили процедуру закупівель до 200 тис. грн і ввели стандартизовані великі блоки пропозицій. Тому невеликі підприємці отримали через ProZorro.Market доступ до ринку державних закупівель товарів в обсязі 67 млрд грн на рік. Наприклад, школі не треба проводити тендер, щоб купити на 50-100 тис. грн якихось матеріалів, а все можна зробити черезProZorro.Market.


Яка ситуація з обмеженнями на експорт лісової сировини? На якому етапі перебуває спір між Україною і ЄС?


– За експортом лісу ми обмінялися з ЄС дипломатичними нотами. До кінця липня ми вживемо заходів на виконання рішення арбітрів. Головним елементом цих заходів є створення прозорого ринку деревини. Верховна Рада розглядає відповідний законопроект Про ринок деревини – 4197-1. В рамках цього закону будуть визначені умови, за яких можна буде нормалізувати торгівлю. Це будуть дуже зважені кроки, адже лісова політика – це один із стовпів політики щодо кліматичної нейтральності. Тому питання виконання рішення Арбітражної групи зараз опрацьовується.


Корреспондент


 


ЩО З ПОДАТКАМИ


Повернемося до ВВП. Ви враховуєте при прогнозуванні виражену тенденцію до детінізації, яка викликає ілюзію зростання, хоча насправді розмір економіки не змінюється, відбувається просто перетік?


– У розмірі ВВП розмір тіньового сектора непрямим чином частково враховується. Наприклад, через кінцеві продажі і споживання.


Чи є сенс піднімати податки в такий складний період? Адже ми бачимо підвищення екологічних податків, акцизного збору та рентних платежів.


– Ми проти підвищення податків. Наприклад, в уряді йшли активні дискусії про введення накопичувальної пенсійної системи. Одна з наших ключових позицій була такою: ми підтримуємо ідею накопичувальної системи, але за умови, що її введуть не за рахунок збільшення податкового навантаження на бізнес.


Дійсно, кожні кілька років точаться дискусії щодо підвищення рентних платежів. Але з точки зору кардинального впливу на економічні показники жодних ініціатив щодо підвищення податкового навантаження зараз немає, і ми такого не робимо.


Були дуже серйозні заяви від тютюнових компаній, вони відмовляються від інвестицій в Україну через сильне зростання акцизів. Ви це якось враховуєте?


– Враховуємо в більшості випадків.


Ви сперечаєтеся з Мінфіном, коли йдеться про це?


– Всі урядові ініціативи проходять через дискусію між міністерствами і нашу експертну оцінку. Парламентські – через роботу з комітетами Верховної Ради. Звичайно, є деякі акти, які виносяться без консультацій і висновків Мінекономіки, але їх мало.


Щодо тютюнового ринку основне питання було не в збільшенні акцизу, а в штрафних санкціях, які були на них накладені, в тому числі і Антимонопольним комітетом. Тютюнові компанії у всьому світі звикли працювати в умовах досить серйозного податкового навантаження. Ми частково беремо участь в тих дискусіях. Хоча за акцизами більший вплив мають позиції податкового комітету Верховної Ради і Міністерства фінансів.


 


 


ЦІНИ, МОНОПОЛІЇ ТА ІНШІ ПРОБЛЕМИ


Зараз є така серйозна проблема, як швидке зростання цін на продовольчі товари. Ми розуміємо, що частково це вплив світової кон’юнктури. А що міністерство планує робити?


– Ми не просто плануємо, ми постійно ведемо роботу з цього питання. У нас з квітня 2020 року діють моніторинг і регулювання сектора продуктів харчування у форматі декларування. Світові ціни на продовольство зросли зовсім не так, як в Україні: на 58% збільшилася ціна на пшеницю, на 120% – на соняшник. У нас зростання щодо соціальних груп незначне, в межах нормальних трендів і без будь-яких стрибків.


За цим стоїть постійна робота в двох форматах. По-перше, домовленості з трейдерами і переробниками базової сировини – пшениці, кукурудзи та інших зернових. Ми домовилися, що країна буде в продовольчій безпеці і перехідні запаси повинні бути не меншими, ніж обсяг внутрішнього споживання.


