За його словами, Нацбанк сформував “стійкий намір та бачення, яким чином перейти до пом’якшення адміністративних обмежень та певної валютної лібералізації”. Для цього йому потрібно отримати ефективні інструменти управління ризиками.
“Українська економіка минулого року отримала безпрецедентні обсяги ліквідності. Ці обсяги ліквідності спричинили відповідний профіцит. Цей профіцит зараз створює для курсової стабільності досить вагомий ризик, тим більше якщо ми маємо намір перейти до валютної лібералізації”, – сказав Пишний.
Він зазначив, що в таких умовах у банків буде можливість збільшити ставки за терміновими депозитами для населення та підприємств.
“Терміновість ресурсної бази дасть НБУ зробити наступний крок. Крім того, відповідна ставка дозволяє людям компенсувати певні втрати, пов’язані із досить високим рівнем інфляції”, – вважає голова НБУ.
Також він повідомив, що інфляція на початку 2023 року сповільнюється сильніше, ніж очікував НБУ, хоча, як і раніше, залишається високою: у лютому вона дорівнювала 24,9% у річному обчисленні. Зростання цін та сильного падіння курсу гривні вдалося уникнути, у тому числі за допомогою фіксації офіційного курсу гривні, а також утримання облікової ставки на рівні 25%.
Він додав, що Нацбанк має намір зберегти облікову ставку на цьому рівні.
“Правління Нацбанку прийняло рішення зберегти облікову ставку на рівні 25% річних та запровадити комплекс додаткових заходів щодо посилення конкуренції банків за термінові депозити населення”, – сказав Пишний.
