Таку думку 15 березня у вечірньому відеозверненні, опублікованому у Facebook Офісу президента України, висловив глава Української держави Володимир Зеленський.
Верховний суд Великобританії 15 березня виніс рішення щодо позики на $3 млрд, яку восени 2013 року Янукович взяв у президента РФ Володимира Путіна. Суд прийняв рішення, що справу, ініційовану Росією проти України щодо єврооблігацій, потрібно направити на судовий розгляд за повною процедурою у відкритому засіданні.
“Є сьогодні і важливе рішення у Лондоні – у справі про кремлівський хабар Януковичу ще у 2013 році. Коли російські гроші та брудні схеми з тодішніми політиками в Україні використовувалися фактично як частина агресії проти нашої держави. Агресії, яка почалася вже тоді – політично, економічно , а згодом і спецслужбами, військовою силою, – сказав Зеленський у відеозверненні. – Саме в такому контексті і слід розглядати справу про €3 млрд євробондів. Цілком розглядати. І це справедливо”.
У Міністерстві фінансів України рішення Верховного суду Великої Британії назвали “великою перемогою справедливості та верховенства права”.
У судовому рішенні йдеться, що за версією України, Київ здійснив угоду після “масивного економічного та політичного” тиску з боку Росії, щоб спонукати Україну не укладати Угоду про асоціацію з Європейським Союзом. Цей тиск був незаконним відповідно до міжнародного права, йдеться у рішенні суду. Там також сказано, що пізніше РФ незаконно анексувала Крим.
“Успіх захисту України залежить від того, чи зможе вона довести, що Росія загрожувала застосуванням сили і що ці погрози були причиною рішення України укласти угоду”, – йдеться у ухвалі суду.
Водночас, Росії тепер необхідно доводити, що погрози у бік України не вплинули на рішення Києва випустити єврооблігації, які надалі були використані РФ як один із інструментів проти України, додали в Мінфіні.
У грудні 2013 року Путін та Янукович домовилися про виділення кредиту в сумі $15 млрд через розміщення українських цінних паперів. Облігації на $3 млрд були розміщені на Ірландській фондовій біржі у грудні 2013 року та викуплені Росією.
У жовтні 2015 року власники 13 із 14 випусків єврооблігацій України на загальну суму $14,36 млрд і €600 млн погодилися на їхню реструктуризацію.
Україна не отримала згоди Росії на реструктуризацію єврооблігацій на $3 млрд із терміном погашення 20 грудня 2015 року.
У грудні 2015 року Кабінет Міністрів України запровадив мораторій на виплату $3 млрд за єврооблігаціями.
У лютому 2016 року Росія подала позов проти України до Високого суду Лондона щодо стягнення боргу, а у травні того ж року Україна подала документи про свій захист у рамках цього судового процесу.
У березні 2017 року Високий суд Лондона схвалив прискорений розгляд позову Російської Федерації до України у справі про євробонди на суму $3 млрд. У Мінфіні РФ заявили, що згідно з рішенням Високого суду Україна зобов’язана виплатити Росії номінальну вартість єврооблігацій у сумі $3 млрд, а також відсотки. У Мінфіні України повідомляли, що оскаржили рішення Лондонського суду.
Під час попередніх слухань в апеляційній інстанції, які відбулися у січні 2018 року, Україна звинувачувала РФ у політичному тиску, яким супроводжувалося виділення грошей у 2013 році, коли президентом України був Віктор Янукович.
У вересні 2018 року Апеляційний суд Англії ухвалив провести повноцінний судовий процес для розгляду за одним із чотирьох аргументів України у суперечці з Росією. Українська сторона стверджує, що кредит на $3 млрд узяли під “неправомірним тиском”, з примусом до операції. У листопаді РФ оскаржила це рішення.
9 грудня 2019 року у Верховному суді Великобританії розпочалися слухання щодо скарг сторін. РФ не погоджується з рішенням апеляційного суду про розгляд справи за повною процедурою, також вона заперечує аргумент України про “примус”. Україна здебільшого задоволена вердиктом апеляційного суду, проте заперечує три тези з його рішення.
У грудні 2020 року Верховний суд Великої Британії завершив розгляд скарг України та Росії.