Трейдери знають, що, як тільки вони будуть наближатися до цієї точки (за величиною запасів), ми введемо квоти. Це надає заспокійливий ефект на внутрішні ціни. По-друге, домовленості з ритейлерами, з мірошниками щодо цін на соціальні продукти. У нас напрацьований формат спільних заяв, завдяки яким ми підтримуємо цінову стабільність через мінімальну маржу і націнки, які застосовують на соціальну продукцію мірошники, ритейлери, виробники цукру і виробники олії.


Зазначу, це не означає, що, наприклад, в дорогих супермаркетах з делікатесами також подешевшає хліб якогось ексклюзивного виробництва. Ми говоримо тільки про доступність соціального набору. Це наша домовленість: ми йдемо назустріч ритейлерам та переробникам, а вони йдуть назустріч нам.


На ринку нафтопродуктів є проблеми зростання ціни на нафту майже вдвічі за останні вісім місяців, монополізації ринку, виходу з ринку деяких фігурантів. Як ви плануєте зняти ажіотаж на ринку, в тому числі напередодні посівної?


– Цим питанням вже займаємося і практично вирішили його. Було проведено багато нарад з імпортерами і учасниками ринку в Україні і з інших країн. Ми знайшли заміщення для всіх обсягів нафтопродуктів, які теоретично виходили з ринку.


А заява Роснефти про нового імпортера замість Proton призведе до ще більш активного збільшення пропозицій. Наступна частина нашої роботи – забезпечити ритмічність поставок і відсутність дефіциту пального. Ми домоглися того, що зараз наповненість нафтобаз усіма видами палива практично на максимумі. Аграрії спокійно проводять посівну кампанію. Мінекономіки не чекає жодних істотних коливань, крім сезонних…


…На яких всі учасники ринку хочуть заробити.


– Ціна у великому опті на дизель з початку і до кінця березня не зросла, а іноді навіть дещо знизилася. За дрібним оптом ми теж бачимо стабільність в останній тритижневий період.


Ми шукали рішення для того, щоб ціни на АЗС також відображали логіку процесу і не були спекулятивними. Це як на фондовому ринку: чим більша амплітуда коливань, тим більша ймовірність того, що розтягується маржа. Коли ринок суперконкурентний, то маржа маленька. А коли ціна на нафту зросла, починається паніка, і всі роздмухують собі можливість спекулятивного заробітку.


За останні два тижні ми провели багато зустрічей з представниками різних АЗС. Ми прийшли до формату Меморандуму і підписали його з Нафтогазовою асоціацією України, яка представляє інтереси найбільших гравців ринку. Ключова мета Меморандуму – це об’єднання зусиль для цінової стабільності на ринку нафтопродуктів.


 


ЗЕМЛЯ, ПРИВАТИЗАЦІЯ ТА ІНШІ ІСТОРІЇ


Зараз відбувається певна трансформація агросектора. Взагалі куди все рухається? Ми бачимо, що найсерйозніші повноваження залишилися за вашим міністерством. І зовні все виглядає так, що навіть земельна реформа теж певним чином залишилася в сфері повноважень міністерства.


– У Міністерства економіки завжди були великі повноваження в будь-якому Кабміні будь-якої країни. До нашої сфері належать не тільки агро, а й багато актів Кабінету Міністрів.


Зараз Мінагрополітики відновлено з усіма функціями, які при об’єднанні передавалися Міністерству економіки. Навіть з більш розширеним функціоналом, на кшталт повноважень в сфері рибного господарства та зрошення, які перейшли від Міністерства екології.


Єдине, що у нас залишилося з того, що колись було в Міністерстві аграрної політики, – це Держпродспоживслужба. Але тут логіка абсолютно правильна: це не аграрна служба. Вона створювалася з різних підрозділів в 2015-2016 роках: чотири підрозділи Мінекономіки, три підрозділи Мінагрополітики, один підрозділ МОЗ. Вона відповідає за ринковий нагляд, за всі промислові продукти, включаючи захист прав споживачів, якість палива і чимало інших речей. Тому вона в функціональному підпорядкуванні у Мінекономіки. Ми не галузеве міністерство, а функціональне.


А як щодо повноважень стосовно земельної реформи?


– Що стосується земельної реформи, то в ній ключова роль залишається у Міністерства аграрної політики. Поки воно у форматі створення і не має власного бюджету для функціонування, ми досі виконуємо багато його функцій. Але це вже перехідні технічні моменти. За один день міністерство не може бути відновлено.


Якщо говорити про приватизацію, в загальному про ситуацію з підприємствами, яке у вас бачення на цей рік, що реально може бути приватизовано?


– Мінекономіки подало законопроект про відновлення великої приватизації. Верховна Рада його прийняла, і велика приватизація відновлена. У Фонді держмайна є багато об’єктів, які за останній рік йому передали. Загальний розрахунковий обсяг надходжень від приватизації – 12 млрд грн.


Можете назвати три-п’ять найбільших об’єктів?


– Одеський припортовий завод, який досить давно перебуває на етапі підготовки до продажу, Об’єднана гірничо-хімічна компанія, Центренерго. Є ще багато підприємств у форматі нерухомості або якихось цікавих об’єктів, які можуть змінити основний профіль.


Фактично відбулася націоналізація Мотор Січі. З одного боку, зростає питома вага держави в економіці, а з іншого – це вплине на наші зовнішньоторговельні зв’язки з Китаєм. Як з наслідками?


– Я вважаю, що рішення щодо Мотор Січі назріло. Тому що така компанія в стратегічному секторі повинна все ж мати велику частку держави в своєму капіталі. Як і чому вона приватизувалася, хто це допускав – це вже інше питання. Зрозуміло, що вплив на торговельні відносини може бути. Але не треба забувати, що йдеться про приватних інвесторів, не про всю країну. Тому треба вступати в діалог і разом шукати формат повернення. Зараз це і відбувається.


Але все ж залишається питання з позицією Китаю, на який припадає чимала частка нашого експорту металургії та АПК і який може собі дозволити певні обмеження на нього. Чи враховує це Мінекономіки? Чи є якісь шляхи компенсації цих потенційних втрат?


– По-перше, ми вважаємо, що відносини і торгівля з Китаєм не зупиняться. По-друге, нагадаю, що у нас негативний торговельний баланс з Китаєм. Там щодо імпорту було десь $8,3 млрд в 2020 році.


Я розумію, що для Китаю це не дуже великі обсяги. Але все ж тут формат двосторонній.


Останнім часом я часто спілкуюся з китайською стороною і з посольствами, тому можу всіх заспокоїти: немає жодних кардинальних негативних зрушень або торгових воєн. Рішення приймаються спокійно, без поспіху, обґрунтовано і не ставлять під загрозу українсько-китайські відносини.


 


ІНВЕСТОРІВ ЗАПРОШУВАТИ БУДЕМО?


Поговоримо про стимулювання експорту і так званий промисловий безвіз. Що плануєте в цьому році? Чи сподіваєтеся на його отримання найближчим часом?


– Промисловий безвіз – це дуже важливий пріоритет. Відповідна робота була заявлена ​​ще в 2005 році, але насправді тільки зараз почалися дійсно активні предметні дії.


На сьогодні пройшло вже 17 консультацій у форматі онлайн з оцінною місією Євросоюзу, яка повинна перевірити чотири горизонтальних і три вертикальних сектори. Горизонтальні – це відповідність наших органів, процедур, законодавства в межах країни, відповідність стандартам Євросоюзу. Вертикальні – це про продукцію: низьковольтне електрообладнання, машини і електромагнітна сумісність обладнання.


Це три сектори, де вертикально перевіряються наші можливості сертифікації. Попередній результат очікується в кінці квітня.


Минулого тижня [в середині березня] я проводив Четверте засідання Діалогу високого рівня Україна – ЄС з горизонтальних питань і окремих секторів промисловості (Промдіалог) з представником Єврокомісії у форматі онлайн. Під час цього засідання обговорювалися попередні висновки двох організацій: ERMA (European Raw Materials Alliance) та European Battery Alliance. Чесно скажу, попередні очікування дуже оптимістичні. Давайте дочекаємося висновків в кінці квітня і після цього вже зможемо більш чітко зрозуміти, в якому форматі ми рухаємося.


Наш план – отримати позитивний висновок. Далі у нас є домашня робота – попрацювати, щоб привести зауваження, які будуть, в максимальну відповідність з європейськими вимогами. І вже тоді виходити на отримання цього промислового безвізу за трьома напрямками. Горизонтально нам більше проходити не треба буде. Далі тільки секторально. Хочемо фармацевтику додати до перших пріоритетів, будемо розширювати сектори. Я дуже оптимістично оцінюю можливий результат.


Режим інвестнянь – існує думка, що він створює певну дискримінацію українських інвесторів. Які результати в цьому напрямку в конкретних цифрах?


– Інвестняні – це така українська «офшорна зона» для інвестицій, що перевищують 20 млн євро і підпадають під критерії індустрій, що покриваються законом.


Незалежно від того, який інвестор – український чи іноземний, – він може скористатися цією так званою українською офшорною зоною, незалежно від території. Тому жодних пріоритетів для іноземців цей процес не створює.


Загалом, я вважаю, що треба відійти від терміну «іноземний інвестор». Якщо він інвестує, немає різниці, вітчизняний він чи іноземний. Він однаково інвестує в країну, створює робочі місця, і для нього будуть доступні всі ці пільги.


Другий інвестиційний блок – це концесії та індустріальні парки.


Мінекономіки подало законопроект щодо індустріальних парків. Ми не хочемо, щоб їх було багато, ми хочемо, щоб вони були ефективними. На сьогодні індустріальні парки не мають повного пільгового функціоналу, щоб активно розвиватися. Якщо щодо інвестнянь зараз напрацьовуються підзаконні акти, і ми будемо запускати цей процес, то за індустріальними парками поки його тільки упорядковуємо.


Загалом, поки планується створення п’яти індустріальних парків в Житомирській, Рівненській та Тернопільській областях. Крім того, в 2021 році будуть реалізовуватися такі проекти, як, наприклад, Азовакваінвест в Маріуполі, будівництво інфраструктури індустріального парку Житомир-Схід в Житомирі, будівництво автомобільної дороги до індустріального парку Мироцьке і ін. В основному це все стосується дофінансування і поліпшення інфраструктури парків. Але найбільша їхня проблема в тому, що парки не мають реального пільгового наповнення. Тому вони зараз поки не масштабуються.


Водночас бачення Мінекономіки полягає в тому, що будь-які інвестиційні проекти повинні бути масштабними і покривати всю Україну.


А що з концесіями?


– З проектів, які вже на розгляді, можу виділити два в порту Чорноморськ. Звичайно, всі чекають, коли у нас почнеться будівництво доріг щодо концесії. Але це ще не реалізовано, тому що у нас не було можливостей надати довгострокові фінансові зобов’язання. Відповідний законопроект Міністерство економіки вже зареєструвало у Верховній Раді – він дозволить почати великі концесійні проекти. Якщо хтось будує на умовах концесії, він хоче 20 років мати певні гарантії. Наприклад, я вкладаю свої гроші в будівництво автотраси, але мені потрібен трафік або його компенсація. В Україні такого механізму не існувало. Ми його тільки зараз запропонували. Сподіваюся, це відкриє довгоочікувану можливість і, наприклад, багатостраждальна дорога Краковець – Броди – Рівне стане першим проектом, який почне працювати за новими умовами.


Ви могли б назвати в цих трьох напрямках кілька цифр, які можна було б вважати KPI на нинішній рік?


– За обсягом інвестицій ми хочемо вийти на рівень $1,5-2 млрд в цьому році. У напрямку «інвестиційних нянь» – закінчити в першому півріччі 2021 року роботу з формування підзаконних актів і до кінця року отримати перші заявки на супровід інвестиційних проектів. Сподіваюся, що таких заявок до кінця року буде до сотні.


Більше того, я очікую, що в четвертому кварталі цього року у нас вже будуть підписані перші договори про «інвестиційних нянь».


За індустріальними парками – перш за все очікуємо прийняття відповідних законопроектів. Крім того, їх необхідно дофінансувати, щоб створити базу для приходу інвесторів. Масово процес піде тільки тоді, коли з’являться конкретні пільги, і бізнес сам почне створювати індустріальні парки і масштабувати їх.

Previous post У Польщі собака вирив середньовічні монети
Next post Оголошено лауреатів премії Греммі-2022 – Korrespondent.net

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *